Пшениця: півторамісячна норма опадів запустила хвороби

Півторамісячна норма опадів після посухи — саме така погодна гойдалка змусила західні господарства виходити в поле з фунгіцидом додатково. На Київщині за тих самих культур вистачило стандартної схеми. Різниця між регіонами показала, що вирішує не кількість обробок, а момент першої з них.

На заході України спочатку була посуха, а потім пішли рясні дощі й випала півторамісячна норма опадів — у таких умовах на пшениці активно почали розвиватися септоріоз і фузаріоз. Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів менеджер агротехнологій із засобів захисту рослин компанії LNZ Group Віктор Сонець. Через надмірну вологість аграріям довелося проводити додаткові фунгіцидні обробітки.

Базова норма для отримання високого та якісного врожаю становить три, а в окремих випадках чотири фунгіцидні обробки, причому їх кількість залежить від двох чинників: погодних умов, що впливають на розвиток патогенів, і потенціалу самого посіву. Тобто додаткове внесення на заході — не перестраховка, а реакція на фактичний інфекційний тиск.

Захист будується від кореня догори

Головне правило схеми стосується не того, скільки обробок робити, а того, від якої відмовлятися першою. Систему захисту порівнюють із пірамідою, яку вибудовують від кореня й догори: якщо доводиться скорочувати кількість обробок із трьох до двох чи навіть однієї, економити варто не на першому внесенні, а на верхньому — по колосу.

Логіка тут проста: пропущена рання обробка означає, що інфекція піде вгору по рослині разом із наростанням нових ярусів листя, і наздогнати її пізнішим внесенням уже не вдасться. Натомість пропущена верхня обробка залишає ризик локальним.

«На Київщині, де була рівномірна кількість опадів, ситуація краща, аграрії проводять фунгіцидний захист 2-3 рази, тому на посівах хвороби практично відсутні. Проблеми з пшеницею мають лише ті аграрії, які вчасно не зробили обробку»,

— зазначив Сонець.

Терміни захисної дії задають інтервали між внесеннями. У фазу виходу в трубку фунгіцид для пшениці має працювати 15–20 днів, у фазу прапорцевого листка та початку цвітіння — 17–20 днів, а при внесенні в колосіння достатньо 13 днів захисного періоду. Проміжки дії триазолів становлять 15–20 днів, стробілуринів — від 15 до 26 залежно від препаративної форми.

Період цвітіння й наливу — найвразливіший

Найбільший ризик припадає на момент, коли колосові луски відкриті, і рослина фактично беззахисна перед зараженням. В агрономічній службі Tekom Agro Group зазначають, що саме в період цвітіння й наливу зерна найнебезпечнішими для озимої пшениці стають фузаріоз колоса, септоріоз колоса, бура та жовта іржа, а також септоріоз листя.

Читайте також: Обробку септоріозу починають за 25% уражених листків

Практичний висновок для наступного сезону стосується планування, а не поточних робіт: кількість обробок закладають у бюджет захисту навесні, коли фактичну вологість передбачити неможливо. Резерв на одне додаткове внесення обходиться дешевше, ніж втрачена якість зерна, — а різниця між західними й центральними областями цього року показала, наскільки він може знадобитися.