Вирощування ярого ячменю: значення біопрепаратів, мікродобрив і регуляторів росту

Резервом підвищення врожайності та стійкості сільськогосподарських культур до несприятливих чинників довкілля є використання біологічно активних речовин — мікродобрив і біопрепаратів.

У живленні рослин, формуванні врожаю та його якості поряд з основними елементами — азотом, фосфором, калієм, кальцієм, магнієм, сіркою — важлива роль належить бору, йоду, кобальту, марганцю, міді, молібдену, цинку та іншим мікроелементам. Їх уміст у рослинах коливається від сотих до тисячних масових часток.

________________________

Важливими мікроелементами для ячменю ярого є марганець, мідь, бор, залізо, цинк.

________________________

Марганець — впливає на перебіг процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів і азотного обміну. Входить у ферментні системи, регулює обмінні окисно-відновні процеси в рослинах. Регулює утворення ростових гормонів і засвоєння заліза, що впливає на формування хлорофілу. Покращує використання рослинами як нітратного, так і амонійного азоту. Найбільше засвоюється марганець від фази кущення до колосіння. Але він потрібен уже на початку вегетації, забезпечуючи формування високоврожайного типу рослин.

Мідь — входить до складу ферментів, активізує вуглеводний і білковий обміни. Позитивно впливає на фотосинтез і синтез білка. Відіграє важливу роль у формуванні генеративних органів. Впливає на розвиток і будову клітин рослин, підвищує стійкість до грибних і бактеріальних хвороб, вилягання, посухо- і жаростійкість, зимостійкість рослин. Сприяє кращому засвоєнню азоту. Найбільше міді рослини засвоюють від фази кущіння до колосіння. Бор — виконує важливу функцію в синтезі вуглеводів, а також в окисно-відновних процесах, білковому і нуклеїновому обмінах, синтезі стимуляторів росту. Впливає на формування квітів, розвиток точки росту, ріст кореневої системи, формування насіння. Підвищує засухо- і солестійкість. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну. Цинк — бере участь у багатьох фізіологічних процесах, які перебігають у рослині, а саме фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів, в окисно-відновних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору, сірки. Сприяє накопиченню фітогормона ауксину, який потрібен для росту міжвузля. Стабілізація дихання за зміни температурних умов підвищує жаро- і посухостійкість рослин, уміст білка, стійкість до ураження хворобами.

Молібден — бере участь у синтезі амінокислот і білків, регулює трансформацію азоту в рослині, активізує окисно-відновні процеси, бере участь у вуглеводневому обміні й обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу. Сприяє засвоєнню азоту і фосфору, покращує живлення рослин кальцієм, засвоюваність заліза. Підвищує вміст білка в продукції.

Залізо — мікроелемент, що відіграє важливу роль в окисно-відновних реакціях як компонент ферментів, забезпечує синтез хлорофілу (без заліза хлорофіл не синтезується). Брак заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, у молодих рослин з’являється хлороз. Має велике значення для перебігу процесів дихання. Відрізняється фунгіцидними властивостями.

Кобальт — активізує роботу багатьох ферментів, сприяє нормальному обміну речовин у рослинах, збільшує вміст хлорофілу і білка, підвищує інтенсивність дихання. Активно бере участь в окисно-відновних реакціях, стимулює біосинтез нуклеїнових кислот.

________________________

Підживлення рослин мікроелементами не замінює звичайних азотних, фосфорних і калійних добрив, а тільки доповнює їх і буває ефективним тоді, коли рослини не відчувають браку основних елементів живлення

________________________

Підживлення рослин мікроелементами не замінює звичайних азотних, фосфорних і калійних добрив, а тільки доповнює їх і буває ефективним тоді, коли рослини не відчувають браку основних елементів живлення. В сільськогосподарському виробництві мікроелементи слід застосовувати у хелатній (біологічно активній) формі, оскільки сольові рослини засвоюють тільки на 30–40%, а в хелатній — майже повністю.

