Боротьба з вовчком

Гербіцид — не панацея від цієї рослини-паразита. І хоча пестициди захищають конкретне поле, треба дбати про наступні врожаї, захищаючи їх комплексно.

Вирощування сільськогосподарських культур лише на перший погляд здається простим і відомим. Насінництво культури, її удобрення й особливо захист наразі стали глобальними проблемами. Й чи не ключове місце тут посідає боротьба з рослиною-паразитом — вовчком. Виробникам потрібно визначитися у головному: які гібриди соняшнику вирощувати і за якою технологією. Обидва питання дуже важливі для кінцевого результату і пов’язані між собою.

Потрібно виходити із власного досвіду і наявного матеріалу. І це зрозуміло, але… Наприклад, ті господарства, що працюють на полях уже понад двадцять років, пам’ятають, як вирощували сорти соняшнику навіть узагалі без ґрунтових гербіцидів й отримували понад дві тонни з гектара. Але середня врожайність зросла завдяки селекції гібридів, і з’явилися нові проблеми.

Зміни та виклику на соняшнику

По-перше, повністю знищені сівозміни. Не лише восьмипільні, що були колись, а навіть і трипільні зараз є не на кожній ділянці. Що сіємо? Соняшник — зернові — соняшник. Пар — це давно розкіш. У кращому випадку ще є ріпак або соя, залежно від зони. І все. Але це ще пів біди! Лихо настає, коли ви повністю покладаєтеся на хімію. Зокрема, коли застосовуєте страхові й основні гербіциди. А до цього ще й захист від хвороб і шкідників.

А тоді постають запитання за запитанням: чому пшениця плямами, чого посіви зернових пожовкли, чому сходи зріджені, слабкі або чому озимина вимерзає?.. А відповідь, найімовірніше, одна: попередник і пестициди, що їх застосовували на цих полях.

Інша важлива складова: як впоратися із шкідниками і вовчком, що буяє на більшості полів. Щодо шляхів розв’язання цих проблем, то їх кілька, причому ними можна просуватися одночасно, і це покращить ситуацію.

Що таке вовчок

Вовчок — рослина-паразит, розвивається на корінні соняшнику, не містить хлорофілу і не здатна до фотосинтезу, тому використовує на свою користь усю вегетативну систему культури. На коренях соняшнику можна іноді спостерігати різну кількість рослин — від однієї до п’ятдесяти водночас! Насіння вовчка проростає за наявності відповідних виділень кореневої системи рослини-хазяїна.

Вовчок розвивається на корінні лише соняшнику, тобто є видоспецифічною культурою. Багато наукових досліджень доводять, що у присутності коріння та кореневих виділень інших видів рослин насіння вовчка проростає, а проростки гинуть. Такі дослідження проводили на кукурудзі, сорго, гірчиці, сої тощо. Цей варіант напрошується як захід для зменшення кількості насіння вовчка у сівозміні. Але тут є одне вагоме але — це не може істотно вплинути на поширення паразита. Усі опубліковані практичні дослідження свідчать, що кількість пророслого насіння вовчка на коренях сорго була меншою за 20%, а умовне зменшення наявного інфекційного фону у ґрунті спостерігали менше ніж 10%. Найкращій, на погляд науковців, практичний результат отримали на посівах сорго — 8%. А наукові досліди, що свідчать про зменшення ефективності проростання у 1,5–3%, взагалі не варті уваги.

Складність проведення таких дослідів полягає в тому, що розмір насіння вовчка надмізерний — частки міліметра (завдовжки до 0,3 мм). Насіннєва продуктивність вовчка може сягати кількох мільйонів насінин на одну рослину. Насіння дуже легке, його підхоплює вітер, і летіти воно може щонайменше на кілька метрів. Ці властивості насіння зумовлюють значний коефіцієнт розмноження вовчка і швидкість його поширення полями.

Читайте також: Як підстрахувати соняшник у посуху

Окрім того, як відомо, рослини з таким коефіцієнтом розмноження набагато швидше еволюціонують і пристосовуються до зміни умов середовища. Тому на людський пам’яті виникло багато рас вовчка, і кожна наступна стає ще більш агресивною і здатною уражувати соняшник. Тому і мусять селекціонери проводити величезну роботу зі створення стійких гібридів, не зупиняючись ані на хвилину.

