Вплив передпосівного внесення мінеральних добрив на врожайність ячменю ярого

Найінтенсивніше надходження основних елементів живлення у рослин ячменю ярого відбувається впродовж досить короткого проміжку часу — від фази кущіння до колосіння (26–28 діб). За цей період рослини споживають 42–46% азоту, 61–64 — фосфору і 64–74% калію

У фазу колосіння практично завершується поглинання калію, фосфору споживається 90%, азоту — 80% загального винесення їх урожаєм. Проте це залежить від біологічних особливостей сортів, наявних запасів поживних речовин у ґрунті, попередників тощо. На формування 1 т зерна та відповідної кількості побічної продукції ячмінь ярий виносить із ґрунту 14–27 кг азоту, 11–15 кг фосфору та 13–24 кг калію. Найбільшу потребу в поживних елементах рослини відчувають від періоду кущіння до наливання зерна. Оптимальний уміст елементів мінерального живлення в наземній масі, що дає змогу отримати високу врожайність, становить у фазу кущіння 4,7–5,3% азоту, 0,55–0,65 — фосфору, 4,2–4,2% калію. За збільшення доз удобрення підвищується і вміст цих елементів у рослині. Тому удобренню належить важливе місце в забезпеченні рослин основними елементами живлення за фазами розвитку.

Умови азотного живлення суттєво впливають на ріст і розвиток рослин ячменю ярого. Особливо сильно позначається брак азоту на розвитку листя (формується дрібне, має світло-зелене забарвлення, передчасно жовтіє) та стебел (формуються тонкими). Це, своєю чергою, негативно впливає на формування та розвиток репродуктивних органів і наливання зерна. Надлишкове азотне живлення впродовж вегетації затримує дозрівання рослин: вони утворюють велику вегетативну масу, що призводить до раннього вилягання посівів. Залежно від забезпечення азотом визначається інтенсивність синтезу білка й інших азотистих сполук, що безпосередньо впливає на врожайність. У складі сухої речовини рослин ячменю азоту міститься 1–3%, у білках — 16–18%.

________________________

Дуже важливо забезпечити поживними речовинами рослини ячменю до фази кущіння, коли формуються колоски

________________________

Фосфор відіграє важливу роль у житті рослин, він є складовою нуклеїнових кислот і вважається енергоносієм клітини, входячи до складу молекули АТФ, яка є носієм і постачальником енергії в багатьох процесах життєдіяльності рослинного організму. Основну кількість фосфору рослини засвоюють на перших етапах життя, створюючи його запас, який потім реутилізується. Недостатня забезпеченість фосфором молодих рослин може призвести до недобору врожаю, незважаючи на посилене фосфорне живлення в пізніші строки. Таким чином, оптимальне забезпечення рослин ячменю фосфором — запорука високих урожаїв із відповідною якістю.

Калій відіграє головну роль у фізіологічних і біохімічних процесах. Основна його частина (80%) міститься в клітинному сокові й вивільняється водою, інша — в колоїдах і протоплазмі. Максимальна потреба рослин у калії — перший період вегетації. Він сприяє регулюванню водного й азотного обміну, підвищує пружність тканин і стійкість до вилягання, пришвидшує наливання зерна. Калій сприяє утриманню та збільшенню вмісту води в колоїдах і протоплазмі, завдяки чому рослина краще витримує короткочасні посухи. Брак калію суттєво затримує розвиток ячменю та його дозрівання.

Дуже важливо забезпечити поживними речовинами рослини ячменю до фази кущіння, коли формуються колоски. Добрива, внесені після кущіння, на кількість продуктивних колосків не впливають, а позначаються тільки на величині колоса, зерна й інших органів. Максимально високий і стабільний урожай одержують у разі внесення комплексного мінерального добрива.

Потреба рослин в азоті є високою впродовж усієї вегетації, фосфору — на початкових і кінцевих етапах органогенезу, а калію — в другій половині вегетації.

Ячмінь ярий має високу пластичність до навколишнього середовища, але має недостатньо розвинену кореневу систему й короткий період вегетації, у зв’язку із цим вагомішою стає роль сортової агротехніки — вибір кращого попередника. Після кращих попередників можливо одержати насіння з добрими посівними й врожайними якостями. Ротація культур за дотримання елементів технології вирощування позитивно впливає на водний і поживний режими, мікробіологічні процеси в ґрунті, фітосанітарний стан посівів, завдяки чому врожайність підвищується на 35–50%.

