Резистентність в Україні — прихована загроза чи реальність?

«Розвиток сучасної цивілізації базується на виробництві достатньої кількості харчових продуктів саме завдяки створеним за останні 70 років системам хімічного захисту рослин»

Інтенсифікація технологій вирощування польових культур у сільському господарстві України збільшує потребу у застосуванні спеціальних хімічних препаратів для захисту від шкідливих об’єктів, які зменшують можливість реалізації потенціалу урожаю. Згідно з оцінкою ринку пестицидів України за 2024 рік — 1,08-1,10 млрд. доларів США, а у 2023 — 998 млн. доларів США,— ми спостерігаємо тенденцію до збільшення попиту на високоякісний захист. Проте розвиток та пошук нових діючих речовин на сьогодні знаходяться на критично низькому рівні через вплив високих екологічних європейських вимог до нових молекул. Можливість синтезу та провадження нових рішень в останні роки почала суттєво знижуватися. Така тенденція призвела до певної одноманітності у захисті — масове використання стандартних, вже давно існуючих на ринку препаратів, часто з тотожними механізмами дії.

У чому тут ризик та для чого ми обговорюємо це питання?

Сучасний аграрний бізнес формується на принципі отримання максимальних прибутків з одиниці площі, оскільки це формує можливість його функціонування, розвитку та утримування земельного банку. Це частково руйнує основні вимоги та закони агротехнологій, які були впроваджені фундаментальною аграрною наукою — насамперед дотримання ротацій культур. Тенденція до зменшення кількості культур у сівозміні та повернення їх у структуру поля через кілька років змушує використовувати однотипні засоби захисту рослин проти шкідливих об’єктів набагато частіше у часі. Але найчастіше тут найбільшу небезпеку несе здешевлення — заміна на «генеричні рішення», які не мають достатньої ефективності на шкідливий об’єкт, несвідоме зменшення норми використання продукту внаслідок порушення технологій обробки тощо.

Що за цим ховається і до чого це призводить?

Відповідь дуже проста — виникнення резистентності у біотипів шкідливих об’єктів, яке обумовлюється формуванням механізмів пристосування до певних класів діючих речовин, що використовуються для захисту. Для прикладу: використання фунгіцидів з однаковим механізмом дії у невисоких дозах або неякісних препаратів «третіх країн», часте використання у сівозміні невисоких норм гербіцидів з групи ALS inhibitors сумнівного виробництва з незрозумілою чистотою та ефективністю тощо.

Що ми можемо отримати в результаті?

Насправді відповідь вимальовується цілком реальною і дуже простою — ми вже отримали, як наслідок таких дій, по хворобах стійкі форми церкоспорозу (Cercospora beticola) на цукрових буряках, що були зафіксовані на початку 2000-х років. Ще у 2015-2016 роках вперше зафіксовано резистентність плоскухи звичайної (Echinochloa crus-galli) до гербіцидів з групи ALS inhibitors у Херсонській області. У 2017 році інформацію верифіковано та розміщено за посиланням.

Як хімічні компанії можуть допомогти фермерам?

Явище резистентності бур’янів активно розпочали вивчати спеціалісти компанії Байєр, оскільки все частіше фермери почали звертатися за допомогою у контролі забур’яненості, особливо у посівах просапних культур, таких як кукурудза, соняшник та цукровий буряк.

Починаючи з 2020 року, були перші звернення із центральної частини території України (фото 1). На той час зразки відбиралися та направлялися на вивчення до Німеччини для лабораторних досліджень. Після пророщування насіння та обприскування рослин бур’янів гербіцидами з різних хімічних груп були виявлені підтвердження резистентності до гербіцидів з групи ALS inhibitors Group 2. У 2020 році ідентифікували лише біотип щириці загнутої (Amaranthus retroflexus).

Фото 1. Рослини щириці звичайної, що вижили після застосування гербіцидів з групи ALS inhibitors

Продовжували дослідження даної проблеми, і у 2021 році таких локацій ставало більше, зокрема, Кіровоградська область та знову щириця загнута (Amaranthus retroflexus); Закарпатська область та новий вид бур’яну — амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia). Тому без спеціальних рекомендацій вирощування сільськогосподарських культур ставало важчим, оскільки через надмірну забур’яненість посівів відбувалося різке зниження урожайності, і, відповідно, прибутковості господарств (фото 2).

Фото 2. Локації з підтвердженою резистентністю у 2021 році

У 2022 році наші експерти відібрали зразки насіння з Полтавської області та передали до відповідної лабораторії для вивчення резистентності. Звісно, не з усіх локацій результати були позитивні. Інколи на виробництві погодні умови вносили свої корективи та знижували ефективність гербіцидного захисту, тому такі зразки в лабораторних умовах тестувань не підтверджували наявність резистентності до гербіцидів та після проведеного належним чином обприскування відбувалася їх повна загибель. Проте у 2022 році перелік видів бур’янів розширився. Ми вже мали проблеми з резистентністю плоскухи звичайної (Echinochloa crus-galli) до групи ALS inhibitors Group 2 вже не тільки на Півдні України.