Значна прибавка зернової продуктивності може бути отримана внаслідок застосування фізіологічно активних речовин. Підвищити стійкість рослин до абіотичних стресорів і таким чином стабілізувати їх продуктивність можливо за застосування в агротехнологіях регуляторів росту рослин (РРР) антистресової дії. РРР з антистресовими властивостями використовують переважно для передпосівної обробки насіння й обприскування вегетуючих рослин. Вони сприяють кращому використанню рослинами наявних чинників життя, стимулюють неспецифічні реакції рослинного організму на стрес, що супроводжується збільшенням вегетативної та зернової продуктивності.

Вплив біостимуляторів на підвищення продуктивності посівів пов’язаний з тим, що вони інтенсифікують життєдіяльність клітин рослинних організмів, підвищують проникність міжклітинних мембран і пришвидшують у них біохімічні процеси, що сприяє посиленню живлення, дихання та фотосинтезу. Завдяки цим препаратам підвищується стійкість посівів до несприятливих погодних умов та ураження шкідниками й хворобами.

Завдяки високій біологічній активності регуляторів у рослинному організмі активізуються основні життєві процеси. В результаті пришвидшення накопичення надземної маси та розвитку кореневої системи відбувається активніше використання поживних речовин із ґрунту й підвищуються захисні (імунні) властивості рослин. Це дає можливість на 20% зменшити обсяги використання протруйників і фунгіцидів, не зменшуючи захисний ефект. Крім того, регулятори покращують гормональний стан рослин і їх архітектоніку, підвищують фізіологічну стійкість до стресових чинників.

________________________

Важливим для рослинно-мікробних взаємодій у ґрунті є продукування мікроорганізмами фітогормонів, антибіотиків, роденто- і ситомоцидних токсинів, які стимулюють ріст рослин і захищають їх від ґрунтової інфекції та шкідників

________________________

Отримання сталих і високих урожаїв сільськогосподарських культур нерозривно пов’язано з родючістю ґрунту, рівень якого залежить від інтенсивності процесів життєдіяльності організмів, що його населяють. Мікрофлорі ґрунту властиві функції, які недоступні для тварин і рослин, — вільна фіксація молекулярного азоту з повітря, трансформація мінералів і органічних речовин у доступну для рослин форму. З’ясовано, що важливим для рослинно-мікробних взаємодій у ґрунті є продукування мікроорганізмами фітогормонів, антибіотиків, роденто- і ситомоцидних токсинів, які стимулюють ріст рослин і захищають їх від ґрунтової інфекції та шкідників.

Застосування сучасних мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур позитивно діє на засвоєння інокульованими рослинами діючої речовини з добрив. Трансформація фосфору в доступну для рослин форму здійснюється під впливом мінеральних і органічних кислот кореневого і мікробного походження, а також під дією ферментів, які виробляються мікроорганізмами. У зоні коренів активніше здійснюються процеси мобілізації поживних речовин для рослин, зокрема, фосфору, що зумовлюється більшим рівнем концентрації мікроорганізмів.

Застосовані за сприятливих агрометеорологічних умов окремі біопрепарати на врожайність зернових культур мають той самий вплив, що й мінеральні добрива, внесені в дозі N₆₀P₆₀K₆₀. За стресових умов (під час посухи або за різкого зниження температури повітря до заморозків) ефективність біопрепаратів зменшується, проте навіть за таких умов завдяки невисокій вартості цих препаратів їх застосування є економічно вигідним.

Вищу врожайність 5,23 т/га забезпечувало вирощування плівчастого ячменю ярого після сої. За сівби після попередника пшениця озима, соняшник та кукурудза на зерно недобір урожаю становив 0,39 т/га (7,6%), 0,53 т/га (10,1%) і 0,91 т/га (17,4%) відповідно.

Галина Козелець, завідувачка лабораторії селекції та
насінництва зернових і технічних культур ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук експертка-дорадниця з питань рослинництва
Віталій Іщенко, д-р с.-г наук, заступник директора з
наукової роботи ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег Гайденко, канд. техн. наук, учений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу маркетингу та наукового
забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, старш. наук. співроб.,
дорадник з питань механізації сільського господарства та
економіки сільськогосподарського виробництва