Вплив елементів технології вирощування на врожайність насіння сортів ячменю ярого плівчастого та голозерного типу за вирощування після сої

Ярий ячмінь унаслідок недостатнього розвитку кореневої системи, короткого вегетаційного періоду, підвищених вимог до структури ґрунту є найвимогливішим серед зернових культур до попередника. Ротація культур позитивно впливає на водний і поживний режими, мікробіологічні процеси та фітосанітарний стан ґрунту, а в поєднанні з добривами й іншими елементами технології вирощування врожайність може підвищуватись на 35–50%.

Багаторічними дослідженнями в різних ґрунтово-кліматичних умовах України вста­новлено, що врожайність сільськогосподарських культур у повторних і особливо в беззмінних посівах, порівнюючи з продуктивністю їх у сівозміні, різко знижується.

Живлення рослин є одним із робочих чинників, що впливає на фізіологічні процеси та сприяє розкриттю біологічного потенціалу культури. Урожайність визначається рівнем їхнього вмісту, особливо мінімального. Вимогливість ячменю ярого до родючості ґрунту проти інших сільськогосподарських культур характеризується коротким періодом споживання основних елементів живлення і слаборозвиненою кореневою системою з низьким рівнем засвоєння важкодоступних форм поживних речовин.

В умовах 2022–2023 рр. сорти ячменю ярого відчутно реагували на зміну фону живлення. Вищий рівень урожаю після попередника соя за норми висіву насіння 4,5 млн схож. насінин/га на фоні без добрив формували сорти плівчастого типу Вікінг і Крок, і вона становила 4,47 та 4,24 т/га відповідно. З тим урожайність голозерних сортів була значно нижчою й становила 3,69 т/га у сорту Кардинал і 3,62 т/га — сорт Дмитро.

Внесення мінеральних добрив (N₃₀P₃₀K₃₀) сприяло значному підвищенню врожайності сортів ячменю ярого як плівчастого, так і голозерного типів. Прибавка врожаю від застосування добрив була від 0,42 до 1,16 т/га, або 11,2–29,8%. Вищий рівень урожаю за норми висіву насіння 4,5 млн схож. насінин/га на фоні мінерального живлення N₃₀P₃₀K₃₀ забезпечив сорт Святомихайлівський — 5,33 т/га, що на 1,16 т/га вище від контролю (без добрив).

Внесення мінеральних добрив (N₆₀P₆₀K₆₀) сприяло підвищенню врожайності сортів ячменю ярого, і прибавка врожаю була від 0,33 до 1,39 т/га, або 7,4–36,8%.

Вищий рівень урожаю за норми висіву насіння 4,5 млн схож. насінин/га на фоні мінерального живлення N₆₀P₆₀K₆₀ забезпечив сорт Статок — 5,17 т/га, що на 1,39 т/га вище від контролю (без добрив).

________________________

Зменшення норми висіву насіння до 4,0 млн схож. насінин/га сприяло підвищенню врожайності, у середньому по сортах вона становила 4,60 т/та

________________________

Зменшення норми висіву насіння до 4,0 млн схож. насінин/га сприяло підвищенню врожайності, у середньому по сортах вона становила 4,60 т/та. Вищий рівень урожайності за норми висіву 4,0 млн схож. насінин/га без внесення мінеральних добрив сформували сорти Святомихайлівський та Самородок, і вона становила 4,69 та 4,60 т/га відповідно. Урожайність голозерних сортів була на рівні 3,83 т/га (Кардинал) та 3,99 т/га (Дмитро).

За цієї норми висіву внесення мінеральних добрив (N₃₀P₃₀K₃₀) сприяло підвищенню врожайності, прибавка залежно від сорту становила від 0,20 до 0,52 т/га, або 5,0–13,3%.

Підвищення дози внесення мінеральних добрив до N₆₀P₆₀K₆₀ мало позитивний вплив на урожайність сортів ячменю ярого в умовах років досліджень. Прибавка врожаю від застосування підвищеної дози добрив у середньому за роки досліджень була від 0,22 до 0,94 т/га, або 3,5–23,9%.

