Рівень урожайності зерна озимих колосових культур та її стабільність за роками в зоні Степу зумовлює відповідність ґрунтово-екологічних умов і технологій вирощування біологічним особливостям рослин, головними з яких є посухостійкість, здатність витримувати несприятливу зимівлю (безсніжжя, відлиги, морози, льодяну кірку), стійкість проти вилягання, чутливість до поліпшення агрофону

З метою раціонального використання еродованих земель і підвищення продуктивності озимих культур вивчали різні за енергомісткістю технології вирощування жита і пшениці за розміщення посівів на схилах 2,5–3°. В основу було покладено принцип оптимізації мінерального живлення рослин насамперед азотного, на фоні високої забезпеченості ґрунту рухомими фосфатами. Схема досліду передбачає такі варіанти:

1 — без добрив (контроль);

2 — N60P60K40 (до сівби);

3 — N60P60K40 (до сівби) + N30 (весною);

4 — N30 (весною).

Дослідження закладали в Інституті зернових культур НААН (Дніпропетровська обл.). Попередник — кукурудза. Ґрунт — чорнозем звичайний слабоеродований з умістом гумусу 3,4%, азоту, що гідролізується — 40–60 мг/кг, рухомого фосфору — 130–150 мг/кг, обмінного калію — 100–130 мг/кг (за Чириковим).

Наші спостереження не виявили впливу рівнів удобрення на густоту сходів, яку значною мірою визначала вологість ґрунту під час сівби. В посушливі роки насіння жита проростало і давало сходи за мінімально допустимих запасів продуктивної вологи в ґрунті (10–15 мм у шарі 0–20 см). Натомість поява сходів озимої пшениці в цих випадках затримувалась на 3–5 днів, і густота їх варіювала в межах 310–350 шт./м², що на 60–100 рослин менше, порівнюючи із житом.

В умовах достатнього зволоження посівного шару (понад 10 мм) жито відзначається інтенсивним кущенням рослин, що суттєво збільшує ступінь проєктивного покриття поверхні й припиняє дефляцію та змивання ґрунту талими водами навесні. Крім того, на відміну від пшениці, жито має триваліший період оптимальних строків сівби, зумовлений подовженням другого етапу органогенезу.

Посіви жита завдяки густоті й габітусу рослин виявилися в 2,9–3,6 раза менше засміченими, ніж посіви пшениці. Це дає підстави для висновку щодо різної біологічної конкурентоздатності озимих культур до бур’янів, частина з яких на житньому полі не сходить, а вегетуючі особини сильно пригнічені. Як наслідок, вони не встигають пройти світлову фазу розвитку, тому не можуть сформувати велику біомасу і життєздатне насіння. Видовий склад угрупування бур’янів у посівах пшениці та жита був практично однаковим, він визначався головним чином погодними умовами конкретного року. Так, за істотного недобору опадів в осінній період, коли озимі через дефіцит вологи в ґрунті зріджені й ослаблені, в агрофітоценозі домінують зимуючі та багаторічні бур’яни. У сприятливі за зволоженням роки за щільного стеблостою в посівах зростала присутність ярих бур’янів, кількість і маса яких, однак, не була чинником негативного впливу на врожайність і якість зерна.

Споживання води із 1,5-метрового шару ґрунту зерновими культурами найбільшим виявилось у помірно вологі, теплі й урожайні роки (1760–2230 м³/га), найменшим — за надмірно вологої і прохолодної погоди під час весняно-літньої вегетації озимих (520–910 м³/га). У посушливі роки з низькою продуктивністю рослин посіви витратили 1117–1370 м³/га доступних запасів води, зокрема внаслідок значних втрат на випаровування з поверхні поля.

Унесення мінеральних добрив у більшості випадків підвищувало врожайність зерна, до того ж використання вологи з ґрунту пшеницею збільшувалось на 13–30%, житом — на 5–10%. Загалом сумарне водоспоживання озимини (витрати ґрунту + опади) у розрахунку на основну продукцію у пшениці було на 27–39% більшим, ніж у жита (табл. 1).

Таблиця 1. Водоспоживання озимих культур, мм/ц зерна

Перевага жита над пшеницею особливо помітна за несприятливих умов для накопичення розчинних вуглеводів і неможливості проходження другої фази загартування рослин, пониження температури на глибині вузла кущення взимку до –15 °С, утворення притертої крижаної кірки, яка тримається довше ніж 30 днів. За поєднання цих чинників у більшості випадків спостерігається відмирання надземної маси рослин озимої пшениці, часткова або повна загибель вузла кущення (втрата тургору, жовтувато-коричневе, коричневе або чорне забарвлення), істотне пошкодження вторинної кореневої системи.

