Прогноз розвитку хвороб сої складено на основі звітів обласних відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики й аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби України.

Торік найпоширенішими хворобами в посівах сої були корневі гнилі, септоріоз, аскохітоз, несправжня борошниста роса. Значно менші ареали поширення в посівах сої охоплювали фузаріоз, альтернаріоз, церкоспороз, бактеріоз, біла гниль, іржа

Кореневі гнилі

Серед кореневих гнилей сої вирізняють: ризоктоніозну (збудник — Thanatephorus cucumeris Donk., (анаморфа: Rhizoctonia solani Kuehn), чорну (Thielaviopsis basicola Ferr), пітіозну (Pythium ultium Trow, P. debaryanum Hesse та ін.), фузаріозну (Fusarium sp.).

Хвороба поширена повсюди, де вирощують сою. Зовнішні ознаки її проявляються у вигляді загнивання насіння, проростків і сходів, побуріння і загнивання кореневої системи стебла (головного кореня і бокових корінців).

У фазу проростання насіння перші ознаки хвороби, залежно від її збудника, виявляють на коренях і підсім’ядольному коліні проростків у вигляді бурих або чорних некротичних плям, які розростаються, збільшуються в розмірах, зливаються між собою і охоплюють значну частину поверхні загниваючого кореня або стебла проростка. Уражена тканина часто вкривається брудно-білуватим павутинистим нальотом. Частина уражених проростків гине ще в ґрунті, не пробившись на його поверхню. Якщо проросток виживає, то він має слабо розвинену кореневу систему, стебло нерівномірно потовщене, здеформоване. Сім’ядолі сходів і листки у більш дорослих рослин в’януть, жовтіють і засихають, корені чорніють і відмирають. Уражене стебло потоншується, висихає.

У доросліших рослин в основі стебла і на коренях формуються червонувато-коричневі, чорні плями й виразки, що призводить до ослаблення й загибелі рослин. На зрізі ураженої тканини коренів проглядаються світло-забарвлені товсті колінчасто-зігнуті гіфи гриба, які пронизують уражену тканину.

Для уражених сходів сої фузаріозною кореневою гниллю характерне прилипання оболонки насіння до сім’ядолей. Такі сім’ядолі часто не розкриваються, з обох боків вони вкриваються бурими або некротичними округлими плямами або виразками, зачатки листочків, які є між ними, з точкою росту загнивають. У вологу погоду уражена тканина вкривається рожевим нальотом з яскраво-рожевими подушечками. Стебло в основі кореневої шийки, стрижневий корінь і бічні корінці розм’якшуються, і рослини часто гинуть після з’явлення на поверхні ґрунту.

Інтенсивне ураження рослин сої кореневими гнилями відбувається за умов низької температури ґрунту, надмірного його зволоженого ґрунту за частих опадів, утворення щільної ґрунтової кірки; на важких за гранулометричним складом ґрунтах, що запливають; солонцях; солончаках; кислих ґрунтах, глибокого загортання насіння в ґрунт, різких коливань температури в період проростання насіння; низької якості насіннєвого матеріалу, недоброякісного відкаліброваного і потруєного насіння тощо. Поширення й розвиток хвороби відбувається в результаті того, що в таких стресових умовах суттєво знижується стійкість рослин проти мікроорганізмів, і ослаблені проростки інтенсивно уражуються кореневими гнилями.

Кореневі гнилі сої

Оптимальний розвиток більшості збудників хвороби відбувається за умов: температура +9…+27 °С, вологість ґрунту — 60–80%, рН ґрунту — 6,4–7,0.

Джерелом інфекції є рослинні уражені рештки, на яких гриби зберігаються у вигляді спочиваючих стадій: хламідоспор, ооспор, мікросклероціїв. Більшість збудників хвороби у вигляді грибниці зберігаються в зараженому насінні.

Шкідливість кореневих гнилей виявляється в тому, що їх збудники використовують не лише поживні речовини зернівок під час їх проростання, а й своїми токсичними виділеннями отруюють зародок і паростки, що пришвидшує загибель рослин і спричиняє суттєве зрідження посівів сої. Хвороба є причиною зменшення асиміляційної поверхні рослин, зниження вмісту хлорофілу, зростання інтенсивності дихання, що в результаті призводить до суттєвого зниження продуктивності рослин, погіршення насіннєвих і технологічних якостей насіння. Уражені зернівки часто недорозвинені, мають меншу масу і низьку схожість. Недобір урожаю залежить від ступеня ураження рослин і може коливатися в межах 25–50% і більше.

Поширення кореневих гнилей у 2022 році ймовірне повсюди в разі неякісного передпосівного обробітку ґрунту під сою, використання не кондиційного насіння та неякісного його протруєння, за прохолодної дощовитої погоди в період сходів і повітряних посух у післясходовий період, наявності ґрунтової кірки, передусім на ущільнених, бідних на поживні елементи ґрунтах, за наявності механічних пошкоджень рослин ґрунтовими шкідниками.

Отже, інтенсивність розвитку кореневих гнилей залежатиме від температурно-водного режиму ґрунту, рівня агротехніки, кондиційності насіння.

Фузаріоз

Хвороба частіше проявляється у фазу бутонізації — початок утворення бобів. У посівах сої виявляється у вигляді окремих осередків. Хвороба являє собою трахеомікозне в’янення рослин: листки втрачають тургор і жовтіють, окремі листки закручуються краями вгору у вигляді «човника», вони швидко засихають і опадають, стебло біля кореневої шийки вкривається буруватою штрихуватістю, тканина загниває і набуває темно-коричневого забарвлення. У вологу погоду уражена тканина вкривається білим або блідо-рожевим нальотом. У суху погоду рослина в’яне і відмирає, у вологу погоду — загниває. На зрізі стебел і біля кореневої шийки виявляється побуріння судинних пучків.

