На чому можна заощадити під час сівби озимого ріпаку
- Деталі
- Олійні
- 620
Сьогодні більшість українських аграріїв змушена рахувати кожну копійку через неможливість експортувати вирощений врожай. І це безпосередньо стосується технології сівби озимих культур, зокрема, ріпаку.
Завважимо, що озимий ріпак – це не та культура, на якій варто суттєво скорочувати витрати, оскільки вона є дуже вимогливою до агрофону. Окрім цього, її насіння користується досить великим попитом у Євросоюз, навіть за нинішніх лихих часів. Однак дещо і тут зекономити можна.
Так, слід врахувати, що дрібне насіння ріпаку потребує добре розпушеного грунту і не має контактувати із соломою, аби нормально прорости. Тому, зазвичай, для інтенсивної технології вирощування цієї культури не підходить мінімальний обробіток. Натомість оранка потребує значних витрат пального.
Вирішити це протиріччя можна за допомогою технологій стріп-тілл, які передбачають попереднє або одночасне із сівбою розпушення грунту без перевертання верхнього шару. Також можна використовувати агрегати для вертикального обробітку грунту. Це дасть змогу водночас зберегти вологу, розпушити верхній шар грунту та використати мінімум пального.
Читайте також: Як гарантовано отримати високий урожай озимого ріпаку
Також потрібно мати на увазі, що деякі сучасні сорти озимого ріпаку мало чим поступаються гібридам. І якщо грошей у фермера зовсім мало, можна використовувати набагато дешевший сортовий посівний матеріал. Це також доцільно із тієї точки зору, що якщо сходи виявляться слабкими і розрідженими, то можна буде пересіяти поле озимою пшеницею і фінансові втрати при цьому будуть мінімальними.
Ріпак – це культура, яка потребує великої кількості азотних добрив, а також сірки, фосфору та магнію. Якщо в господарства обмежений бюджет і воно не може собі дозволити вносити достатні норми добрив, варто звернути увагу на припосівне внесення. Краще всього, якщо це будуть рідкі добрива, до складу яких входить азот, сірка та фосфор. Їх цільове внесення в рядок дасть змогу обійтися значно меншою кількістю діючої речовини та забезпечити нормальний розвиток рослин на старті. Хоча, звісно ж, замінити належне основне внесення добрив таким чином не вдасться.
Якщо бюджет на хімічний захист посівів озимого ріпаку є обмеженим, то краще його частину витратити на хороші протруйники насіння. Надійний захист рослин від шкідників та хвороб на ранніх етапах розвитку дасть змогу виграти час і, сподіваємося, дочекатися моменту, коли фермерам вдасться реалізувати зерно та отримати кошти на препарати.