Як вибрати зернозбиральний комбайн

Під час посівної кампанії варто замислитися про те, якими машинами будемо збирати майбутній врожай.

Сьогодні в Україні представлені зернозбиральні комбайни десятків відомих виробників. Звісно, що на слуху передусім 6-7 брендів, які відразу ж назве кожен, хто має відношення до сільського господарства.

Вибір дійсно дуже широкий і відзначимо, що можна обирати як поміж перевіреними конструкціями старого зразку, так і суперінноваційними машинами, нашпигованими електронікою. Усі вони зазвичай показують себе дуже добре, але багато чого залежить від ефективності експлуатації машин.

Щодо вибору моделі зернозбирального комбайну ми перш за все порадимо наступне: звертати увагу на те, у кого саме ви його збираєтеся купувати. Звісно, що для переважної більшості із нас ціна завжди матиме визначальне значення. Знижка навіть на пару відсотків здатна привернути серце покупця до того товару, який він навіть не збирався розглядати. У випадку із комбайнами це річ дуже непевна, адже сучасні зернозбиральні машини є досить примхливими в плані налаштувань і поточного обслуговування, а от несподівана зупинка їх роботи здатна спричинити непоправних збитків.

Простіше кажучи, дешевше чи дорожче, але дилер, який обслуговуватиме ваш комбайн, повинен мати просто бездоганну репутацію. Усі ми, мабуть, вдосталь наслухалися історій про те, як партію комбайнів, «нафаршированих» обладнанням для точного землеробства і придбані зі знижкою, продавець просто скидає у господарстві та залишає покупця напризволяще. Мовляв, ви вже там далі якось розбирайтеся без нас – нам ніколи… Це особливо «цікаво», якщо машини придбані, як це трапляється часто, якраз під сезон збирання, і вже за тиждень-два потрібно виходити в поле. Доведеться терміново шукати хоч когось, хто зможе запустити та налаштувати цю техніку і це ще добре, якщо все обійдеться без значних проблем.

Також не зайвим буде поцікавитися і про місце та час виробництва комбайнів, адже і тут можуть траплятися неприємні «сюрпризи». Доводилося чути цікаву історію про те, що якість комбайнів одного із відомих виробників прямо залежить від заводу. І річ не у обладнанні, а в сезонності. Оскільки потужності одного із підприємств виробника завантажені повністю лише пару місяців на рік, нормальні спеціалісти на завод влаштовуватися не бажають – не ті заробітки. Доводиться збирати звідусіль випадкових людей, які і складають потихеньку машини. Якість їх виходить відповідною – як пощастить…

Хтозна, може це і байки, оскільки відверто недосконалі чи неякісні комбайни на ринку України навряд чи можна знайти. Зазвичай, це надійні добротні машини, котрі за належного до них ставлення сповна віддячать своїм власникам.

Головне – це визначитися із потрібними робочими характеристиками та обрати оптимальну модель. Так, скажімо, якщо поля господарства мають нерівний рельєф, то дивитися потрібно не тільки на ціну комбайна, а й на те, чи зможе він працювати із навантаженням за таких умов, та ще й чисто збирати врожай. Сьогодні у багатьох сучасних моделях інтегровані спеціальні системи роботи на схилах, які дають змогу компенсувати такі нерівності.

Варто розглянути питання вибору шасі машини, яке можуть бути колісним, напів- чи повністю гусеничним. Переважна більшість вітчизняних аграріїв віддає перевагу колісним зернозбиральним комбайнам, оскільки із ними просто вирішуються логістичні питання – техніку можна погнати своїм ходом, хоч і за 50 кілометрів, а якщо потрібно – то і за 100. Натомість гусеничні машини бажано перевозити спецтранспортом, а отже, витрачати додатково час та гроші.

Та з іншого боку у гусеничних машин є дві основні переваги. По-перше, такі комбайни створюють менший тиск на грунт завдяки більш широкій площі гусениць. Сьогодні на цей фактор агрономічна наука звертає пильну увагу. Переущільнення грунту негативно впливає на майбутнє врожайність, і ліквідовувати його доведеться за допомогою потужних глибокорозпушувачів, які «зжирають» по 20-30 л/га пального на 1 га.

По-друге, прохідність та реальна потужність гусеничного комбайна завжди буде вищою. Це актуально перш за все для західних регіонів України, де восени може дощити безперестанку. Та й на схилах додаткове зчеплення із грунтом та вищий коефіцієнт передачі потужності двигуна ніколи не завадить.

Правильний вибір жниварки до комбайна – ще одне архіважливе завдання. В даному разі люди незрідка кидаються в крайнощі. Одні прагнуть навісити жниварку із якомога більшою шириною захвату, аби підвищити продуктивність роботи, і не зважають при цьому на реальну спроможність пропускної системи комбайна та потужність машини загалом. Інші ж, навпаки, звужують жатку, лише частково використовуючи потенціал продуктивності моделі.

Сьогодні майже всі провідні світові виробники зернозбиральних комбайнів пропонують готові рішення для збирання основних сільгоспкультур в комплекті зі зручним переходом із однієї культури на іншу. Придбавши машину із такими опціями, можна забути про марудну тривалу заміну решіт та підбарабань, а також усі інші налаштування, включно із побоюваннями, що на новій культурі щось піде не так.

Нині це все вирішується буквально декількома натисками на екрані монітора, в крайньому разі – декількома хвилинами елементарної механічної роботи. Оператор вмикає режим збирання конкретної культури – і справа іде сама собою. Можна задати оптимальну швидкість збирання зерна, бажану якість зібраного збіжжя чи режим найвищої продуктивності роботи. Далі електроніка розрахує усе сама і не потрібно буде постійно зупиняти роботу, бігати навколо машини та щось налаштовувати. Це дійсно дуже зручно та вигідно, адже в результаті фермер отримує чисте зерно у повному обсязі. Тому на такі опції в жодному разі не варто шкодувати коштів.

Загалом те саме варто сказати і про оснащення для точного землеробства, яке пропонується у сучасних зернозбиральних комбайнах. Незрідка, коли фермеру пропонують це все у штатній комплектації машини із заводу за доплату, той відрізає: воно мені зараз не треба! Воно ніби й так, але за рік-два може виявитися, що ой як треба – і датчики вимірювання вологості зерна, і поточної врожайності, і можливості складання карт врожайності, і позиціонування машини в полі, і усе інше. Тоді власник комбайнів починає шукати тих, хто це все встановить та налаштує, що гарантовано обійдеться дорожче і може перетворитися на доволі марудну справу.

Скажімо так: ті ж таки варти врожайності різних культур на різних полях, отримані завдяки зернозбиральному комбайну, нікому не завадять, навіть якщо ви найближчих 100 років не збираєтеся займатися точним землеробством. Тобто, провадити диференційований висів, внесення добрив, робити повсюдні аналізи грунтів, обліт дронами тощо. Але якщо ви знатимете, які ділянки на полі дають вищий врожай, а які – нижчий, і порівняєте ці дані із технологіями вирощування впродовж останніх років, то зможете вжити бодай елементарних заходів, які дадуть змогу покращити рентабельність роботи. Ну, це вже тема зовсім іншої розмови.