Зміна клімату та сільське господарство в Україні: що варто знати фермеру
- Деталі
- Статті
- 1289
Зміни клімату загалом сприятливо впливають на продуктивність та якість плодоовочевих культур. Практично на всій території України достатня кількість тепла для їх вирощування. Якщо є зрошення, то можна збирати декілька врожаїв впродовж року. Ризики вимерзання чи пошкодження взимку зменшаться. А якість плодів покращиться в наслідок збільшення у них вмісту цукру. Одночасно зміна клімату матиме і негативні аспекти. Відбуватиметься витрата ресурсів рослин на пристосування до перепадів температури та відновлення після стресу. Про зміни клімату та як до них пристосуватися фермеру порадила начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.
За її словами, в Україні спостерігається стійке підвищення температури по всій території. Особливо чітко потепління проявляється зимою та літом, менше - в перехідні сезони року. З трьох основник температурних показників: середня, мінімальна та максимальна, найбільше підвищилися саме максимальна температури, особливо влітку. Клімат України змінюється швидше, ніж глобальний. Середньосвітове підвищення за постіндустріальний період становить близько 1 градуса, а у нас – вже майже 1,3. За останнє десятиріччя з 2011 по 2020 рік досягли 2-х градусів.
«Норма середньорічної температури повітря в Україні складає 7,8 градуса, тобто помірно холодна країна. Середня за останнє десятиріччя склала майже 10 градусів – 9,6. А 2019-2020 роках становила більше 10 градусів. За старим кліматом такі температурні показники відносилися тільки до півдня України. Це призвело до того, що на більшій частині території за останні 20-25 років спостерігалися найвищі температури, які будь-коли відмічалися за весь період метеорологічних спостережень. Особливо вражають північні та північно-східні області, де перевищення досягає 4 градусів. Наприклад, в Чернігівська область. В 2010 році вперше в затінку було досягнуто температуру повітря + 42 градуси на метеорологічній станції Луганськ. Спостерігаються надвисокі температури - + 35 градусів на територіях, де раніше ніколи не фіксувалися. Збільшення хвиль тепла та їх інтенсивності призводить до передчасне дозрівання рослин. При температурі + 33-36 градусів ріст і розвиток практично усіх с/г культур припиняється. Відповідно зменшується урожайність. Це й сталося у 2019-2020 роках із кукурудзою, соняшником, соєю. Фермери були в розпачі, тому що не отримали очікуваного урожаю. Причина – високі температури у другій половині літа» - розповіла погодний експерт.
За прогнозами пані Адаменко до 2030 року ресурси тепла в Україні ще збільшаться на 150-200 градусів.
«Буквально за півтора десятиліття у нас з’явилася нова термічна зона із сумою активних температур більше 3400 градусів. У кліматологіє - це є північною межею субтропічного землеробства. Тепло забезпечення Полтавської, Харківської, Кіровоградської в останнє десятиліття було таким, як у південних областях попереднього десятиліття. Тепер тут більше можливостей для вирощування теплолюбних культур. Проте культури для яких виникають надвисокі температури поступово скорочують вегетаційний період і відповідно урожайність. Так що вирощувати їх в цих областях може стати недоцільним» - переконана вона.
Важливим показником для прогнозування врожайності є і річні опади, - каже Адаменко, і додає, що норма їх зараз становить 578 мл. Тоді як стійке землеробство передбачає не менше як 700 мл. Тобто весь час не вистачає 150-200 мл. «За останні 5 років – випадало 553 мл., а за останні роки – 557мл. Такий недобір опадів є основою для майбутніх посух. Почастішали короткочасні інтенсивні зливи. За одну добу може випасти місячна норма опадів і більше. Користі жодної, адже змиває все. Крім того, ефективність опадів зменшується за рахунок підвищення температури, бо збільшується випаровування. Така тенденція спостерігається на території країни в цілому. А степова зона нині на 90% потребує поливу», - зазначила представник Гідромедцентру.
Підготувала Тетяна Ковальчук