Методика визначення господарської врожайності зернових культур

Урожайність кожної культури визначається певними елементами структури. Її як складну ознаку можна розділити на дві складові: число рослин на одиниці площі (м²) і продуктивність однієї рослини (маса зерен із рослини, маса 1000 зерен тощо).

Проби для визначення господарської врожайності та її структури відбирають у період воскової стиглості зерна.

1.1. Облік густоти стояння рослин для культур суцільного способу сівби (15 см)

Три пробні ділянки виділяють по діагоналі поля приблизно на однаковій відстані одна від одної по можливості на одній лінії. Площа пробної ділянки складається з двох суміжних рядків. Довжина ділянки залежить від ширини міжрядь і визначається за формулою:

P = 100 ÷ v ÷ 6,

де:

P — довжина ділянки в метрах;

100 — коефіцієнт перерахунку з метра квадратного на метр погонний;

v — ширина міжряддя, см;

6 — кількість облікових рядків.

Приклад. Ширина міжряддя становить 19 см, довжина облікової ділянки в такому разі становитиме: 100 ÷ 19 ÷ 6 = 0,88 м.

Підраховуємо кількість продуктивних колосків на кожній ділянці, додаємо їх й отримуємо кількість продуктивних колосків з 1 м².

Приклад. Кількість продуктивних стебел на першій ділянці — 210 шт., на другій — 198 шт., третій — 214 шт., що на 1 м² становить: 210 + 198 + 214 = 622 шт./м².

1.2. Визначення продуктивності однієї рослини

На визначених нами пробних ділянках ведуть підрахунок кількості зерен в одному колосі. Середня кількість для підрахунку — близько 10 колосів (з урахуванням їхньої різної величини). Для визначення продуктивності однієї рослини беруть до уваги масу 1000 зерен. Залежно від попередника, інтенсивності вирощування та сорту вона може коливатися від 30 до 45 г;

Приклад. Середня арифметична кількість зерен із 10 колосів становить 33 шт., а маса 1000 зерен (М1000) — 38,0 г.

Складаємо пропорцію:

1000 шт. зерен — 38,0 г

33 шт. зерен — х, г,

де х — маса одного колоса.

Виходячи з пропорції:

 

Таким чином, для підрахунку біологічної врожайності беремо кількість продуктивних стебел (шт./м²) і масу одного колоса (г), отримуємо цифрове вираження біологічної врожайності.

Приклад. Продуктивних стебел — 622 шт., маса одного колоса — 1,25 г, біологічна врожайність становить:

622 шт. × 1,25 = 777,5 г ÷ м² ÷ 100, в перерахунку на 1 га — 7,77 т/га.

Визначаючи господарську врожайність, ураховують стан посівів й агрегатів. Так, для комбайнів СК-5, «Єнісей» вона зменшується на 20%, для комбайнів типу John Deere, Case, New Holland — на 5–10%.

Стан технічного забезпечення збирання врожаю зернових

За оперативною інформацією, для проведення комплексу зернозбиральних робіт по сільськогосподарських підприємствах Кіровоградської області налічується близько 2050 одиниць зернозбиральних комбайнів.

За оперативними даними, по області до збирання підлягають 470,5 тис. гектарів ранніх зернових і зернобобових культур, зокрема: озимої пшениці — 352,6 тис. гектарів, озимого ячменю — 53,4 тис., жита — 1,0 тис., ярої пшениці — 8,6 тис., ярого ячменю — 47,0 тис., гороху — 16,1 тис., вівса — 0,4 тис. гектарів. Крім того, озимого ріпаку — 86,0 тис. гектарів.

Ця кількість наявних комбайнів дозволить провести збиральні роботи в оптимальні агротехнічні терміни. За прогнозними розрахунками збирання ранніх зернових і зернобобових культур планується провести за 10 робочих днів.

Багаторічний досвід показує, що на прогнозні розрахунки впливає багато чинників, які можуть діяти негативно і скорегувати плани зернозбиральних робіт, а саме: погодні умови, забезпеченість пально-мастильними матеріалами, організація проведення жнив тощо.

Назар Умрихін, канд. с.-г. наук, завідувач науково-технологічного
відділу рослинництва ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег Гайденко, канд. техн. наук, учений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення
трансферу інновацій ІСГС НААН, старший науковий співробітник, дорадник
з питань механізації сільського господарства та економіки
сільськогосподарського виробництва