Ослаблені рослини пшениці гинули навесні під впливом посухи та суховію, на вітроломних схилах, полях, прикатаних з осені важкими кільчасто-зубовими котками. Дуже зрідженими виявились фізіологічно старі (перерослі) посіви ранніх строків сівби. Спроба покращити їх стан поверхневим або локальним підживленням рослин азотними добривами часто призводить до спалаху забур’яненості амброзією, лободою, щирицею.

Озиме жито за несприятливої метеоситуації краще зимує і зберігає свою вегетативну масу. Кількість пошкоджених рослин не перевищувала 15–28%, а густота їх на час відновлення весняної вегетації становила 340–360 шт./м². Швидке відростання жита навесні забезпечує щільне покриття поверхні поля, що унеможливлює передчасне розтріскування ґрунту і надмірні втрати вологи з орного шару.

________________________

Швидке відростання жита навесні забезпечує щільне покриття поверхні поля, що унеможливлює передчасне розтріскування ґрунту і надмірні втрати вологи з орного шару

________________________

До ризикованих залічують посіви жита, що припиняють осінню вегетацію у фазу 1–3 листки. Останні добре витримують стресові умови зимівлі, однак унаслідок слабкої здатності до кущення весною часто бувають зрідженими й забур’яненими, тут нераціонально використовується волога і поживні речовини. Найвищу продуктивність забезпечують рослини озимого жита, висіяного в період з 20 по 25 вересня. До настання морозів вони утворюють від 3 до 5 добре розвинених стебел навіть за прохолодної погоди у жовтні-листопаді й міграції частини нітратів за межі коренеактивного шару ґрунту.

Установлено, що внесення повного мінерального добрива (N60P60K40) перед сівбою озимого жита позитивно впливало на ріст, розвиток і зимостійкість рослин. Удобрені посіви менше піддавались пошкодженням пліснявою, а за випадання снігу на талий ґрунт взимку під час відлиг не випрівали. З тим найвищий уміст білка в зерні (10,1–11,8%) формувався в посушливі роки за слабкого поширення грибних хвороб і клопа-черепашки. У той самий час максимальний об’єм хліба (400–450 см³) з борошна жита отримано за сприятливої погоди в період наливання зернівки. Застосування синтетичних добрив збільшувало такі показники, як натура зерна, його вирівняність, маса 1000 насінин, кількість крохмалю і зольних елементів.

За вологої погоди неефективним було весняне підживлення жита аміачною селітрою, особливо на фоні N60P60K40, внесених до сівби. Підвищений рівень азотного живлення зумовлював загущеність посівів, призводив до часткового вилягання й зниження продуктивності рослин. Порівняно низька віддача від добрив в інших випадках пов’язана з біологічними особливостями жита, коренева система якого є найрозвинутішою поміж хлібних злаків і тому здатна засвоювати макроелементи (особливо фосфор) із важкорозчинних сполук.

У середньому за період досліджень урожайність зернових культур становила: озимої пшениці — 3,51–4,50 т/га, озимого жита — 4,63–4,99 т/га (табл. 2). Різниця в показниках зростала на контролі (неудобрений фон) до 1,23 т/га і зменшувалась за внесення туків (0,13–0,88 т/га).

Таблиця 2. Урожайність озимих зернових культур, т/га

За підживлення добривами жита приріст урожаю був більшим за внесення N60P60K40 (до сівби), на пшениці — на фоні N60P60K40 (до сівби) + N30 (весною), однак енергомісткість виробництва зерна і його собівартість меншими виявились за одного підживлення (N30) на початку трубкування рослин.

Таким чином, на еродованих чорноземах Степу жито доцільно вирощувати з таких міркувань. За розміщення після непарових попередників на схилах розкущені рослини надійно захищають поле від водної та вітрової ерозії. Висока зимостійкість, невибагливість до родючості ґрунту і щільне вкриття поверхні житом дозволяє зменшити витрати на добрива, насіння та засоби боротьби з бур’янами. Останні в його посівах пригнічуються і не досягають економічного порогу шкідливості. Заміна пшениці на жито за вирощування після кукурудзи, залежно від фону удобрення, дає можливість одержати додатково 0,13–1,23 т/га продовольчого зерна й знизити його собівартість на 11–18%.

Наведені аргументи вказують на доцільність збільшення площі жита, зокрема, на схилових землях і можливість заміни основного внесення повної дози мінеральних добрив (N60P60K40) весняним підживленням (N30) у період кущення рослин.

Андрій Горбатенко, Володимир Судак,
Володимир Чабан, кандидати сільськогосподарських наук,
Сергій Семенов
Інститут зернових культур НААН України

Мальчувальний метод обробітку ґрунту в Степу...

Експлуатація та інтенсивна експлуатація чорноземів Степу протягом тривалого періоду призвело до...

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36703
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26086
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13470
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.