Борошниста роса - Erysiphegraminis (DC) (Blumeria graminis (DC) Speer.)

Борошниста роса активно впливає на зниження асиміляційної поверхні листя, пошкодження хлорофілу. Потужний розвиток інфекції активує зниження обсягу і маси зерен і зменшення урожаю до 15%, навіть до 30% і більше.

Інфекція вражає різні частини рослини: стебла, листя, листкові піхви, часто колоски. Хвороба виявляє себе формуванням нальоту білого павутинного кольору, котрий з часом стає борошнистого кольору та облягає частини рослини щільними подушечками, що подібні до вати. Сходи посівів мають ознаки інфекції таким чином: одразу з’являються на піхвах листя як матові плями. Далі наліт розвивається на листкову пластинку, переважно з верху листка, однак трапляється, що з обох частин. Розвиток посівів пшениці сприяє подальшому перенесенню інфекції на листя і стебла. Останні стають щільнішими, отримують жовто-сірий колір, з’являються клейстотеції, котрі можна бачити як чорні крапки.

Поширення борошнистї роси

Інфекція поширюється при температурі 0-20°С за відносної вологості повітря у межах 50-100%. Якщо температура повітря жарка (понад 30°С), то це гальмує розвиток хвороби. Борошниста роса має інкубаційний період — від 3 до 11 діб (середній показник 4-5). Хвороба на озимій пшениці виникає і поширюється восени. Джерелом поширення патогену часто стають сходи падалиці. Перезимовує патоген на посівах озимої пшениці та падалиці у вигляді грибниці. Потужний розвиток хвороби відзначається на посівах, що у знаходяться у тіні, коли незначний період освітлення.

Шкодочинність борошнистї роси

Шкідливість хвороби виявляється у зниженні асиміляційної поверхні листя та знищенню хлорофілу. За значного враження зменшується кущистість посівів, гальмується фаза колосіння. Зменшення врожаю зерна від хвороби може сягати показника 10-15, часом 30-35%.

Захист від борошнистї роси

Виділяють пестицидний і агротехнічних захист від хвороби. Агротехнічний полягає в застосуванні таких технологічних операцій. Перша передбачає механізований обробіток грунту, тотожні заходи з обробітку полів, коли завершиться жнивна кампанія. Друга передбачає зменшення кількості інфекції хвороби та обмеження її впливу на сходи культури: виконують культивацію та боронують грунт, коли з’являються сходи падалиці й бур’янів. Крім того, враховують вологість верхнього шару грунту, погодні умови перед початком сівби.

Варто розуміти, що дві стадії інфекції конідіальна та сумчаста добре рухаються повітрям, вражаючи сходи озимої пшениці. Тому щоб зменшити перенесення збудника інфекції краще у час після жнив негайно ж зібрати і заробити рослинні рештки у грунт.

Серед операцій з пестицидного захисту висока ефективність в зменшенні шкодочинності інфекції надає поєднання проквіназиду у бакових сумішах із карбендазимом або флутріафолом (0,15 л/ га + 0,25 л/га). Для продовження вегетації і фотосинтезу озимої пшениці, збереження верхніх 1-2 листків, які в цей час виконують важливе значення у формуванні і наливу зерна, від ураження борошнистою росою посіви пшениці захищають рекомендованими препаратами. Так, обприскування посівів фунгіцидами на основі діючих речовин азоксістробін у поєднанні з ципроконазолом, або пропіконазол з ципроконазолом надає продовження фотосинтезу у посівах пшениці до повної стиглості зерна культури. Унесення пестицидів виконують за появи перших ознак хвороби, зокрема восени.