Кукурудза по кукурудзі

За яких умов доцільно вирощувати царицю полів як монокультуру

Ставлення до ­попередника

Як свідчить практика, найкращими попередниками для кукурудзи є зернобобові культури. Скажімо, та сама ситуативно суперпопулярна серед українських агровиробників соя. У Сполучених Штатах недарма переважає двопільна сівозміна: кукурудза — соя. Також добрими попередниками кукурудзи за вирощування її на зерно традиційно вважають озимі колосові. А коли їх вирощують після зайнятих парів і багаторічних бобових трав, це створює практично ідеальні умови для культури щодо сівозміни.

____________________

Із просапних культур найбільш невдалими попередниками для кукурудзи називають цукровий буряк і соняшник

____________________

Утім, кукурудза має і свої яскраво виражені польові антипатії. Наприклад, із просапних культур найбільш невдалими попередниками для неї називають цукровий буряк і соняшник. Соняшник — через те, що він досить активно висушує виснажує ґрунт. А цукровий буряк також виносить багато поживних речовин, зокрема, тих, що гостро потрібні саме кукурудзі. Це стосується, наприклад, цинку. Симптоми дефіциту цього елемента за такої проблемної сівозміни часом просто впадають в око. Фахівці серед них називають помітне відставання в рості, блідо-жовте забарвлення листя уздовж жилок, укорочення міжвузлів, деформація качана тощо.

Кукурудза на ­пів ­століття

Також не варто забувати, що кукурудза є ще й хорошим попередником. Так, наступні в сівозміні культури показують високу врожайність, тільки трохи поступаючись паровим попередникам. Більше з тим, саму себе як попередника рослина сприймає напрочуд толерантно.

За даними вчених, сьогодні можна вирощувати кукурудзу без будь-яких проблем протягом 3–4 років. І це не вважається рекордом. Наприклад, ще за часів Радянського Союзу ставили дослід із вирощування кукурудзи на одному й тому самому полі протягом 47 років. До того ж тогочасний рівень технологій лишав бажати кращого, але отримані дані свідчили — цю культуру можна вирощувати роками на одному місці без значного ризику зниження врожайності. Також вагомим доказом є досвід Північної Америки, де кукурудзу протягом 50–60 років вирощують як монокультуру. Щоправда, там дещо інші технологічні особливості й загальний рівень культури землеробства. Адже американські фермери, як правило, використовують ГМ-гібриди, практикуються потужні системи мінерального живлення та захисту кукурудзяних посівів.

На варті врожаю

В українських реаліях кукурудзу як монокультуру теж можна вирощувати без зниження врожайності. Однак це потребує дотримання певних умов — насамперед розраховувати на успішний результат варто тільки в зонах більш-менш достатнього зволоження (або за наявності зрошення).

Також технологія монокультури має ризик накопичення й поширення інфекції пухирчатої сажки, гельмінтоспоріозу й інших хвороб. Звичайно, в такому разі слід ретельно вибирати гібриди, акцентуючи на високих показниках стійкості до основних хвороб. Проте, коли сівозміна перенасичена кукурудзою, то слід бути готовим працювати фунгіцидами в тих чи інших випадках. Також розповсюдження шкідників може змусити проводити регулярні інсектицидні обробки. Тобто монокультура передбачає інтенсивний захист культури в процесі вегетації. Не завжди це так критично, але на це слід зауважувати.

Ґрунтовний підхід

Є певні вимоги й до типу ґрунтів. Зазвичай найкращими для вирощування кукурудзи в монокультурі є саме родючі легкі ґрунти. Достатня кількість органічної речовини, гумусу є запорукою того, що завдяки сприятливій мікробіоті рослина уникне проблем із засвоєнням поживних речовин і вологи. Також рекомендується і підживлення органічним добривом у перший та другий роки у разі вирощування в монокультурі.