Добрим підґрунтям для цієї роботи є наявність відповідних засобів. Одним із найкращих є штучний інфекційний фон, що містить великий запас інфекційних складових, у тому числі насіння рас вовчка. В Інституті олійних культур НААН є такий фон, до речі, єдиний в Україні. Дослідження 2019 року з гібридами-диференціаторами засвідчили наявність на нашому фоні великої кількості вовчка усіх відомих рас: А, B, C, D, E. Але й на ділянках найстійкіших гібридів виявили дві поодинокі рослини вовчка! Це свідчіть вже про подальшу еволюцію вовчка і появу нових рас.

Щороку на цьому штучному фоні проводять досліди з контролю, поліпшення і створення стійкості соняшнику. Поліпшені лінії розмножують для впровадження на ділянках гібридизації. На жаль, розмноження і вирощування гібрида у товарних обсягах триває значний період — не менше ніж три роки крокує він від інфекційного поля до фермера, що дає змогу і вовчку поширити своє насіння нових рас. Так і точиться боротьба селекціонера та вовчка. Тож якщо хтось каже аграрію, що певний гібрид стійкій до усіх рас, це означає лише, що він був стійким три роки тому, а то й більше. Стовідсоткової гарантії, що на ваших полях не з’явилася нова раса, ніхто дати не зможе.

Боротьба з паразитом

То як же можна подолати вовчок? Існує кілька варіантів. Є більш незвичні, які можливі, але з різних причин не отримали значного поширення. Біологічний метод передбачає застосування мушки фітоміза, яка відкладає яйця у квітки вовчка й у такий спосіб зменшує кількість його насіння у наступні роки. Та зараз усі аграрії думають чомусь лише про сьогодні, а не про наступні врожаї, тому цим і не займаються. Розроблені гормональні препарати кореневих виділень соняшнику, але вони виявилися дуже дорогими, тож застосовувати їх економічно невигідно.

Зазвичай, щоб позбутися вовчка, пропонують застосовувати гербіциди євролайтінгової групи. Продавці стверджують, що гербіцид не дає змоги розвиватися вовчку. Наш науковий заклад проводив досліди «для себе». У лабораторних умовах фітотрону обробляли спеціальні гібриди соняшнику гербіцидами цієї групи, за контроль брали нестійкий сорт. Результат: вовчок розвинувся на коренях у контрольному варіанті й за застосування трибенурон-метилу, 750 г/кг. Євролайтінгові препарати насправді заважали вовчку розвиватися на перших етапах. Але це не все. Вовчок може розвиватися й пізніше, у період, коли рослини квітнуть, і виносять квітконоси на поверхню вже на стадіях дозрівання культури. Такі квітконоси невеликі і не завжди добре дозрівають, тому вже не можуть вплинути на врожайність соняшнику, який достигає.

Під час польових обстежень на території Запорізької області після цих препаратів неодноразово спостерігали чисті поля соняшнику, та інколи вдавалося знаходити по кілька рослин вовчка на стадіях дозрівання соняшнику. На чистому полі вовчок шукати легше, ніж у бур’янах, але все ж таки треба бути дуже уважними. Зазвичай рослина вовчка має квітконоси навіть до 30 см, а на таких полях вони маленькі — 5–7 см, і здаються дуже темними, навіть якщо не висохли. А може це залишок гербіцидів так на них впливає? Це ми ще не встановили. Головний висновок, якого дійшли: гербіцид — не панацея. Він може врятувати саме цей ваш врожай, але не врятує поля і наступні врожаї. Вовчок розпорошить своє насіння і загальної його кількості буде вдосталь для наступних років. Окрім того, гербіцид залишить свій внесок у поле й на наступний рік…

Знову повертаємося до сівозміни, позаяк падалицю стійкого соняшнику ніщо не бере і поля зернових та й інших культур ростуть із ним. Навіть якщо господарство має ідеальний зернозбиральний комбайн і соняшник перед збиранням зовсім не встиг висипатися, все одно препарати мають свої періоди розпаду і навіть після цього їх частина залишається у ґрунті. На Півдні України, причому тепер на більшій частині території з опадами скрутно. Відповідно, ці речовини з ґрунту не вимиються.

