Десикація кукурудзи, на відміну від того ж соняшнику чи ріпаку, — захід доволі екзотичний у наших широтах. Так, його практикують деякі господарства, досягаючи хороших результатів. Але про значне поширення цього агрозаходу навіть у мирні часи говорити не доводилось. Переважна більшість практиків уважала десикацію в посівах кукурудзи економічно необґрунтованою.

За воєнних часів, з урахуванням сутужного фінансового стану багатьох господарств, це ввижається ще більш недоречним. Особливо, якщо врахувати цінову кон’юнктуру, що робить вирощування кукурудзи в деяких випадках ледь не збитковим. Усе — так, але є значущі чинники, котрі все ж можуть спрацювати на користь досі непопулярного заходу на кукурудзяних полях

Десикація — далеко не новина, а добре знайома й опрацьована технологія, коли йдеться про той самий соняшник. З кукурудзою, принаймні в українських агровиробників, — питання дещо інше. В більшості господарств немає відповідного досвіду, бо не було часу та натхнення це робити.

Звичні технологічні рішення

Передвоєнного 2021 року погодні умови сприяли підвищенню інтересу до цього агрозаходу. І ті господарства, що вдалися до десикації, переконалися: в технологічно особливих розбіжностей чи специфічних труднощів наразі тут немає. На кукурудзі як десиканти застосовують практично ті самі діючі речовини гербіцидного класу. В Україні це насамперед гліфосат, диквати й глюфосинат амонію. Хоча завдання перед ним ставиться одне й те саме, але препарати на основі цих діючих речовин у процесі його досягнення маються суттєві (а в багатьох випадках — значущі) розбіжності.

Гліфосати, як правило, підсушують рослину до потрібних кондицій довше. Фахівці вважають їх м’якішими до культури. За умови застосування якісних оригінальних препаратів десикація не має негативного впливу на масу 1000 зерен і продуктивність кукурудзи, не призводить до накопичення в зерні залишкових кількостей гліфосату. Втім, у разі недотримання строків унесення або рекомендованих норм препарати на основі гліфосатів здатні знижувати якість урожаю.

Також інколи в посівах кукурудзи проблему може становити пізня забур’яненість. Зрозуміло, що і за основним своїм призначенням, тобто як гербіцид, гліфосати здатні спрацювати набагато ефективніше.

Диквати мають свої значущі переваги. Зокрема — це швидкість дії: в деяких випадках може становити лічені дні. Швидкість роботи препарату може навіть скласти ведмежу послугу: в разі надто ранньої обробки культури є загроза втратити в урожайності посіву. Загалом диквати вимогливіші до фізіологічної стиглості рослини та рівня вологості зерна, яке не має бути перезволоженим. І серйозним мінусом контактних препаратів на їх основі є уразливість до опадів — навіть дрібний дощ може суттєво знизити ефективність агрозаходу.

Глюфосинат амонію іноді називають природним десикантом. Завдяки його дії на ферментну систему рослина накопичує аміак, що перетворюється згодом на етилен і блокує фотосинтез. Це робить десикацію досить подібною до природних фізіологічних процесів рослини. Відтак препарати на основі глюфосинату амонію відзначаються м’якою дією, мають обмежений системний ефект і швидко розпадаються. А серед недоліків глюфосинату амонію варто відзначити суттєву залежність десикації від температурного режиму та вологості повітря.

Загалом механізм дії різного типу десикантів добре відомий. І помилки найчастіше трапляються за «творчого прочитання» регламенту застосування, коли виправдане бажання заощадити спонукає обирати мінімальні норми.

Обробка від «чорної точки»

Також ефективність десикації та її можливі негативні наслідки, тобто зниження продуктивності посіву та якісних показників зерна, залежать від правильно обраного терміну обробки. Якщо вологість кукурудзи на момент десикації становить вище за 30%, то це може свідчити про те, що вона ще не досягла фізіологічної стиглості — якщо штучно перервати процес формування вражаю, то втрати врожайності неминучі.

______________________

Десикація навіть за високої вологості та неповної зрілості рослини може мінімізувати значущі втрати. Однак за нормальних умов обробку слід починати тільки з появою «чорної точки»

______________________

Звичайно, на полі можуть складатися різні проблемні ситуації, що спонукають вжити термінових заходів. Наприклад, значне поширення патогенів, які можуть критично вплинути на товарні показники врожаю. Десикація навіть за високої вологості та неповної зрілості рослини може мінімізувати значущі втрати. Однак за нормальних умов обробку слід починати тільки з появою «чорної точки» — темної цяточки на місці прикріплення насінини до стрижня качана, що свідчить про фізіологічне дозрівання кукурудзи.

