Продуктивність кукурудзи залежно від систем обробітку ґрунту та удобрення

Кукурудза є однією з найурожайніших зернових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використання. У країнах світу для продовольчих потреб використовують приблизно 20% зерна кукурудзи, для технічних потреб — 15–20%, на корм худобі — 60–65%

Удобрення соломою

Кукурудза на зерно за середньої врожайності 6,0 т/га разом із побічною продукцією забезпечує вихід з 1 га понад 6,5 т корм. од. і до 0,4 т перетравного протеїну, що дорівнює 75 тис. МДж обмінної енергії. Головними чинниками, що впливають на врожайність, є агрокліматичні умови, удобрення і своєчасне застосування засобів захисту рослин.

Солома була і є важливою органічною речовиною в системі удобрення, проте її ефективність залежить від дотримання відповідної технології, пов’язаної насамперед з азотним режимом ґрунту внаслідок широкого співвідношення C : N, способом унесення та загортання. Удобрювальна ефективність тонни соломи є еквівалентною 3,5–4,0 т напівперепрілого гною. Для оцінювання соломи як органічного добрива особливе значення має співвідношення вуглецю і азоту, яке визначає не лише швидкість розкладання, а й напрям змін в азотному режимі ґрунту. Найінтенсивніше гуміфікація органічної речовини відбувається за внесення азотних добрив із розрахунку 1 кг діючої речовини азоту на кожну тонну післяжнивних решток.

Удобрення соломою не є простим агрозаходом. Щоб вона стала по-справжньому цінним органічним добривом, а не наповнювачем, який заважає обробітку ґрунту, солома має якнайшвидше розкладатися. На жаль, у більшості випадків удобрення нею проводять із грубими технологічними порушеннями. На відміну від традиційної технології (спалювання або заорювання рослинних решток) біодеструктор пришвидшує розкладання рослинних решток, покращує родючість ґрунту, запобігає розвитку патогенних мікроорганізмів і шкідників у ґрунті.

________________________

Ефективний вплив обробітку на ґрунт посилюється тоді, коли глибина, способи й заходи його здійснюються в науково обґрунтованій послідовності та тісній взаємодії з усіма ланками системи землеробства

________________________

Основний обробіток ґрунту також відіграє важливу роль у вирощуванні кукурудзи. Серед найпопулярніших в Україні способів обробітку ґрунту є оранка, strip-till і no-till. Однак звичайно практикуються й інші. Кожен із них має свої переваги та недоліки.

Головним завданням основного обробітку ґрунту під кукурудзу є максимальне знищення багаторічних і однорічних бур’янів, нагромадження та збереження якомога більшої кількості вологи осінньо-зимових і ранньовесняних опадів у кореневмісному шарі, мобілізація поживних речовин, активізація біологічних процесів ґрунту, надання орному шару оптимальної структури, запобігання вітровій і водній ерозіям.

Ефективний вплив обробітку на ґрунт посилюється тоді, коли глибина, способи й заходи його здійснюються в науково обґрунтованій послідовності та тісній взаємодії з усіма ланками системи землеробства. Також слід ураховувати, що надмірно інтенсивний обробіток може призвести до руйнування ґрунту і зниження родючості його. За умов глобального потепління, зменшення кількості атмосферних опадів застосування традиційного основного обробітку ґрунту не завжди себе виправдовує. Тому мета досліджень полягає у встановленні впливу систем обробітку ґрунту й удобрення із застосуванням соломи на продуктивність кукурудзи на зерно.

Дослідження чинників впливу на формування висоти кукурудзи

Дослідження проводили у 2016–2020 рр. у стаціонарному польовому досліді на базі Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України у чотирипільній короткоротаційній сівозміні: ріпак озимий — пшениця озима — кукурудза на зерно — ячмінь ярий. Схема досліду передбачала три системи обробітку ґрунту:

1. Полицеву на глибину 20–22 см (контроль) проводили плугом ПЛН–3–35;

2. Мілку на 10–12 см;

3. Поверхневу на 6–8 см. Безполицеві обробітки ґрунту проводили дисковою бороною АГ–2,4–20.

