Чинники впливу на успішне вирощування соняшнику

Тільки вміле запровадження сучасних технологій дасть змогу розкрити потенціал гібрида й одержати стабільний урожай насіння та збір олії з одиниці площі навіть у складних умовах нестійкого та недостатнього зволоження.

До важливих чинників, що лімітують виробництво соняшнику в основних агрокліматичних зонах України, належать дуже високі (вищі за +30 °С) температури повітря, які позначаються терміном «спека». Кількість діб у липні-серпні, коли спостерігається дуже висока температура, у південних і східних районах становить від 20 до 40% загальної кількості днів за місяць. Така тривала дія дуже високих температур (тепловий стрес) призводить до суттєвого зниження врожайності, як порівняти з повним генетичним потенціалом генотипу.

Про значний вплив температурного режиму вегетаційного періоду на господарські ознаки соняшнику (врожайність, уміст олії в насінні, збір олії) та про генетично зумовлені особливості реакції рослин соняшнику на температуру повітря повідомили дослідники різних країн. Чутливі генотипи соняшнику втрачають до третини врожаю за підвищення максимальної температури повітря на 2 °С понад оптимальний рівень. На врожайність соняшнику суттєво впливають дуже високі температури липня, коли відбувається цвітіння і початок наливання насіння соняшнику. Температури вищі за +31 °С під час цвітіння зменшують виробництво пилку та фертильність квіток, призводять до стерильності пилку, «вигорання» приймочок і зменшення кількості насіння, що зав’язалося, аж до повної його відсутності. Температура вища за +27 °С впродовж періоду наливання (серпень) суттєво зменшує кінцеву масу сім’янок. Для зменшення цієї загрози потрібно ретельно підходити до вибору гібридів і висівати якісне оригінальне насіння.

Читайте також: Новинки гібридів соняшнику компанії «Сингента»

За останні роки окреслилась стійка тенденція збільшення виробництва рослинної олії зі зміненим жирнокислотним складом і, зокрема, з підвищеним умістом олеїнової кислоти. Така олія (мононенасиченого типу) наближається за якістю до оливкової й уважається дуже корисною для здоров’я людини.

Недотримання агротехнічних умов вирощування соняшнику зумовлює актуальність селекції на толерантність рослин соняшнику до страхових гербіцидів (зокрема, гербіцидів імідазолінонової та сульфонілсичовинної груп), найефективніших проти багаторічних бур’янів.

Таким чином, проблему створення високопродуктивних гібридів з високою якістю продукції розв’язують на основі системного підходу, що об’єднує працю селекціонера, генетика, біотехнолога, імунолога, біохіміка, фізіолога, які прагнуть до створення ідеальної моделі гібрида соняшнику, що поєднує високий адаптивний потенціал із механізмами генетичного захисту.

Загроза посівам соняшнику може спостерігатись у разі висіву не сертифікованого або фальсифікованого насіння. Висіваючи сертифіковане насіння ключових вітчизняних і світових виробників, ви гарантовано отримуєте насіння гібридів соняшнику високої якості. За висіву контрафактного насіння, існує певна ймовірність отримання неякісного насіння та насіння вовчка на насіннєвому матеріалі.

Слід також завжди пам’ятати, що соняшник — перехреснозапильна культура, пилок якої переносять із квітки на квітку комахи, в основному бджоли, а також вітер. Правильне та своєчасне використання бджіл для запилення квіток соняшнику забезпечує прибавку врожаю на 0,2–0,5 т/га.

Читайте також: За яких умов і технологічних підходів доцільна десикація соняшнику

Таким чином, для успішного вирощування соняшнику в умовах 2022 року потрібен ретельний системний підхід, починаючи з вибору гібрида та якісного насіння, проведення науково обґрунтованих агротехнічних заходів, інтегрованого захисту і закінчуючи збиранням урожаю насіння та його зберіганням. Тільки вміле користування сучасними технологіями розкриє потенціал гібрида, дасть стабільний урожай насіння та збір олії з одиниці площі навіть у складних умовах нестійкого та недостатнього зволоження.

З метою запобігання епіфітотійного розвитку більшості хвороб соняшнику слід вирощувати не менше як два-три гібриди соняшнику з різною тривалістю вегетаційного періоду, що дасть змогу уникнути напруги під час збирання врожаю та суттєво знизити шкідливість хвороб. Практика показує, що найоптимальнішим співвідношенням у південних регіонах частка середньоранніх і середньостиглих гібридів має становити понад 60%, решта — ранньостиглі; у північних регіонах частка скоростиглих гібридів — не більше як 30–40%, ранньостиглих — 60–70%.

Борис Вареник, канд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції
та насінництва перехреснозапильних культур, ст. наук. співроб.,
доцент Селекційно-генетичний інститут — Національний центр
насіннєзнавства та сортовивчення