Цариця переробки: коли кукурудза принесе значно більший прибуток Україні

Про важливість експорту не лише голої сировини, а й продуктів із додатковою вартістю нині не говорить хіба що лінивий. І дещо справді роблять. Окрім глибокої переробки соняшнику все більшу вагу надають і таким олійним культурам, як соя та ріпак. А от цариця полів у цьому сенсі пасе задніх. Хоча від основної аграрної культури у світі Україна може отримати набагато більше

Урядовці на різний лад повторюють, що українська економіка має переорієнтовуватися на такі напрями, як переробка й експорт готової продукції замість сировини. А новою економічною ідеологією має бути переробка, бо експорт готової продукції принесе більше коштів бюджету та виробникам.

Нова економічна ідеологія

І це, зрештою, питання виживання та відновлення аграрного потенціалу. «Забезпечення відповідного балансу обсягів виробництва і експорту як самого зерна, так і продуктів його переробки — від борошна до крохмалю, глютену, білків — усе це дасть можливість галузі гідно пройти цей складний воєнний час», — слушно зазначив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький.

Експерти наголошують, що, попри те, що Україна давно входить до десятки світових експортерів агропродукції, вона десятиліттями втрачає десятки мільярдів доларів через низький ступінь переробки. Підраховано, що 80% агроекспорту становить сировина. І навіть часткова переробка 30–50% цих обсягів забезпечить щорічний приріст валютної виручки на 30 млрд доларів і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%. Також варто зазначати вихід на нові ринки, оптимізацію логістики, зменшення витрат на транспортування продукції.

Переробка або занепад

Фахівці наголошують: виходячи з обсягів виробництва, а також побічних продуктів переробки, кукурудзу по праву можна вважати головною культурою у світі. Наразі половину всього обсягу глобального виробництва культури забезпечують США і Китай, які є великими споживачами не так самої кукурудзи, як продуктів її переробки. Для порівняння: в продовольчих цілях в Україні використовують менше за 1% вирощеного зерна.

Тож для країни, що теж входить до когорти лідерів у вирощуванні кукурудзи, необхідність переробки є життєво важливою. Хоча б тому, що з експортом сировини ми маємо великі труднощі. Представники насіннєвих компаній недарма кажуть, що саме стратегія вирощування кукурудзи потребує певних коректив. І агро­виробникам у виборі гібридів слід звертати увагу також на їх придатність для подальшої переробки. Найдоцільніше — технологічне використання вирощеного зерна: це продовольча та економічна безпека країни, додатковий прибуток агровиробникам і суміжним галузям.

Каша з Coca-Cola

А варіантів глибокої переробки кукурудзи вистачає, кількість тільки харчових продуктів на її основі поступально зростає та стає більш різноманітною. Кукурудзяні пластівці та чипси, кукурудзяна каша, кукурудзяні палички, попкорн… Перелік можна вести далі, продукти з кукурудзи в останні роки набувають все більшої популярності та мають попит на ринку.

Тут не гріх згадати навіть Coca-Cola. Свого часу президент Cargill Corn Milling назвав рішення The Coca-Cola Company перейти на кукурудзяний сироп із високим умістом фруктози у виробництві Coke^® найбільшою подією в історії галузі переробки кукурудзи. Принаймні на американському ринку.

Хоча і на китайському ринку основну частину (38%) кукурудзяної фруктози використовують у виробництві Coca-Cola. Близько 35% використовують у виробництві фруктових соків і напоїв та близько 11% — у виробництві інших видів напоїв.

Кукурудзяна фабрика ­світу

Варто зауважити, що КНР потіснила США і у цій сфері. На сьогодні саме Китай є найбільшим у світі виробником основних продуктів глибокої переробки кукурудзи — більша частина їх світового обсягу. Зокрема, його частку у світовому виробництві кукурудзяного крохмалю нещодавно оцінювали на рівні 52%, лізину — 60%, глутамату натрію — 68% та мальтиту — 85%. Найбільш ємним є ринок крохмалю та його похідних.