Збудником хвороби в основному є ґрунтовий гриб Fusarium oxysporum f. sp. glicines Armstr. Патоген у великій кількості утворює мікроконідії, і в невеликій — макроконідії. Гриб також утворює велику кількість безбарвних хламідоспор і темних мікросклероціїв. Під час вегетації рослин гриб поширюються макро- і мікроконідіями.

Фузаріоз

Рослини уражуються більше ніж за місяць до проявлення в’янення. У хворих рослин починає руйнуватися прикоренева частина стебла, потім буріють бокові корінці, що спричиняє в’янення всієї рослини. На уражених коренях кора легко відшаровується від деревини. Хворі рослини можна легко вийняти з ґрунту. Патоген потрапляє у рослину через кореневі волоски, а потім по ксилемних судинах кореневої системи проникає у стебло, закорковує судини, внаслідок чого порушується постачання рослин водою і поживними речовинами. Крім того, патоген виділяє токсини, що отруюють рослинний організм. Уражені рослини зазвичай гинуть або відстають у розвитку й утворюють дрібне і здеформоване насіння.

Основне джерело інфекції — уражені рештки, на яких збудник хвороби зберігаються грибницею, конідіальним спороношенням, хламідоспорами і склероціями, а додаткове — заражене насіння, у якому зберігається грибниця патогену. Гриб, розвиваючись на рослинних рештках, може зберігати життєдіяльність у ґрунті 3–4 роки.

Ураховуючи значний запас інфекції на рослинних рештках, ґрунті, зараженому насінні, у 2022 році ймовірний розвиток фузаріозу на посівах сої буде від помірного до середнього, за умов прохолодної дощовитої весни — першій половині літа, дотриманні агротехнічних вимог вирощування культури в кожній ґрунтово-кліматичній зоні.

Септоріоз, або
іржаста плямистість

Хвороба поширена повсюди, де вирощують культуру, але шкідливіша в зоні Полісся. Хвороба проявляється на сім’ядолях, листках, стеблах, черешках, бобах і на насінні. На сім’ядолях формуються наскрізні плями з валикоподібними напливами по периферії. Сім’ядолі загнивають або засихають і обпадають.

На трійчастих листках з обох боків з’являються кутасті, спочатку жовтуваті, пізніше рижувато-коричневі, червонувато-коричневі й темно-коричневі дрібні плями із сірим центром, діаметром до 3–4 мм, які часто обмежені жилками листка. На стеблах — бурувато-сірі плями завдовжки до 3–12 мм. Подібні плями формуються і на бобах. У місцях уражень тканина вкривається чорними крапками — пікнідами гриба.

Збудником хвороби є пікнідіальний гриб Septoria glycines Hemmi. Під час вегетації гриб поширюється пікноспорами. Основне джерело інфекції — уражені рештки, у яких зберігаються пікніди, і уражене насіння, у якому є грибниця.

Оптимальними умовами для розвитку гриба є висока вологість повітря і температура +24…+28 °С. Хвороба інтенсивно розвивається у вологу погоду у фазу цвітіння — початок утворення бобів сої. Сильніше уражуються листки нижнього ярусу.

Читайте також: Світова практика вирощування зернобобових культур

Шкідливість хвороби виявляється у зменшенні асиміляційної поверхні рослин у результаті передчасного засихання й опадання листків (інколи їх обпадає до 50% і більше), що в результаті різко знижує продуктивність рослин. Особливо велика шкода від хвороби буває в разі її інтенсивного розвитку за 3–5 тижнів до збирання врожаю. Недобір урожаю насіння, залежно від інтенсивності розвитку хвороби, може становити 15–30% і більше.

Септоріоз, як і торік, був найпоширенішою хворобою в посівах сої, виявлявся на площі 22, 638 тис. гектарів (25,7% обстежених площ). У більшості областей перші ознаки хвороби почали виявляти з фази бутонізації спочатку на нижніх, а потім і на верхніх листах у виді дрібних, численних, кутастих, опуклих плям розміром 2–4 мм. Спочатку вони були іржавого кольору, пізніше майже чорні, часто зливалися й тоді захоплювали значну частину листкової пластинки. Інтенсивніше хвороба проявлялась у фазу формування — дозрівання бобів.

Суттєве нагромадження інфекції в уражених рештках, насінні створюють передумови для прогнозування повсюдного розвитку септоріозу в посівах сої у 2022 році. Характер розвитку хвороби залежатиме від погодних умов у період вегетації рослин: за умов температура повітря +26…+28 °С і високої вологості повітря з частими опадами у фазу формування бобів, випадання рясних рос у нічні години під час дозрівання бобів, імовірний епіфітотійний розвиток хвороби, насамперед у загущених, забур’янених посівах культури.

Іван Марков, канд. біол. наук,
професор НУБіП України

Ефективність вирощування кукурудзи — різні...

Продуктивність кукурудзи ранньостиглого гібрида в середньому за 2011–2015 рр. змінювалася в...

«Посіяли 700 га пшениці та ріпаку швидко, точно...

Як показує себе зернова сівалка OMEGA від BEDNAR на полях ФГ «Веклин» у Львівській області...

Сертифікація насіння

У разі невідповідності показників насіння або садивного матеріалу вимогам законодавства у сфері...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36948
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26238
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13576
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.