Бажано, звичайно, щоб і погодні умови сприяли дії десикантів. За високих температур повітря та помірної вологості дії хімічних препаратів накладається на природні процеси, що сприяє кращому результату.

Плюси та мінуси десикації

У результати десикації господарство може розраховувати на:

• рівномірне та швидше доведення насіння до кондиції: однорідна стиглість дозволяє оперативніше, якісніше та простіше виконати обмолот;
• у разі значної забур’яненості поля десикант може спрацювати як гербіцид, забезпечуючи контроль і полегшуючи збирання;
• чіткіше планування й оперативніше виконання польових робіт. Окрім того, що можна швидше підготувати поле під наступну культуру, господарство може оптимізувати сушіння зерна. У разі великих площ під кукурудзою й обмежених зерносушильних потужностей це — досить серйозний аргумент. Вчасне та менш енергозатратне сушіння завдяки попередньому «хімічному сушінню» ще на полі за нинішніх умов має велике значення, а надто якщо врахувати можливі проблеми з енергопостачанням, як це було минулого сезону;
• зменшення впливу несприятливих погодних умов як на кількість зібраного врожаю, так і на якість отриманого зерна. Мінімізація негативного впливу широкого спектра патогенів, які призводять до втрати товарних кондицій урожаю.

Утім, фахівці вказують на низку можливих проблемних моментів, зокрема щодо економічної ефективності десикації кукурудзи, навіть коли все здійснено належним чином:

• ефективність десикації не може бути гарантована для всіх можливих сценаріїв вегетації та погодних умов;
• навіть за високої ефективності хімічна десикація припускає термічне досушування зерна.

Економіка сушіння агродронами

Уважається, що економічна ефективність десикації кукурудзи прямо пропорційна збиральній вологості та врожайності зерна й коливається залежно від перебігу вегетації. Однак за поточних умов на передній план можуть вийти не польові чинники, а можливість оптимізації, пришвидшення обмолоту й сушіння зерна.

Можливо, аргументом на користь десикації в цьому сенсі стане застосування дронів. Представники сервісних компаній зазначають, що для досягнення рівня вологості 14% можна піти двома шляхами: сушінням уже зібраного зерна кукурудзи або десикацією ще в полі, зокрема, дронами.

Торік наводили відповідні розрахунки економічної ефективності сушіння та десикації, виходячи із середнього показника врожайності кукурудзи — 10 т/га.

Якщо брати послуги сушіння, то в середньому знизити вологість кукурудзи на 1% коштуватиме фермеру 200 грн/т, на 5% — 1000 грн/т. У розрахунку на 1 га: 1000 грн/т × 10 т = 10 000 грн.

Послуга внесення десикантів дозволяє знизити вологість на 6%. У розрахунку на 1 га вартість десикації становитиме 1500–1700 грн.

Таким чином, за підрахунками сервісних компаній, досушування зерна дронами дозволяє зекономити від 8000 грн/га. За відповідних умов і правильно проведеної операції можна заощадити до 15 000 грн/га.

Іван Кандул

Точне внесення міндобрив

Комплекс управління технологіями точного землеробства ґрунтується на системі реалізації прийнятих...

Михайло Травецький: «Криза молочного бізнесу в...

За останні понад 10 років молочну галузь України спіткала певна криза. Нині закупівельні ціни на...

«Навесні – кожна хвилина безцінна!»

Чому керівництво провідного господарства Сумщини СФГ «Урожай» придбало черговий передпосівний...

АгроТренди

Як закарпатське село навчилося робити сир краще за Швейцарію

307
Тонна молока щодня, три сорти сиру і крамниця-кав'ярня в карпатському передгір'ї — так виглядає Нижнє Селище, яке один чоловік перетворив на туристичну візитівку Закарпаття. Фото: Петро Пригара....

Кожен другий аграрний дорадник має готове рішення для АПК — його не чують

225
Держава витрачає мільярди на підтримку аграріїв. Водночас тисячі фахівців дорадчих служб, які щодня працюють із фермерами в полях і на фермах, стоять осторонь ухвалення рішень. Нове дослідження...

Трактор, який слухає сівалку: нова ера точного землеробства в Україні

272
Ще десятиліття тому кабіна механізатора нагадувала центр керування польотами в мініатюрі: розрізнені монітори, окремий дріт до кожного агрегату, хаос у терміналах. Сьогодні аграрна інженерія...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.