Щодо обробітку ґрунту, то за вирощування кукурудзи в монокультурі він має бути особливо ретельним. Щонайперше, слід уникати ущільнення ґрунту. За умови належного ґрунтообробітку такий потенційний недолік, як велика кількість пожнивних решток за монокультурного вирощування кукурудзи можна повернути на свою користь. Існує думка, що завдяки ретельному подрібненню та частковому приорюванню, можна навіть суттєво заощадити на мінеральних добривах. Таких, що дозволяє істотно скоротити витрати. Також за впровадження відповідних технологій наявність пожнивних решток на полі дозволяє краще зберігати вологу в ґрунті.

Екологічний бік

Хоча інші вчені, навпаки, вказують на певні ризики постійного вирощування кукурудзи на одному й тому самому полі, особливо за no-till або мінімальному обробітку ґрунту. Американські дослідники, які проводили 20-річний польовий експеримент, встановили, що монокультура може згубно вплинути на стан ґрунтової мікробіоти. Річ у тім, що певні види ґрунтових мікробів відповідають за перетворення атмосферного азоту на форми, які можуть використовувати рослини, а також за вивільнення азоту назад у повітря. А для підтримання рівня врожайності за безперервного вирощування кукурудзи потрібно більше неорганічного азоту, тим самим посилюючи азотний цикл. Результатом цього є підкислення й потенційне збільшення втрат азоту та шкідливих викидів закису азоту в атмосферу.

Основний елемент живлення

Справді, монокультурна кукурудза особливо вимоглива до внесення мінеральних добрив. Підраховано, що на створення 1 т зерна з відповідною кількістю вегетативної маси потрібно приблизно 24–30 кг азоту, 10–12 — фосфору та 25–30 кг калію. Цифри досить умовні, але потреба в міндобривах у культури справді значна — як в сівозміні, так і в монокультурі. Так, одна з провідних насіннєвих компаній — оригінаторів кукурудзи для отримання високих урожаїв рекомендує вносити добрива в нормі за діючою речовиною з розрахунку N_120–180Р_60–90К_70–120. Комплексне міндобриво найкраще вносити в три заходи: під основну обробку 60–70%, під передпосівну культивацію 20–30% і 10% у вигляді підгодівлі одночасно з міжрядним обробітком. Як варіант можливе внесення у два заходи: 300 кг/га нітроамофоски під культивацію і 150 кг/га аміачної селітри разом із сівбою (N₁₀₀P₅₀K₅₀ за діючою речовиною).

Врожайність і родючість

Загалом кукурудза в монокультурі більш чутлива до мінеральних добрив, як порівняти із сівозміною. Повноцінне забезпечення основними елементами живлення дозволяє істотно підвищити врожайність проти бідного агрофону.

____________________

Дослідження підтвердили, що висока продуктивність кукурудзи в монокультурі на тлі повного мінерального добрива сприяла збільшенню чисельності мікроорганізмів до кінця вегетації й збільшення різноманітності мікробіоценозу

____________________

Також проведені дослідження підтвердили, що висока продуктивність кукурудзи в монокультурі на тлі повного мінерального добрива сприяла збільшенню чисельності мікроорганізмів до кінця вегетації й збільшення різноманітності мікробіоценозу. Зокрема, тривале внесення повного мінерального добрива загалом надавало вірогідний позитивний вплив на біомасу арбускулярних мікоризних грибів — вона зростала в 1,3–3 рази проти контролю. А ці гриби утворюють симбіотичні асоціації з корінням і сприяють покращеному засвоєнню поживних речовин, зокрема, фосфору та мікроелементів.

Загалом спостереження підтверджують позитивний вплив повного мінерального добрива на різноманітність і збалансованість мікробіологічних процесів у ризосфері рослини. Тобто за умови повноцінного мінерального підживлення кукурудза як монокультура здатна стабільно забезпечувати хорошу продуктивність — негативного впливу на стан ґрунтів і їх родючість за дотримання технології не спостерігається.

Іван Кандул