Чи потрібно десикувати кукурудзу?

Цьогоріч, як втім і у всі попередні роки, збирання врожаю пізніх культур дещо забарилося. Причини цього є як об’єктивними, так і суб’єктивними. З одного боку, особливо у західній Україні ллють дощі, причому так, що у поле неможливо зайти технікою, та звісно ж, збирати кукурудзу із вологістю під 40% ніхто не бажає. З іншого боку гостро стоїть нестача як збиральних комбайнів, так і техніки для перевезення та оперативної доробки зерна.

Власне вологість кукурудзи і є одним із найбільш дражливих чинників для фермера. Кожен зайвий відсоток води у зерні виливається у надмірні витрати на перевезенні та сушінні врожаю. Причому за масштабами середнього господарства мова йде про мільйонні витрати, яких вельми бажано уникнути.

Одним із таких заходів на таких культурах як соя та соняшник вже багато років поспіль є десикація посівів – внесення потужного гербіциду на кшталт Реглону чи Раундапу для того щоб підсушити рослини та прискорити їх дозрівання, а заразом – знищити бур’яни у посівах.

Скажімо, в плані соняшнику мало хто піддає сумніву доцільність десикації у зоні лісостепу, на заході та на півночі України. 12-14 днів – і кошики сухенькі, зерно має наближену до оптимальної вологість – можна сміливо заїздити в поле комбайном та збирати врожай. Те ж саме стосується і сої, особливо ж пізньостиглих сортів, дозрівання яких може істотно затягнутися і до того ж воно є нерівномірним.

Із кукурудзою ж у нас заведено не поспішати, оскільки зерно цієї культури, на відміну від інших, із качанів не осипається, а тому, мовляв, її можна зібрати хоч і у березні. Однак всі чудово розуміють, що і у листопаді, і у грудні, і тим більш навесні, якісні характеристики зерна можуть бути не дуже добрими. Це стосується як і зашкалюючої вологості, так і товарних параметрів зібраного врожаю.

Тому логічно, що в Україні набирає поширення практика десикування посівів «королеви полів» за технологією аналогічною до соняшнику. З цією метою найчастіше використовуються самохідні обприскувачі із максимальним кліренсом, котрі вносять робочий розчин із десикантом.

Хоча дехто із агровиробників має сумніви щодо доцільності здійснення такої процедури саме на кукурудзі, реальні практичні результати десикації цієї культури свідчать, що таким чином вдається знизити вологість зерна від 5 до 8%. Тобто, у перерахунку на зекономлені кубометри газу, такий підхід виглядає цілком виправданим з точки зору економіки вирощування кукурудзи.

Інша річ, що далеко не всі фермери мають у своєму розпорядженні самохідні обприскувачі із двометровим кліренсом, здатні просуватися по дорослій кукурудзі. Понад те, навіть це може не допомогти, оскільки в такі дощові роки, як нинішній, висота рослин може досягати 2,5 м і вище. Жодна наземна машина тут не допоможе.

Як варіант можна застосувати авіаційну обробку посівів, проте як свідчить досвід цієї осені із численними скандалами, точність такої обробки є досить невисокою. А от проблеми можна отримати буквально на рівному місці, запустивши хмару Раундапу на сади місцевих жителів чи на свою ж таки озимину.

Більш зручним виглядає варіант застосування безпілотних обприскувачів-дронів. Можна багато сперечатися про переваги та недоліки цього способу захисту рослин, однак достеменно відомо, що якраз із десикування посівів вони справляються «на відмінно». Сьогодні на ринку України не бракує компаній, які за помірні гроші привезуть усе необхідне обладнання та зроблять усе самі на полі.

У всякому разі так чи інакше десикація кукурудзи у цьому році є прямо показана у багатьох регіонах України, і варто знайти технічне рішення для її здійснення.