Яких помилок у сівбі кукурудзи слід уникати насамперед

Ялинковий час календаря закінчився, і багато хто з агровиробників уже потихеньку думає про посівний сезон. Зокрема, сіяти чи не сіяти ту саму кукурудзу навесні? Попри всі питання, і як би там обставини не складалися, але більшість господарств зробить ставку на цю основну для України та світу культуру. І щоб вона була успішною, як мінімум слід уникати хибних рішень уже під час виходу в поле. Вітчизняні та закордонні фахівці виділяють три основні помилки в сівбі кукурудзи, які фактично неможливо компенсувати в процесі вегетації

Глибина висіву кукурудзи є одним із головних рішень, яке ухвалює агроном. Занадто мілкий або глибокий висів насіння кукурудзи є помилкою, яку вже потім ніякими агрозаходами повністю не виправити. Це тягне за собою як неминучі втрати продуктивності отриманого вражаю та якості зерна, а також додаткові витрати на підтримання таких ослаблених посівів.

Агроном мислить глибоко

Зрозуміло, що в розпал посівної кампанії інколи можна забути одну річ — ретельно перевірити та зрозуміти два пункти:

• чи повністю глибина висіву насіння відповідає ґрунтово-кліматичним умовам конкретного регіону та погодним умовам, що склалися;
• чи має ця обрана глибина висіву бути постійною з урахуванням змінних погодних умов, а також з урахуванням особливостей тих чи інших гібридів.

На практиці досить часто (особливо коли йдеться про великі площі оброблюваних земель) побутує підхід на кшталт «установив і забув» щодо глибини загортання посівного матеріалу. Це спрощує та пришвидшує роботу, що в розпалі весняних клопотів, браку часу й технічних ресурсів, кадрового голоду дорого обходиться. Однак досвід свідчить, що це не завжди виправдана практика.

Заради швидкості та рівномірності

Адже, щоб дати впевнений старт гідному врожаю, важливо досягти як швидкої, так і рівномірної появи сходів після сівби. І саме правильно обрана глибина висіву є одним із вирішальних аспектів досягнення швидкого та стабільного сходу рослин. Вона має бути оптимальною для забезпечення достатньої та рівномірної вологості в посіві кукурудзи. Найпоширеніша глибина висіву насіння, рекомендована для кукурудзи, — 4–5 см. Такий діапазон, як правило, дуже добре працює в більшості умов. Однак фахівці наголошують: певні погодні чинники, стан вологості ґрунту під час сівби інколи вимагають глибшого аналізу та за потреби корегування глибини висіву.

Перші ковтки вологи

Насіння кукурудзи вбирає ґрунтову вологу протягом перших 24–48 год після сівби, тому важливо підтримувати достатню та рівномірну вологість на глибині висіву (не надто вологу й не надто суху) протягом перших 48 год. Якщо ґрунт є надто сухим, то насіння може затримати сходи, доки не випадуть опади. Крім того, якщо ґрунт є насиченим після сівби, насіння може загнити й загинути. Якщо під час сівби ґрунт сухий, то глибина висіву 5 см може бути занадто малою — насіння не буде поміщене в адекватні умови вологості ґрунту.

У погоні за вологою

Відтак, коли погодні умови бажають кращого, не вдається «піймати вологу», досить поширеною є практика висіву на глибині 7–7,5 см. Якщо запасів вологи в ґрунті вочевидь недостатньо, бракує часу, і синоптики не обіцяють опадів уже наступного тижня, тоді доводиться ухвалювати саме таке рішення.

Загалом для кукурудзи не становить особливої проблеми прорости на глибині понад 5 см. А глибший висів може допомогти забезпечити стабільніші сходи рослин, коли вологість ґрунту на традиційній для культури глибині недостатня. Проте без нагальної потреби варіювати таким чином посівну операцію не варто.

Коли перестраховка ­зайва

Адже коли ви вирішили перестрахуватися, а вологість ґрунту — більш-менш достатня (чи раптом піде дощик, попри всі невтішні прогнози), то для рослини це зайві проблеми. Проростання сходів не з оптимальної глибини може сповільнитися: ґрунту потрібен додатковий час, щоб прогрітися в тому прошарку, де розташоване насіння. А прохолодний ґрунт, та ще й можливі холодні дощі після сівби можуть спричинити серйозні проблеми з проростанням і призвести до нерівномірної появи сходів.

