
Кактуси під Києвом: екзотика чи екологічна загроза
- Деталі
- Аграрні новини
- 426
Військовослужбовець Роман Любека під час прогулянки в лісі поблизу Києва помітив незвичайну картину: серед звичних сосен розкинулися галявини з кактусами. Чоловік поділився відео у Facebook, підписавши його: «Клімат біля Києва змінився, і природа очистилась настільки, що скоро жарт з вирощуванням ананасів перестане бути жартом».
Як виявилося, сенсації з цієї знахідки не вийшло. Хоча відео й зібрало тисячі переглядів, коментатори швидко пояснили: кактуси у дикій природі України вже не дивина. Зарості помічали від Криму та Одещини до Сумщини й Чернігівщини. Це підтверджує й кандидат біологічних наук Олексій Коваленко. За його словами, перші здичавілі кактуси виявили ще в 1954 році в Криму, а згодом вони почали поширюватися на півдні та мігрували в центр і на північ України.
Сьогодні в лісах під Києвом, як і в Донецькій, Київській та Черкаській областях, поширюється вид Опунція Гуміфуса (Opuntia Humifusa) — саме його зафільмував Роман Любека.
Однак це поширення має і зворотний бік. Деякі користувачі в коментарях почали бити на сполох, закликаючи викорчовувати "прибульців", оскільки опунція може швидко захаращувати землю і шкодити місцевим рослинам, а її голки травмують тварин.
Олексій Коваленко підтверджує, що опунція дійсно становить загрозу для української екосистеми.
«Будь-яке вторгнення рослин-прибульців з інших територій призводить до різних порушень екосистеми: можуть витіснятися якісь місцеві види рослин, може просто збіднюватися кормова база для місцевих видів – як рослин, так і тварин», – пояснює ботанік.
Він також додає, що для людини це може означати втрату місць для відпочинку, адже через опунцію, як і через борщівник, «пересуватись досить боляче – відповідно, це дійсно може бути небезпечно».
Ботанік припускає, що опунція поширилася в Україні не самостійно, а завдяки місцевим жителям, які висаджували кактуси або просто викидали домашні рослини в лісі. Коваленко наголошує, що такі спроби "збагачення флори" часто призводять до екологічних катастроф.
Він вважає, що з інвазією опунції необхідно боротися вже на ранніх стадіях, поки процес не став незворотним, попри "моральну дилему" знищення живого організму.
«Це не якийсь акт ненависті до рослини – ми просто виправляємо помилку, яку допустили інші люди. Я сам люблю кожну рослину на цій планеті... Але у даному випадку треба дбати про здоров'я оселища, екосистеми і виправляти помилки», – говорить біолог.
Для тих, хто хоче боротися з рослинами-чужинцями, Коваленко радить звертатися до відповідних служб (лісництва, комунальні служби), оскільки для роботи з опунцією потрібне спеціальне екіпірування та навички.
Хоча з опунції не вийде текіли (її роблять з агави), плоди цих кактусів їстівні, як і їхні пласкі пагони. Їх можна вживати сирими або готувати з них варення, соуси та "стейки". У магазинах іноді продають плоди іншого виду опунцій – фікус-індіка, маркуючи їх як "плід кактуса".
Поширення опунції пов'язане зі зростанням середньорічних температур і теплими зимами. Хоча глобальне потепління і сприяє поширенню незвичних рослин, ботанік сумнівається, що українцям варто чекати ананасів чи бананів – на це знадобиться "не одна тисяча років".
«Швидше за все, не ананаси і пальми стануть інвазійними, але перелік можливих таких прибульців з інших регіонів насправді великий – оскільки на нашій планеті понад 300 тисяч видів рослин, і ми не знаємо, як вони будуть поводити себе, якщо раптом потраплять на нашу територію», – підсумовує Коваленко.
Пише propozitsiya.com.