Вищий рівень урожаю за норми висіву насіння 4,0 млн схож. насінин/га на фоні мінерального живлення N₆₀P₆₀K₆₀ забезпечив сорт Крок — 5,38 т/га, що на 0,93 т/га, або 20,8%, вище від контролю (без добрив).

Зменшення норми висіву насіння до 3,5 млн схож. насінин/га призводило до недобору врожаю, і в середньому по сортах вона становила 4,42 т/та. Вищий рівень урожайності за норми висіву 3,5 млн схож. насінин/га без унесення мінеральних добрив сформував сорт Самородок, і вона становила 4,62 т/га. Урожайність голозерних сортів була на рівні 3,75 т/га (Кардинал) та 3,94 т/га (Дмитро).

Внесення мінеральних добрив (N₃₀P₃₀K₃₀) сприяло підвищенню врожайності сортів ячменю ярого як плівчастого, так і голозерного типів. Прибавка від застосування добрив була від 0,15 до 0,71 т/га.

Підвищення дози мінеральних добрив до N₆₀P₆₀K₆₀ мало позитивний вплив на врожайність сортів ячменю ярого в середньому за роки досліджень. Прибавка врожаю від застосування такої дози добрив була від 0,18 до 0,74 т/га, або 3,9–17,5%.

Вищий рівень урожаю за норми висіву насіння 3,5 млн схож. насінин/га на фоні мінерального живлення N₆₀P₆₀K₆₀ забезпечив сорт Святомихайлівський — 4,98 т/га, що на 0,74 т/га, або 17,5%, вище від контролю (без добрив).

У роки досліджень сорти ячменю ярого по різному реагували на зміну норми висіву насіння. Так, сорти плівчастого типу Статок, Святомихайлівський, Дорідний, Вікінг і Самородок (плівчастого типу) в середньому по фонах живлення вищу врожайність формували за норми висіву 4,5 млн схож. насінин/га, і вона становила 5,17 т/га, 5,33, 5,18, 5,00 та 5,08 т/га відповідно.

Сорт Крок у середньому за роки досліджень вищий рівень урожаю формував за норми висіву насіння 4,0 млн схож. насінин/га, і вона становила 5,38 т/га. Голозерний сорт Кардинал вищу врожайність 4,24 т/га забезпечував за норми висіву насіння 4,0 млн схож. насінин/га, а Дмитро — за норми висіву насіння 4,5 млн схож. насінин/га, і вона становила 4,40 т/га.

Вищу врожайність за вирощування після сої 5,38 т/га формував плівчастий сорт ячменю Крок на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ за норми висіву насіння 4,0 млн схож. насінин/га. Приріст до контролю становив 0,93 т/га, або 20,8%.

Вплив елементів технології вирощування на врожайність насіння сортів ячменю ярого плівчастого та голозерного типу за вирощування після соняшнику

В умовах років досліджень вищий рівень урожаю після попередника соняшник за норми висіву насіння 4,5 млн схож. насінин/га на фоні без добрив забезпечували сорти плівчастого типу Дорідний та Вікінг, і вона становила 3,30 т/га. Урожайність голозерних сортів була нижчою — 3,97 т/га у сорту Кардинал та 2,63 т/га — сорт Дмитро (таблиця).

Таблиця. Вплив локального внесення мінеральних добрив, норми висіву насіння та сортових особливостей на продуктивність плівчастого та голозерного ячменю ярого у вирощуванні після соняшнику за 2022–2023 рр., т/га

Внесення мінеральних добрив (N₃₀P₃₀K₃₀) сприяло значному підвищенню врожайності сортів ячменю ярого як плівчастого, так і голозерного типу. Прибавка врожаю від застосування добрив коливалася від 0,62 до 0,90 т/га, або 18,1–31,4%.

Вищу врожайність за норми висіву насіння 4,5 млн схож. насінин/га на фоні мінерального живлення N₃₀P₃₀K₃₀ забезпечив сорт Святомихайлівський — 4,17 т/га, що на 0,90 т/га, або 27,3%, вище від контролю (без добрив).

Внесення мінеральних добрив (N₆₀P₆₀K₆₀) сприяло підвищенню врожайності сортів ячменю ярого на 0,76–1,23 т/га, або 25,6–42,7%.