Крім того, невиправдано глибокий висів ще більше спричиняє для насіння кукурудзи різноманітні стреси. Ті самі патогени та шкідники активізуються за умов сприятливого вологозабезпечення. Знову ж таки, через затримання в розвитку рослини кукурудзи наражаються на більший ризик конкуренції з боку бур’янів. А це, мабуть, є одним із найнегативніших чинників для культури на початкових етапах вегетації, які є визначальними для подальшого розвитку та формування належних урожаїв.

Не сісти на мілину

Тож за наявності задовільних умов вологості ґрунту перестраховка є зайвою та навіть ризикованою за своїми можливими наслідками. Тоді немає сенсу заглиблюватись понад 4–5,5 см. Утім, занадто мілкий висів, коли з вологозабезпеченням усе гаразд, теж може датися взнаки. Якщо посіяти кукурудзу надто мілко, менше ніж на 4 см глибини, рослина може не встигнути розвинути повноцінну кореневу систему, починаючи з паростка. Насадження можуть погано прижитися й мати підвищену схильність до вилягання.

Реакція гібридів може різнитися

Також має значення не лише глибина висіву, а й реакція на неї конкретних гібридів, які вирощують у господарстві. А вона може суттєво різнитися. Один із найвідоміших державних університетів США Purdue University провів відповідне дослідження, що підтвердило: висів на глибину 7,5 см призводить до найповільнішої появи сходів (у середньому 1% з’явився через 7 днів після сівби). Однак гібриди, які використовували в дослідницькому посіві, вочевидь відрізнялися за кореляцією врожайності з глибиною висіву. Деякі з них продемонстрували вищу толерантність до більшої глибини висіву, як порівняти з іншими, що втрачали в продуктивності. Тобто різні гібриди можуть по-різному реагувати на різну глибину висіву — і якщо ви використовуєте кілька гібридів у господарстві, на це варто звернути увагу.

Коли волога шкодить

Уже стало звичним, що для багатьох господарств головним завданням під час посівної кампанії є «піймати вологу». Але в різних регіонах у різні роки ситуація може складатися з точністю до навпаки. В деяких ґрунтово-кліматичних умовах сівба у перезволожений ґрунт — це досить поширена помилка. Основна проблема — навколо насіння може утворитися ущільнення, яке обмежує розвиток кореневої системи та здатність рослини до засвоєння поживних речових тощо.

Ще одна проблемна ситуація, що може виникнути під час сівби в сильно насичений ґрунт, — недостатньо закрите насіннєве ложе. Що, своєю чергою, загрожує поганим контактом насіння з ґрунтом, ускладнює укорінення рослини та спричиняє слабкі нерівномірні сходи. Втрати врожаю внаслідок сівби в надто вологий ґрунт можуть становити до 25% і більше, тому такої помилки слід уникати.

Поспішати повільно

Найкращі сходи отримують завдяки ретельній підготовці посівного ложа. Коли механізатор сіяв не так швидко, як теоретично дозволяла сівалка, а як радив агроном і здоровий глузд. Так, конкретні налаштування сівалки можуть різнитися залежно від параметрів самого агрегата, ґрунтових умов, особливостей рельєфу тощо. Можна досить успішно сіяти на швидкості 10–12 км/год, «шумахери», часом, дозволяють собі на 14–15 км/год — і навіть дещо більше. Однак практика свідчить, що традиційні 7–9 км/год найкраще забезпечують формування якісного посівного ложа та його загортання, рівномірний висів без пропусків і подвоєнь.

Уникнення трьох головних помилок — глибина висіву, опти­мальна вологість ґрунту та швидкість руху посівного агрегата — це необхідна умова подальшого повноцінного розвитку рослини. Чітка увага до цих аспектів на початку вегетаційного періоду допоможе забезпечити гідний урожай наприкінці сезону.

Іван Кандул