Рослинництво 2026. Наука та магія: що показали досліди, цифри й практика?

60-річні досліди, Strip-till із вимірюваною рентабельністю, фінансова модель господарства та ШІ в полі — так виглядає рослинництво 2026 року.

30 січня у Києві AGGEEK став організатором конференції «Рослинництво 2026. Наука та магія» в межах GRAIN STORAGE FORUM 2026, який цього року зібрав близько 1100 учасників та гостей.

Поки один майданчик форуму фокусувався на зберіганні, переробці та логістиці, AGGEEK сформував окрему професійну платформу для розмови про науку, досліди, технології та економіку рослинництва. Це була не чергова галузева подія, а системна розмова про майбутнє рослинництва — з опорою на дані, досліди та відповідальність за управлінські рішення.

Конференцію відкрив Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор, агрохімік і ґрунтознавець, із темою, яка задала тон усьому заходу: «Що показав дослід тривалістю 60 років: як керувати живленням рослин у новій кліматичній реальності».

Шістдесят років стаціонарних дослідів — це не гіпотеза і не короткостроковий експеримент. Це база, яка дозволяє відрізнити тенденцію від випадковості. Ключовий висновок звучав чітко: в умовах кліматичної нестабільності головний ресурс — це не збільшення дози добрив, а система управління ґрунтом. Ефективність живлення залежить від агрофону, структури ґрунту, вмісту гумусу, балансу елементів, а не лише від норми внесення. Короткострокові рішення не компенсують системної деградації. І саме довготривалі досліди дозволяють зрозуміти, що працює десятиліттями, а що — лише в окремому сезоні.

Цю фундаментальну рамку одразу підсилила практика. Андрій Горобець, бренд-менеджер BEDNAR в Україні, представив результати польових досліджень кукурудзи та сої, проведених разом із дилером АМАКО у різних регіонах — на Київщині, Полтавщині та Вінниччині. Досліди закладалися в реальних умовах господарств із різними агрофонами та системами обробітку.

У фокусі була технологія Strip-till. Результати показали, що смуговий обробіток ґрунту забезпечує кращий розвиток кореневої системи, збереження вологи, зменшення кількості проходів техніки та витрат на пальне. У порівнянні з оранкою, глибоким рихленням і дискуванням саме Strip-till продемонстрував найвищий показник прибутковості. На кукурудзі це означало більш стабільну реалізацію потенціалу культури в умовах дефіциту вологи. На сої дослід показав, що прямий посів по непідготовленій стерні призводив до подовженої вегетації, часткового вилягання та підвищеної вологості зерна при збиранні, що напряму впливало на заліковий урожай. Натомість використання сівалки BEDNAR OMEGA OO6000FL на різних агрофонах забезпечувало істотно кращий агрономічний результат. Технологія виявилась ефективною не «в теорії», а в конкретних умовах господарств.

Паралельно з цим тема системного живлення продовжилася у виступах Олександра Катеринчука (Ecoorganic), який акцентував на роботі з мікроелементами як довгостроковій інвестиції в стабільність культури, та Ольги Батракової («Техно НК»), яка говорила про добрива без віри «на слово» — через економіку, аналіз ґрунтів і розрахунок окупності азоту. Олег Загородній (Life Biochem) зосередився на економіці врожайності в нових реаліях, де кожен елемент технології має працювати не на «максимум», а на рентабельність. Олег Бушулян («Євросем») порушив прикладне питання сумісності гербіцидних рішень і ризиків неправильних бакових сумішей — тема, яка напряму впливає на втрати і конфлікти в полі.

Розмова про досліди продовжилася у панельній дискусії «Виклики R&D. Як закладати, аналізувати і застосовувати результати досліджень». Представники ІМК, ТАС Агро, «Західного Бугу» та «Контінентал Фармерз Груп» говорили не про кількість дослідних ділянок, а про якість рішень. Ключова думка: R&D має відповідати на виробничі питання, а не існувати як окрема функція. Дані не можна «підганяти» під очікування, а масштабування результатів потребує методології, повторюваності й чітких метрик. Дослідження — це інструмент управління ризиками.

Цю логіку глибше розкрив у публічному інтерв’ю «Філософія дослідів» Олександр Дробязко (SeedQuest). Його позиція була жорсткою: один результат нічого не доводить. Лише системність, багаторічні спостереження й технології точного землеробства дозволяють відокремити закономірність від випадковості.

Технологічний блок доповнили виступи Станіслава Шума з презентацією результатів інфографічного довідника «Агробізнес України 2024/25», який показав реальні структурні зміни у галузі, а також практичні кейси цифровізації від Олексія Супруна (CNH Industrial), Богдана Кучерявого (ОРБІС АГРО), Ярослава Горового (NAVIFARM TECH) та Святослава Савчука (SAS AGRO). Йшлося про базове точне землеробство, контроль обприскування, телеметрію, диференційоване внесення, управління пальним, сервісні дані та побудову цифрового господарства без надмірних інвестицій. Логіка проста: у 2026 році конкурентною перевагою стає не наявність техніки, а здатність працювати з даними.

Окрему управлінську площину відкрила дискусія «Економічні результати сезону 2025», де аграрії чесно говорили про рентабельність, помилки, перерахунок моделей та реальність після складного року.

Після науки розмова перейшла до фінансової стратегії. Панель «Агро-фінансовий пасьянс» показала, що сучасне господарство — це не лише гектари і врожайність, а фінансова модель. Земля, сівозміна, інвестиції в техніку, точне землеробство, переробка, валютні ризики, cash flow — усе це елементи однієї конструкції.

Ще один важливий акцент зробив Павло Булгаков у виступі «Від зерна до овочів: як уникнути критичних помилок у нішевих культурах». Його меседж був простим: логіка зернових не масштабується на овочі. У нішевих культурах вирішальною стає система зберігання, контроль температури й управління якістю.

Про ринок і позиціонування агрокомпаній говорив Святослав Горбаньов (HPromotion), підкресливши, що в сучасних умовах бренд стає не маркетинговою прикрасою, а інструментом довіри й продажів.

Блок «Магія» відкрив Олександр Тихий із компанії «САН АГРО», презентувавши штучного агронома ARNI — AI-асистента для оперативних рішень у полі. А завершила конференцію Анна Собецька, тарологиня, яка відповіла на питання про рентабельність культур, весну, спаржу та закупівлю ТМЦ через карти Таро.

Чи справдяться прогнози — покаже сезон. Але головний висновок конференції очевидний уже зараз. Сучасне рослинництво — це поєднання науки, дослідів, даних, фінансів, технологій, управління і здатності працювати в умовах невизначеності. Бо в сучасному рослинництві магія — це не інтуїція. Магія — це системність.

Висловлюємо щиру вдячність партнерам, які стали частиною конференції «Рослинництво 2026. Наука та магія» в межах GRAIN STORAGE FORUM 2026.

Дякуємо генеральним партнерам — BEDNAR, AMAKO та GRECO Group — за стратегічну підтримку та внесок у зміст події.
Офіційним партнерам — ENVU, HLR, SOJAM, Ecoorganic, iSolar, ТехноНК, ПриватБанк — за активну участь і професійну експертизу.
А також понад 60 спеціальним партнерам, які підтримали конференцію та долучилися до формування її змісту й масштабу.

Окрема подяка ProAgro Group за співпрацю та партнерство.

За інформаційний супровід і підтримку дякуємо нашим численним медіапартнерам, які допомогли зробити цю розмову ширшою за межі конференц-залу.

До зустрічі на наступних форумах і подіях від компанії AGGEEK у 2026 році.