Фацелія: сидерат, кормова і медоносна культура

З 2021 року в країнах ЄС набрала чинності міжнародна директива, яка регулює застосування пестицидів і мінеральних добрив на орних землях. Згідно з її вимогами, всі аграрні виробники в країнах ЄС мають зменшити хімічне навантаження на орні землі та посіви вдвічі, порівнюючи зі станом на 2009 рік. Це буде сприяти збереженню біологічного різноманіття довкілля й здоров’я громадян

Фацелія (Phaceliatanacetifolia Benth.) — культура континентального походження (походить із Каліфорнії). Використовується як кормова культура, сидерат і медоносна культура. Як медонос найбільше значення має фацелія пижмолиста.

Свіжу фацелію на зелений корм та як силос добре поїдає велика рогата худоба, свині та вівці, краще у вигляді сумішей із кормовими, багатими на цукор. Пізні посіви фацелії після закінчення цвітіння переорюють на зелене добриво.

Біологічні особливості фацелії

Однорічна рослина родини водолистих. Холодостійка, витримує приморозки до –5…–6 °С. Насіння проростає за +3…+4 °С, краще за +8…+10 °С. Росте на різних ґрунтах Полісся й Лісостепу. Вегетаційний період 75–85 днів. Маса 1000 насінин — 1,8 г. Насіння проростає тільки у темряві. Дає один укіс і не відростає. Коренева система слабо розгалужена й не проникає глибоко в ґрунт.

Фацелію вирощують після озимих і ярих зернових культур. Після фацелії не слід вирощувати польові культури, що потребують багато гумусу. Фацелія виносить із ґрунту значну кількість поживних речовин, особливо кальцію та магнію, потребує азоту. Ця культура не потребує захисту посівів. Її бояться дротяники, нематоди, довгоносики, попелиці й багато інших фітофагів. Фацелія здатна пригнічувати бур’яни.

Зона поширення, продуктивність

Поширена в Лісостепу й на Поліссі. Як кормову культуру використовують в післяжнивних і післяукісних посівах. Урожайність зеленої маси — 250 ц/га, насіння — 3–4 ц/га.

Основні особливості технології вирощування

На насіння висівають рано навесні широкорядним (міжряддя 45 см), а на корм звичайним рядковим способом. Норма висіву — відповідно 3,7 і 6,0 млн/га схожих насінин (6–7 і 10–12 кг/га). Під оранку вносять 25 т/га гною і Р₄₅К₄₅. На силос збирають у фазу цвітіння, а на насіння — у фазу повної стиглості. Для досягнення укісної стиглості вона потребує 70–75 днів вегетації. Сівбу можна проводити із середини липня до середини серпня. Корм зазвичай поступає в першій декаді жовтня.

Читайте також: Як отримати силос високої якості

Цінність фацелії як попередника недостатньо з’ясована. Результати досліджень свідчать, що ярі проміжні кормові культури, в складі яких є суміші бобових культур на важчих ґрунтах, мають більшу цінність як попередники, ніж фацелія. Виробництво насіння фацелії важче, ніж насіння інших ярих проміжних кормових культур.

Сівба

Сівба фацелії для виробництва кормів у липні рідко можлива і практично її проводять у період з 1 по 20 серпня. Глибина заорювання насіння — 1–1,5 см.

На корм фацелію починають збирати у фазу бутонізації й закінчують уже на початку цвітіння, бо після цієї фази вміст перетравного сирого протеїну сильно знижується.

Пізні посіви фацелії після закінчення цвітіння переорюють на зелене добриво. Фацелія як сидерат підходить для гуміфікації. На сидерат цю культуру, як правило, сіють або восени після збирання врожаю або навесні до садіння основних культур.

Фацелія є посухостійкою, але все ж потрібна волога, щоб отримати дружні сходи. Для перегнивання сидерату також потрібна волога (інакше її зелена маса висохне, а не розкладеться. Сіяти фацелію краще у вологий, добре оброблений ґрунт і загорнути насіння легкими боронами.

Дослідження з вивчення фацелії в ІСГС НААН не проводили. Відповідно до літературних джерел зона її застосування — Лісостеп і Полісся, хоча ця культура є посухостійкою.

На боротьбу зі шкідливими організмами в посівах сільськогосподарських культур має бути спрямований весь комплекс агротехнічних заходів (сівозміна, обробіток ґрунту, строки сівби, норми висіву, підбір стійких сортів та ін.). Пестициди слід застосовувати тільки в разі, якщо всі інші заходи (агротехнічні, біологічні) не дали бажаного ефекту та добирати з «Переліку дозволених в Україні» ефективні до шкідливого об’єкта та з найм’якішою дією до корисних комах. Застосовувати пестициди слід тільки за результатами фітосанітарного моніторингу та в разі перевищення ЕПШ шкідливими організмами.

Заселення посівів більшістю шкідниками починається з країв поля. Тому з потеплінням слід проводити постійний фітосанітарний моніторинг. Це дає змогу виявити початок міграції шкідників із місць зимівлі й обмежитися обробкою крайових смуг посівів, що стане запобіжним заходом розселення фітофагів по всьому полі. Крайова токсикація дає змогу значною мірою зберегти комах-ентомофагів.

Оскільки проти деяких видів шкідників потрібно боротися в період цвітіння (ріпак), то слід вибирати інсектициди, які не зашкодять комахам-опилювачам, наприклад, Карате Зеон 050 СS, мк. с., який у своєму складі має спеціальні репеленти, що відлякують бджіл. Ці заходи дозволять зберегти біологічне різноманіття довкілля.

Юрій Мащенко, завідувач науково-технологічного відділу
збереження родючості ґрунтів ІСГС НААН, канд. с.-г. наук,
експерт-дорадник із питань рослинництва
Тетяна Мостіпан, старший науковий співробітник лабораторії землеробства
ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань інтегрованого захисту рослин
Олег Гайденко, канд. тех. наук, учений секретар, завідувач
відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій
ІСГС НААН, ст. наук. співроб, дорадник з питань механізації
сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва