Карликова іржа – латин. назва Puccinia hordei

Карликова іржа спричиняється внаслідок діяльності дводомного гриба Puccinia hordei G.H. Otth. Симптоми захворювання на ярих сортах ячменю виявляються на початку фази молочної стиглості або в фазі воскової стиглості. На рослинах озимого ячменю прояви карликової іржі  стають помітними відразу після появи сходів. Перші ознаки захворювання – утворення на листі і піхвах дрібних, безладно розташованих пустул світло-жовтого кольору.

Поширення  карликової іржі

Карликова іржа поширена у всіх регіонах вирощування ячменю в Україні.

Шкодочинність

Вважається, що карликова іржа ячменю є одним із найменш шкідливих видів іржі. Тим не менш, на сильно уражених рослинах зерно стає щуплим і його маса в колосі може знизитися на 20-30%, що в результаті може спричинити відчутне зниження врожайності. Особливої шкоди можуть зазнати посіви пивоварного ячменю, котрий в разі ураження карликовою іржею знижує свої солодові якості. Від цього захворювання частіше потерпає ярий ячмінь.

Захист від карликової іржі

Для запобіганню поширення і розвитку карликової іржі корисним є глибокий обробіток грунту після збирання врожаю. Необхідна просторова ізоляція посівів ярого та озимого ячменю, та своєчасна сівба цієї культури. Ефективним є вибір стійких до захворювання сортів ячменю.

Високу ефективність демонструє протруєння посівного матеріалу якісними фунгіцидними протруйниками та подальше листове внесення препаратів на основі триазолів, стробілуринів та ін.