Слід відзначити, що процес тестувань займав доволі тривалий час, оскільки потребував значних ресурсів, щоб насіння з України відправлялося до Німеччини і надалі пророщувалося та проходило відповідні тестування. Фермери з різних господарств потребували швидкої відповіді, щоб розуміти, як їм вирощувати та захищати сільськогосподарські культури на майбутнє. Тому було прийнято рішення про придбання спеціалізованого обладнання та залучення фахового спеціаліста для вивчення процесу резистентності бур’янів в умовах нашої держави (фото 3, 4). І це дозволило значно скоротити процес від відбору зразків насіння до надання відповіді та рекомендацій виробнику.

Фото 3. Етап пророщування відібраного насіння з господарств

Фото 4. Етап перевірки чутливості бур’янів до гербіцидів з різних хімічних груп у лабораторії

2023 рік став визначним, оскільки було проаналізовано набагато більше зразків насіння. Число локацій також збільшилося, а саме: Черкаська, Полтавська, Хмельницька, Тернопільська, Рівненська області. Було відібрано 11 зразків у різних господарствах та після відповідних досліджень виявлено 7 зразків із підтвердженням резистентності щириці загнутої до хімічної групи ALS inhibitors Group 2. Тому компанія почала глибше вивчати дане питання та пошук актуальних рішень. Провідними спеціалістами були досліджені технологічні карти вирощування різних культур за останні 4–5 років та сформовані важливі для виробництва висновки. Основними факторами, що мали вплив на ситуацію з бур’янами, стали зміни у сівозміні, системі землеробства та відсутність ротації діючих речовин у системах захисту сільськогосподарських культур.

На Кіровоградщині в сезоні 2024 року за запитами агровиробників були відібрані зразки насіння амброзії полинолистої, що не мала достатньої реакції на гербіциди. В результаті досліджень, на жаль, зразок виявився резистентним до сульфонілсечовин, які домінують у захисті кукурудзи, соняшнику та зернових культур. Відзначаючи ще одну локацію на інтерактивній карті Field View Weeds Control, ми чітко відстежуємо ареал поширення проблеми в цілому по Україні. Якщо вернемося на сайт The International Herbicide-Resistant Weed Database, який займається моніторингом резистентних видів бур’янів по всьому світі, то можемо знайти інформацію, що від 2017 по 2024 рік по території України виявлені 5 видів бур’янів, в тому числі і злакові види, а саме: крос-резистентні плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli), мишій зелений (Setaria viridis), щириця загнута (Amaranthus retroflexus), лобода біла (Chenopodium album), мультирезистентна амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia). А це означає, що проблематика є дуже актуальною та потребує пошуку шляхів вирішення.

У минулому 2025 році також додалися Вінницька, Київська та Чернігівська області і ще кілька локацій у Черкаській та Хмельницькій областях. З відібраних десяти зразків насіння лише у двох господарствах не була відмічена резистентність. І знову щириця загнута виходить на перше місце серед проблемних бур’янів.

Аналізуючи динаміку поширення бур’янів (фото 5), що мають резистентність до інгібіторів ALS, можна зробити висновок: проблема з кожним роком стає все більш небезпечною, що обмежує можливості фермерів у вирощуванні сільськогосподарських культур. Тому, враховуючи практику європейських країн, компанія Байєр відкриває платформу Integrated Weed Management (IWM) в центральній частині нашої держави, де локалізована найбільша кількість господарств з означеною проблемою. Дана платформа відповідає за вивчення проблематики поширення резистентності бур’янів та демонстрацію інноваційних вирішень щодо розв’язання проблеми. На платформі будуть враховані всі фактори, що мають безпосередній вплив, а це сівозміна, обробіток ґрунту, чергування діючих речовин гербіцидів, а також фаза розвитку бур’янів та погодні умови на час застосування гербіцидів.

Фото 5. Локації з підтвердженою резистентністю станом на 2025 рік

На сьогодні компанія Байєр має подібні платформи у 6-ти країнах Світу (Франція, Німеччина, Польща, Іран, Сербія, Хорватія), що дозволяє допомогти фермерам розібратися з причиною появи резистентних форм бур’янів та знайти ефективні рішення задля збереження рівня прибутковості та стабільності сільського господарства у світі.

Швартау В.В., Інститут фізіології рослин і генетики НАН України
Кузьмінський О.І., Bayer Crop Science Ukraine
Железков В.С., Bayer Crop Science Ukraine
Бучинський І.М., Bayer Crop Science Ukraine