Економія на обробітку і волога в посуху: як одеське господарство відмовилось від плуга

Південь України б'є рекорди посухи. Опадів стає менше щороку. Горох у сівозміні «Балкан» — це не товарна культура, це агрономічний інструмент. І плуга у господарстві більше немає.

Радослав Златов керує господарством «Балкани» у Бессарабії — зоні де богарне землеробство стає дедалі складнішим. Два роки тому він прийняв рішення яке більшість агрономів традиційної школи назвали б ризикованим.

«Ми повністю перейшли на сівозміну: озимі пшениця і ячмінь — 50% полів, зимувальний горох — 20% та ріпак озимий — 30%. Таку сівозміну в нашому сухому богарному Півдні змінювати немає на що» — розповів Радослав Златов для Kurkul.

Оранка, дискування, глибоке розпушування — все пішло в минуле. Причина — пряма: кожен прохід техніки по полю відкриває ґрунт і прискорює випаровування вологи. На Півдні де вода — головний лімітний фактор це рівнозначно добровільній відмові від частини врожаю.

Горох якого тут не їдять

Двадцять відсотків полів «Балкан» займає зимувальний горох — але не як товарна культура. Це агрономічний розрахунок на два роки вперед.

«Горох — це культура для сівозміни, яка потім впливає на врожай наступних років. Він накопичує азот, плюс не забирає вологу з нижніх шарів ґрунту. Після гороху ми наступні 2 роки отримуємо дохід, який на ньому не добрали» — пояснює Златов.

Бобова культура в сівозміні розв'язувати три проблеми одночасно. Накопичує азот у ґрунті через бульбочкові бактерії — зменшуючи потребу в азотних добривах які у 2026 році подорожчали на 34%. Не витягує вологу з глибоких горизонтів де вона є навіть у посушливих умовах. І розриває патогенний цикл хвороб і шкідників які накопичуються при постійному вирощуванні злакових.

Що відмова від інтенсивного обробітку дає економічно

На Півдні де волога у ґрунті — це буквально гроші, кожен прохід технікою — це витрати двічі. Перший раз — пальне й амортизація. Другий — волога яка випарувалась після того, як перевернули пласт.

Перехід на мінімальний або нульовий обробіток дає скорочення прямих витрат на пальне й амортизацію в межах 500–800 грн/га. При 1 000 га — це 500 000–800 000 грн щорічної економії. А у посушливий рік збережена волога додає до врожаю 10–20% — що при ціні пшениці 10 000 грн/т і врожайності 5 т/га означає ще 5 000–10 000 грн/га.

Для господарств Херсонщини, Миколаївщини, Одещини де посуха — не виняток, а норма — кейс «Балкан» є практичним підручником. Не теорія і не науковий дослід. Два роки реальної роботи на богарному Півдні.

За матеріалами: Kurkul, SuperAgronom, Nuseed Ukraine