Крохмаль і його похідні

Зазначається, що, як і в Китаї, основними продуктами глибокої переробки кукурудзи в Україні є крохмаль і його похідні. До того ж у виробництві крохмалю до війни відстежувалася позитивна динаміка. Зростали й експортні можливості. Так, 2021 року до п’ятірки найбільших споживачів українського крохмалю ввійшли Індонезія, Чехія, Малайзія, Таїланд і той самий Китай із його безмежним ринком.

Фахівці вважають, що в Україні хороші перспективи, щоб виробляти кукурудзяний крохмаль, бо це базовий продукт, з якого можна виробляти понад 3000 похідних. Його використовують не лише в харчовій, а й в багатьох інших галузях промисловості, зокрема в паперово-целюлозній і текстильній індустрії, фармацевтиці, косметології тощо.

Іншим продуктом, що має хороші шанси вийти на зовнішні ринки, називають похідну кукурудзяного крохмалю — полімолочну кислоту, з якої виробляють біополімери. Її досить використовують у хімічній промисловості в низці країн Європи та Азії.

_________________________

Має хороші шанси вийти на зовнішні ринки, називають похідну кукурудзяного крохмалю — полімолочну кислоту, з якої виробляють біополімери

_________________________

Не варто забувати й про всім добре відому лимонну кислоту. У її виробництві з кукурудзи, крім того, отримують низку супутніх продуктів: кукурудзяний глютен, сухий глютеновий корм із високим умістом протеїнів тощо. Також отримується такий цінний продукт, як кукурудзяний зародок, який використовують для виробництва кукурудзяної олії.

 

Мастило для механізму

До речі, саме Сполучені Штати Америки є найбільшим виробником кукурудзяної олії у світі. Цей продукт також набирає популярність завдяки цінним споживчим якостям. Така олія легко засвоюється, вона багата на ненасичені жирні кислоти, сприяє зміцненню імунітету, регулює вміст ліпідів і холестерину, багата на фосфатиди, які регулюють багато функцій мозку тощо.

Та все ж, імовірно, найбільше змастить механізм глибокої переробки кукурудзи в Україні біоетанол. Принаймні по закінченню війни. Річ у тім, що ще 2021 року Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт №3356-д про обов’язкове використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у транспортній галузі.

«Це те, що працює у Євросоюзі. І всі, хто виїжджає до Європи, бачать на будь-якій АЗС позначку “Е5”. Це означає, що вміст біоетанолу в паливі — 5%. Якщо ж позначка “Е10”, як у деяких країнах, зокрема в Болгарії, то йдеться про вміст біоетанолу в бензині у 10%. Ми хочемо в Україні почати з 5%. Це безпечний показник, який гарантує пальне високої якості, що повністю зберігає всі свої властивості… Після цього за кілька років зможемо зробити наступний крок — до “Е10”. Окрім того, що це має позитивний екологічний ефект, такий крок надасть додаткового імпульсу для розвитку агропереробної індустрії», — роз’яснював законодавчу новацію голова комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус.

Євроінтеграція — рушій переробки

Наразі з виробництвом власного пального в країні сутужно. Але з огляду на поглиблену євроінтеграцію до згаданих вище біопаливних норм із високою ймовірністю повернуться.

_________________________

Світовий ринок паливного етанолу наразі оцінюють у майже 100 млрд доларів, а до 2030 року цей показник може перевищити 130 млрд

_________________________

І тут важливий не так внутрішній ринок, як експортні перспективи. Світовий ринок паливного етанолу наразі оцінюють у майже 100 млрд доларів, а до 2030 року цей показник може перевищити 130 млрд. Світовим лідером в експорті етанолу сьогодні є Бразилія, але й українські аграрії та переробники отримають свій шанс.

До речі, фахівці наголошують, що за переробки кукурудзи в біоетанол отримують також суху післяспиртову барду — цінна сировина для кормовиробництва — та вуглекислий газ. Він теж має попит, бо його широко застосовують у тій самій харчовій промисловості, холодильних установках тощо.

Степан Коцький