Читайте також: Для чого соняшнику бор

А тут ще один важіль — мікрофлора, яка, до речі, не лише сприяє розвитку коренів рослин, а іноді взагалі повністю його зумовлює або гальмує. Соняшник здатен розвинути коріння і сформувати рослину навіть у стерильних умовах. Але не всі рослини мають таку здатність. Досліджень з вивчення мікрофлори проведено багато, але кожне має свої особливості.

Розглянемо загальну мікрофлору в часі. Під час внесення пестицидів частина бактерій, грибів обов’язково гине — окремі види або всі залежно від препарату і дози. Потім настає період розпаду «хімії», який, за твердженнями виробників, коливається дуже суттєво. Одні речовини наполовину розщеплюються за 2–3 доби, інші — за 23. А взагалі рекомендують, щоб до іншої культури минуло від 4 до 24 місяців. А це вже до двох років. Та й то ще не факт. Навіть якщо речовина не діє за 4 місяці, мікрофлора має відновитися у попередньому вигляді. А як це можливо, якщо, наприклад, площа дуже велика і навкруги й посадок не залишилося, де могла б зберегтися мікрофлора? А у світі місце ніколи не залишається порожнім, і цю нішу займають інші організми, схожі за продуктом живлення, але інші за продуктами життєдіяльності… І ми вже маємо зовсім іншу мікрофлору. До вихідного стану її склад може повертатися безкінечно довго, а може й за кілька діб. На це вплинуть й умови. Наприклад, минуло 4 місяці й почалася зима. За холодів немає достатньої температури для розмноження мікрофлори, тож, звісно, до весни її стан не поліпшиться. Ось тобі й посів на наступний рік! А якщо опадів було мало, то й усі хімічні речовини від того розпаду залишаться у ґрунті, у кращому випадку, у вигляді солей. І все це накопичується… Гній вносити нині мало хто може, тому вносять суперфосфат, і його база теж накопичується. І багато ще дечого. А потім бідкаємося — ґрунти засолені.

Залишаються два головних фактори боротьби з вовчком: селекційні досягнення та агротехнічні заходи. З агротехнічними заходами вже зрозуміло: потрібні сівозміна, додатковий механічний обробіток ґрунту, а не гербіциди.

Але є і радикальний захід, щоб очистити поля від вовчка. Якщо у вас на полі вовчок хоч косою коси, можна вдатися до нього. Спровокуйте розвиток вовчка й одразу знищте його. Це можна зробити просто навесні, якщо маєте багато падалиці. Дочекайтеся, поки вона дасть дві — три пари справжніх листків, а тоді задискуйте поле і культивуйте. Звісно, втратите вологу і час, однак поле для наступної сівби соняшнику буде значно більш придатне. А посіяти можна буде ще пізні культури або вже підготувати поле під озимі зернові або ріпак чи гірчицю.

Вибір насіння

Залишився головний метод — вибір насіння. Що посіяти які гібриди обрати? Сучасний вибір дуже широкий, навіть занадто. У сучасному реєстрі сортів України, близько 300 найменувань.

Пропоную покроковий алгоритм. Перше — взяти оригінальне насіння, від оригінатора. Оригінатор — це установа, що це найменування створила. Якщо насіння пропонує не оригінатор, шукайте документи, що підтверджують його оригінальність. Якщо не знаходите сертифікатів або не бажаєте псувати взаємини зі знайомим, який вам пропонує насіння, перевірте на сайті міністерства реєстр суб’єктів насінництва і розсадництва. Насіннєвий посів саме вашої культури і сорту в тій установі, де вам її пропонують, там мусить бути. До речі, там можете знайти і реєстри минулих років, якщо насіння не цього року.

 

Катерина ВЕДМЕДЄВА, старший науковий співробітник, заступник директора
з наукової роботи Інституту олійних культур НААН України, канд. біол. наук