Система удобрення складалася з унесення мінеральних добрив N₁₂₈P₉₀K₁₂₀ кг/га сівозмінної площі, включно з такими варіантами використання соломи: 1) без соломи; 2) солома + деструктор Екостерн + N₁₀ кг (аміачна селітра) на 1 т соломи; 3) солома + N₁₀ (аміачна селітра) на 1 т соломи. Мінеральні добрива вносили у формі аміачної селітри, калію хлористого й амофосу в дозі під кукурудзу на зерно N₁₂₀K₉₀P₁₂₀. Фосфорно-калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, азотні — під передпосівну культивацію. Ґрунт дослідної ділянки — темно-сірий опідзолений з умістом гумусу 1,9%, рухомих форм фосфору і калію (за Кірсановим), відповідно — 254 і 110 мг/кг, азоту, що легко гідролізується (за Корнфільдом), — 87 мг/кг.

Наші дослідження встановили різний вплив систем обробітку ґрунту й удобрення на формування висоти рослин кукурудзи. Так, за використання соломи в системі удобрення на варіантах полицевої та мілкої систем обробітку ґрунту спостерігали зростання цього показника до 279–290 см (табл. 1), тоді як без соломи за поверхневої системи обробітку ґрунту висота ледь досягала 225 см.

Таблиця 1. Структурні показники кукурудзи на зерно залежно від систем удобрення та обробітку ґрунту, середнє за 2016–2020 рр.

Найвищі показники продуктивності формували рослини — за полицевого (20–22 см) та мілкого (10–12 см) обробітків ґрунту з використанням в системі удобрення соломи + деструктор Екостерн, і вони становили, відповідно, маса 1000 зерен — 357 та 336 г, кількість зерен у ряді качана — 32 шт., довжина качанів — 17,5 та 17,3 см; а найнижчі — за поверхневого обробітку (6–8 см), де маса 1000 зерен становила 314 г, кількість зерен у ряді качана — 28 шт., довжина качана — 15,4 см. На варіантах за полицевої та мілкої систем обробітку ґрунту з використанням побічної продукції (соломи) + деструктор спостерігали зростання вмісту білка в зерні кукурудзи до 10,1 та 9,5%, порівнюючи з варіантом поверхнева система обробітку ґрунту, де вміст білка становив 8,4%.

Урожайність кукурудзи залежно від обробітку ґрунту й удобрення

Системи обробітку ґрунту й удобрення кукурудзи на зерно значною мірою визначають рівень її врожайності (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність кукурудзи на зерно в сівозміні залежно від систем обробітку ґрунту та удобрення (2016–2020 рр.)

За час досліджень посіви кукурудзи формували вищі показники врожайності за полицевої системи обробітку ґрунту на варіантах із використанням систем удобрення солома + N₁₀, солома + деструктор у межах 10,99–11,47 та 10,81–11,74 т/га за мілкої системи обробітку ґрунту відповідно.

Приріст урожаю зерна кукурудзи від полицевої (20–22 см) та мілкої систем обробітку ґрунту за різних систем удобрення зростав на 3,66 т/га проти поверхневої (6–8 см) системи. На варіантах за використання соломи в системі удобрення приріст урожайності за різних систем обробітку ґрунту становив 0,46–0,60 т/га, порівнюючи з варіантом без соломи.

________________________

Урожайність зерна кукурудзи на зерно залежала від систем удобрення й обробітку ґрунту, а саме: безполицева система обробітку ґрунту на 6–8 см і варіант без соломи за різних обробітків поступалися полицевому та мілкому на 10–12 см обробітку за використання соломи в системі удобрення

________________________

Отже, урожайність зерна кукурудзи на зерно залежала від систем удобрення й обробітку ґрунту, а саме: безполицева система обробітку ґрунту на 6–8 см і варіант без соломи за різних обробітків поступалися полицевому та мілкому на 10–12 см обробітку за використання соломи в системі удобрення. З можливих причин цього явища найімовірнішим є збільшення забур’яненості посівів за дискування в результаті локалізації насіння бур’янів у верхніх шарах ґрунту.

Так, найефективнішими під кукурудзу на зерно системами обробітку ґрунту були полицева на 20–22 см і безполицева мілка на 10–12 см за різного використання соломи, що забезпечувало врожайність — 10,99–11,47 і 10,81–11,74 т/га. Найбільший вплив на формування врожаю зерна кукурудзи мало використання в системі удобрення соломи + деструктор та соломи + N₁₀, що забезпечило приріст урожайності на рівні 0,46–0,60 т/га.

Мирослава Фурманець, Юрій Фурманець,
кандидати с.-г. наук
Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН