11 видів крафтових сирів із козиного молока виробляє фермер

Підприємець Тарас Назар із села Хомівка на Тернопільщині виготовляє з козиного молока 11 видів крафтових сирів. Ферму створив у 2013 році. Зараз вирощує 75 кіз, з них 24 — дійні. Ферму мріяв мати з дитинства.

Чому кози? По-перше, дуже люблю молоко. Коров’яче молоко людям з віком не дуже корисно пити, а козине молоко в тому плані класне. По-друге, самі тварини милі, акуратні.

Спочатку в мене було багато ентузіазму, але нуль знань про це все. Треба було багато читати, з’ясовувати. Думав, це буде продуктивна ферма, багато кіз, будемо продавати молоко, виробляти сири. Тобто, тварини заради продукції. Десь за рік-півтора зрозумів, що тваринництво без зеленого туризму нічого не варте".

Технологій сироваріння підприємець навчався за кордоном: "Їздив по Європі. Мене цікавили маленькі ферми, які тримають по 30-40 голів. Технології переймали в них. Деякі сири почали робити, як вони. Але більшість адаптували для свого клієнта, для наших умов".

Чоловік виготовляє тверді і м’які сири.

"Ці види — це яскраві представники французьких сирів. Моїй дружині особливо подобається "Кротен". Інший вид цікавий тим, що на ньому, окрім самої плісняви, є чорна скоринка. Ми випалюємо золу фруктових дерев. Ця зола дає специфічний смак. Виробництвом займаємося кожного дня. Збираємо вечірнє і ранішнє молоко, додаємо закваску і виготовляємо сири", — говорить Тарас Назар.

Підприємець зберігає готову продукцію в спеціальних холодильниках, камерах дозрівання: "Маємо надію, що цього року перемістимо сири в підвал, який ще доробляємо. Кожен вид сиру будемо розкладати окремо".

Окрім сиру, на фермі також виготовляють морозиво: "Морозиво виготовляємо частково з козиного молока, частково з коров’ячого. Це на замовлення клієнтів. Морозивом моя сім’я займається вже давно. Спочатку займався батько, я йому допомагав. Зараз займається мій брат, я йому даю сировину".

Підприємець у майбутньому планує збільшити поголів’я: "У нас повністю стоять автоматичні поїлки для тварин, різної висоти, відповідно до віку кози. Перегній вивозимо лише раз у рік. Тут під нами гною вже сантиметрів 70. Потім ми це все повністю вивеземо на поле. Зараз на осінь засипемо піском, потім тирсою. Коли назбирається сантиметрів 30-40, тоді тирсу полиємо бактеріями".

Чоловік зазначив, що в умовах війни складно займатися бізнесом: "Суттєво стало важче з працівниками, з подорожчанням. Також зменшилася кількість відвідувачів".

Зараз у Тараса Назара працює один найманий працівник. Поратися на фермі йому також допомагає дружина.

Пише suspilne.media.