Ціни впали, і ферма щодня недоотримує 450 тисяч гривень

Господарство на чотири тисячі гектарів рахує різницю вголос: за цінами кінця 2024 року його ферма щодня отримує майже на пів мільйона гривень менше. Власник при цьому вважає, що самі ті ціни були аномальними, а справжня стійкість будується інакше — через кілька незалежних напрямів.

Господарство «Скіф» обробляє близько 4 тис. га у Полтавській та Сумській областях, поєднуючи рослинництво, тваринництво, зберігання зерна й власну логістику, йдеться в матеріалі Latifundist.com. Стратегія підприємства будується на двох принципах: якомога менше залежати від сторонніх підрядників і не концентрувати бізнес на одному напрямку.

Про ситуацію на молочному ринку власник Олексій Бовдир говорить прямо: «Якщо перерахувати обсяги молока, які ми зараз реалізуємо, за ціною кінця 2024 року, то ми щодня недоотримуємо 450 тис. грн. Якщо рахувати так, це справді криза і великі втрати. Але хто пояснить, звідки тоді взялася ціна 25 грн/л і наскільки вона була економічно обґрунтованою?»

Виробництво молока при цьому лишається прибутковим і прогнозованішим за рослинництво. Середній надій у господарстві становить 36 літрів на корову за добу, а поголів'я продовжують нарощувати — доїльний зал дозволяє збільшити його ще на 20%.

Збут у радіусі 150 кілометрів замість портів

Друга частина стратегії стосується зерна. Щоб менше залежати від портової логістики, господарство розвиває співпрацю з внутрішніми переробниками: у радіусі близько 150 км власним автотранспортом доставляє продукцію на птахофабрики, свинокомплекси, комбікормові заводи та переробні підприємства, які не мають власного рослинництва.

Змінився й підхід до укладання угод.

«Минулого року ми просто відвантажували партнерам товар, а коли настав час виконувати фінансові зобов'язання, вони розрахувалися за ціною, яка склалася на той момент. Зараз так само потрібно заздалегідь домовлятися про збут. Попередні угоди вже є», — розповідає Бовдир.

Основною культурою залишається кукурудза — на зерно та на силос для великої рогатої худоби. Цьогоріч площі під нею збільшили, частково замінивши ріпак, який постраждав від морозів. Частину врожаю лишають на годівлю тварин, частину закладають на зберігання з розрахунком продати навесні.

Втім, щодо окремих культур рішення доведеться ухвалювати одразу після збирання, інакше є ризик переповнити власні зерносховища. Аграрій визнає, що частину продукції, можливо, доведеться продати дешевше, ніж планувалося.

Власна техніка й молоковоз без проміжних ланок

Третій напрям — відмова від підрядників на ключових операціях. У парку господарства чотири комбайни, понад десять тракторів, бункери-перевантажувачі та зерновози, а власний елеватор має потужність 100 тонн на годину. За сприятливих умов тут збирають врожай із понад 100 га за добу.

Та сама логіка працює на фермі: молоко з доїльної установки через систему попереднього охолодження потрапляє одразу в молоковоз і вирушає на переробне підприємство, без проміжних операцій. Постачальником Білоцерківської агропромислової групи господарство є вже близько двадцяти років, обсяги узгоджують щотижня.

Інвестиції підприємство фінансує за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», а українську техніку купує з компенсацією 25% вартості.