Зафіксовано перший морський експорт карбаміду за 7 років

2017 рік: три заводи стоять 101 день через демпінг Росії. 2026 рік: ті самі заводи відправляють карбамід морем до Італії й Туреччини, а покупець — сам Samsung. Між цими двома точками — втрата половини виробничих потужностей через окупацію і повне переформатування логістики воєнного часу. Парадокс у, тому що зовнішній попит зростає саме тоді коли всередині країни добрива дешевшають через слабкий попит.

Україна вперше за останні 7 років відновила морський експорт добрив. Через порт Чорноморськ відвантажено близько 21 тис. т карбаміду виробництва OSTCHEM. Основні напрямки постачання — Італія та Туреччина. Серед покупців — великі міжнародні компанії зокрема американська Nitron Group та корейська SAMSUNG C&T CORPORATION. Оператором експорту виступила компанія «Ніка-Агротрейд».

«Відновлення морського експорту відбулося на тлі поступової стабілізації логістичних ланцюгів та зростання інтересу міжнародних трейдерів до української продукції»

— повідомили в OSTCHEM.

Частина продукції також продовжує реалізовуватись європейським споживачам сухопутними маршрутами.

Чому саме 7 років — і що змінилось з 2017-го

У 2017 році три заводи групи — Черкаський «Азот» «Рівнеазот» та Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» — простояли понад 100 днів через демпінг російської продукції на українському ринку. Тоді мова йшла про виживання на внутрішньому ринку, а не про морський експорт.

Сьогодні структура групи зовсім інша. Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» втрачено з 2022 року — підприємство на окупованій території обладнання серйозно пошкоджене бойовими діями. «Концерн Стирол» у Горлівці не працює з 2014 року. Разом ці два заводи становили значну частку потужностей групи.

Але Черкаський «Азот» і «Рівнеазот» не просто відновили роботу — вони наростили виробництво на 5,3% у першому кварталі 2025 року порівняно з аналогічним періодом. Загальне виробництво групи у 2024 році склало 1,8 млн т що на 13% менше ніж у 2023 році (2,1 млн т) — зниження пов'язане саме з втратою окупованих потужностей, а не з падінням ефективності діючих заводів.

Тобто «вперше за 7 років» — це не просто гучна фраза для пресрелізу. Це реальний розрив у морській логістиці на фоні фундаментальної зміни самої структури компанії: половина виробництва втрачена назавжди, а решта відновлюється і виходить на нові ринки.

Парадокс моменту: внутрішній ринок дешевшає поки зовнішній попит зростає

Одночасно з новиною про морський експорт на внутрішньому ринку карбамід дешевшає. За даними учасників ринку ціни просіли з 36-37 тис. грн/т до 31-32 тис. грн/т через слабкий попит і зниження ціни на індійському тендері. Дешевшає не лише карбамід, а й аміачна селітра.

Це означає що український виробник зараз має два різні ринки з протилежною динамікою. Внутрішній попит слабкий — фермери стримано купують добрива в очікуванні подальшого зниження ціни перед осінньою посівною. Зовнішній попит натомість зростає — міжнародні трейдери й промислові споживачі як Samsung шукають українську продукцію, а логістичні ланцюги стабілізуються.

Для виробника така ситуація відкриває стратегічний вибір: переорієнтувати частину обсягів на експорт де ціна і попит привабливіші замість тиску на внутрішній ринок де ціна вже й так під тиском. OSTCHEM прямо підтверджує цей напрямок — компанія веде перемовини про нові експортні контракти з низкою міжнародних трейдерів.

Чорноморськ — ще один сигнал відновлення морської логістики

Цей експорт карбаміду — не одиничний випадок, а частина ширшої картини відновлення портової логістики України. Раніше ми писали про зростання залізничного навантаження зерна та відновлення роботи зернових терміналів. Тепер до цього додається хімічна продукція що йде через той самий регіональний логістичний коридор.

«Ми бачимо зацікавленість великих міжнародних трейдерів і продовжуємо працювати над розширенням експортних постачання. Наразі ведуться переговори щодо нових експортних контрактів із глобальними торгівельними компаніями»

— зазначив CEO «Ніка-Агротрейд» Кирило Демський.

Для агросектору в цілому це означає що логістична інфраструктура півдня поступово повертається до функціонального стану — і не лише для зернових, а і для інших категорій вантажів що відкриває можливості для диверсифікації експортних потоків.

За матеріалами: Latifundist, Group DF, Forbes Ukraine, AgroPortal, УкрАгроКонсалт