Немає газу — немає добрив — немає їжі»: чому світ іде до продовольчої кризи

Посівна у Північній півкулі починається тижнями. Але добрив бракує, ціни злетіли, а ланцюжок від газу до хліба на полиці — тонший ніж будь-коли. Для України це не абстрактна загроза: своя криза добрив вже в розпалі.

Один ланцюжок, який не можна розірвати

Близько 50% світового виробництва продовольства безпосередньо залежить від синтетичних добрив — передусім азотних. Їх виробляють із природного газу. Саме цей зв'язок зробив глобальний ринок їжі вразливим до будь-якого збою в газовій інфраструктурі.

«Це рецепт продовольчої кризи: немає газу — немає добрив — немає врожаю — немає їжі», — написав у X фінансовий аналітик Лукас Еквуаме (@ekwufinance), аналізуючи ситуацію напередодні посівної кампанії у Північній півкулі.

фото : За даними Our World in Data, близько 3,5 млрд людей харчуються завдяки синтетичним добривам, виробленим за процесом Габера-Боша.

Три удари по глобальних постачаннях

Напередодні посівної доступність добрив різко скоротилася одразу з кількох напрямків. Близько третини світової морської торгівлі добривами проходить через стратегічну протоку на Близькому Сході — і зараз ці постачання  заблоковані. За оцінкою Еквуаме, збої охоплюють близько 30% глобальних обсягів. Водночас обмеження Китаю на експорт добрив можуть зачепити ще до 30% постачань. Дефіцит зрідженого природного газу додає додатковий тиск на виробників.

Реакція ринку миттєва. За даними Oxford Economics, ціни на карбамід і аміак зросли на 35–50% від початку кризи. Fitch Ratings підвищив прогноз цін на азотні добрива на 2026 рік одразу на 25%. У низці країн дистриб'ютори добрив тимчасово припинили виставляти ціни — через неможливість гарантувати ані поставки, ані вартість.

За словами Карла Скау, заступника виконавчого директора Світової продовольчої програми ООН, у найгіршому випадку це означає нижчі врожаї й неврожаї наступного сезону, у найкращому — вищі ціни на їжу вже у 2027 році.

Україна: своя криза поверх світової

Для України глобальний дефіцит накладається на внутрішні проблеми, які вже відчутні цієї весни.

До повномасштабного вторгнення Україна щорічно виробляла понад 5,2 млн тонн азотних добрив. У сезоні 2025–2026 років цей показник впав до 1,016 млн тонн — менше п'ятої частини від довоєнного рівня через атаки на енергетичну інфраструктуру і перебої з електропостачанням. Стабільно працюють лише два азотні заводи: «Рівнеазот» та «Азот» у Черкасах.

Дефіцит аміачної селітри на початок березня 2026 року оцінюється в 150–190 тис. тонн. Ціни за рік зросли: аміачна селітра подорожчала на 37%, карбамід — на 43%, КАС-32 — на 54%. За оцінками Всеукраїнської аграрної ради та УКАБ, недобір врожаю ярих культур через нестачу азоту може сягнути 20%. У зоні ризику — кукурудза, яра пшениця і соняшник.

Мінеральні добрива становлять 20–25% усіх матеріальних витрат у рослинництві. А аграрна продукція забезпечує 56–60% валютних надходжень країни. Це означає, що дефіцит добрив — питання не лише поля, а й усієї економіки.

За матеріалами: X @ekwufinance,  Bloomberg , CNBC, Carnegie Endowment, УКАБ, ВАР