Більшу врожайність у середньому за роки досліджень за норми висіву насіння 4,5 млн схож. насінин/га на фоні мінерального живлення N₆₀P₆₀K₆₀ забезпечив сорт Святомихайлівський — 4,50 т/га, що на 1,23 т/га, або 37,4%, вище від контролю (без добрив).

Зменшення норми висіву насіння до 4,0 млн схож. насінин/га призводило до недобору врожаю, і в середньому по сортах вона становила 3,62 т/та. Вищий рівень урожайності за такої норми висіву без внесення мінеральних добрив сформував сорт Дорідний, і вона становила 3,60 т/га. Урожайність голозерних сортів була на рівні 2,81 т/га (Кардинал) та 2,97 т/га (Дмитро).

Внесення мінеральних добрив (N₃₀P₃₀K₃₀) сприяло підвищенню врожайності сортів ячменю ярого як плівчастого, так і голозерного типу. Прибавка — від 0,35 до 0,76 т/га, або 9,7–25,6%.

За підвищення дози внесення мінеральних добрив до N₆₀P₆₀K₆₀ за норми висіву насіння 4,0 млн схож. насінин/га прибавка врожаю становила від 0,26 до 0,73 т/га, або 9,1–21,0%. Вищу врожайність забезпечив сорт Статок — 4,19 т/га.

Зменшення норми висіву насіння до 3,5 млн схож. насінин/га призводило до зниження врожайності, в середньому по сортах вона становила 3,60 т/та. Більшу врожайність за такої норми висіву на фоні без добрив сформував сорт Святомихайлівський — вона становила 3,71 т/га. Урожайність голозерних сортів була на рівні 2,70 т/га (Кардинал) та 2,75 т/га (Дмитро).

За внесення мінеральних добрив (N₃₀P₃₀K₃₀) помічено підвищення продуктивності ячменю ярого — прибавка врожаю була на рівні 0,15–0,89 т/га.

Підвищення дози мінеральних добрив до N₆₀P₆₀K₆₀ мало значний позитивний вплив на врожайність сортів ячменю ярого в умовах років досліджень. Прибавка врожаю була від 0,17 до 0,86 т/га, або 4,9–27,1%.

________________________

У середньому за роки досліджень сорти ячменю ярого за вирощування після попередника соняшник по різному реагували на зміну норми висіву насіння

________________________

За норми висіву насіння 3,5 млн схож. насінин/га на фоні мінерального живлення N₆₀P₆₀K₆₀ вищу врожайність забезпечив сорт Святомихайлівський — 4,21 т/га, що на 0,51 т/га, або 13,6%, вище від контролю (без добрив).

У середньому за роки досліджень сорти ячменю ярого за вирощування після попередника соняшник по різному реагували на зміну норми висіву насіння. Так, сорти плівчастого типу Святомихайлівський, Крок, Дорідний, Вікінг і Самородок у середньому по фонах живлення більшу врожайність забезпечили за норми 4,5 млн схож. насінин/га — вона становила 4,50 т/га, 4,25, 4,45, 4,23 та 4,39 т/га відповідно.

Сорт Статок (плівчастого типу), в середньому по фонах живлення більшу врожайність (4,19 т/га) сформував за норми висіву насіння 4,0 млн схож. насінин/га.

Голозерні ж сорти Кардинал та Дмитро вищий рівень урожайності забезпечували саме за норми висіву насіння 4,5 млн схож. насінин/га — вона становила 3,73 та 3,75 т/га відпо­відно.

За вирощування після попередника соняшник вищий рівень урожаю 4,50 т/га формував плівчастий сорт ячменю ярого Святомихайлівський на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ за норми висіву насіння 4,5 млн схож. насінин/га. Приріст до контролю становив 1,23 т/га, або 37,4%.

Галина Козелець, завідувачка лабораторії селекції та
насінництва зернових і технічних культур ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук, експертка-дораднниця з питань рослинництва
Віталій Іщенко, заступник директора з наукової роботи
ІСГС НААН, д-р с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва;
Олег Гайденко, учений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу
інновацій ІСГС НААН, канд. техн. наук, ст. наук. співроб.,
дорадник з питань механізації сільського господарства
та економіки сільськогосподарського виробництва