Три бар’єри до стрімкого розвитку креветківництва в Україні

Економічна доцільність креветкового бізнесу підтверджується фінансовими розрахунками.

Про це пише директор ТОВ «Українська креветка» Олексій Слепньов.

Так, повний цикл вирощування мальків до товарного розміру триває близько трьох-чотирьох місяців. Основними витратними статтями є:

• обладнання ‒ близько 50% початкового бюджету,
• корми ‒ до 25%,
• електроенергія ‒ близько 15%,
• мальок і біозасоби ‒ близько 5-10%,
• оплата праці й лабораторні послуги ‒ 5-10%.

Попри позитивну динаміку, креветківництво стикається з низкою суттєвих проблем, наголошує він.

Найбільшим викликом залишаються високі початкові інвестиції. Побудова повноцінної системи установки замкнутого водопостачання (УЗВ) потребує значних фінансових ресурсів, а також технічного проєктування й забезпечення надійними компонентами.

«Другою суттєвою проблемою є дефіцит кваліфікованих кадрів, ‒ зазначає Олексій Слепньов. ‒ В Україні практично не існує спеціалізованих освітніх програм із аквакультури, особливо в частині креветкового бізнесу. Переважна більшість фермерів опановують цю справу шляхом самоосвіти, приватних тренінгів або стажування за кордоном. Це обмежує швидкість масштабування проєктів і створює ризики технічних помилок».

Ще одним бар’єром є сертифікаційні вимоги. За словами експерта, для виходу на міжнародні ринки українським виробникам потрібно пройти сертифікацію відповідно до вимог систем HACCP, ISO, а також дотримуватись вимог безпеки, що регулюються міжнародними торговельними організаціями. Йдеться про контроль за залишковими речовинами, відсутність антибіотиків, відповідність стандартам простежуваності продукції ‒ все це вимагає додаткових витрат і кваліфікації, підкреслює Олексій Слепньов.

Пише agrotimes.ua.