Що потрібно для контролю пухирчатої сажки кукурудзи

У Південній Америці, на батьківщині кукурудзи, гриб Ustilago maydis відомий як окраса національної кухні. В Україні це — небезпечна хвороба, яку достатньо важко проконтролювати. А значне поширення пухирчатої сажки може спонукати й до вжиття інтенсивних заходів і застосування фунгіцидних препаратів на кукурудзі

Фунгіциди на кукурудзі — це зазвичай з області не дуже наукової фантастики в наших реаліях. Уважається, що ті кліматичні чинники, що так дошкуляють цариці полів під час вирощування, водночас роблять добру справу, заважаючи поширенню хвороб. Завдяки частим літнім посухам і високим температурам під час вегетації загроза розвитку патогенів на культурі менше дошкуляє нашим агровиробникам. І коли є змога економити на фунгіцидних обробках, то гріх нею не скористатися. Мовляв, достатньо буде якісних протруйників, які вбережуть насіння від розвитку тих самих сажкових хвороб, а потім уже сама погода попрацює над зовнішньою інфекцією на пізніших стадіях вегетації.

Тернистим шляхом соняшнику

Хоча науковці вважають такий підхід хибним, і покладатися на милості природи — занадто ризиковано. Звичайно, застосування належних протруйників ніхто не скасовує.
А от, наприклад, із суворим дотриманням сівозміни, що є необхідною умовою стримування сажкових та інших інфекцій, на практиці вже складніше. Та навіть за якісної підготовки насіння кукурудзи та науково обґрунтованої ротації культур пухирчаста сажка може уразити окремі рослини. А наступна генерація спор уже може сягнути порогу економічної шкідливості.

Тож інтенсивний спосіб контрою пухирчатої сажки кукурудзи може бути на часі. Свого часу соняшник теж уважали стійкою до хвороб культурою: достатньо протруїти насіння, забрати бур’яни — і хай собі далі росте спокійно. Так воно і було, допоки соняшникові посіви не зросли до кількох мільйонів гектарів. Обсяги вирощування та нехтування сівозміною не могли не позначитися на фітосанітарному стані полів. І нині для отримання пристойного урожаю соняшнику вже рідко де можна без якісного фунгіциду обійтися. Не дивина і дві чи навіть три обробки, коли випадають рясні дощі. Експерти кажуть, що те саме очікує й кукурудзу, які б там спекотні дні не наставали.

Аномальна хвороба кукурудзи

Поготів, що пухирчата сажка кукурудзи саме такі дні й полюбляє. Ця хвороба поширена в районах із незадовільним або недостатнім зволоженням в Україні. Гриб Ustilago maydis / Ustilago zeae уражає всі органи рослини, зокрема листя, стебла, міжвузля, листкові піхви, качани, волоть і повітряні корені. Єдиний виняток — це коренева система.

Ustilago maydis має складний життєвий цикл. Гриб зимує в ґрунті у вигляді міцелію або у формі теліоспор у заражених рослинних рештках. Коли умови стають сприятливими, спори проростають і заражають молоді рослини кукурудзи через пошкодження епідермісу або природні отвори. Гриб колонізує тканини рослин, спричиняючи утворення галл, проходить статеве розмноження гриба, яке призводить до утворення спор. Залежно від погодних умов і мікробіологічної активності ґрунту спори сажки можуть зберігатися в ґрунті до чотирьох років. Себто навіть за повернення кукурудзи на те саме поле через 3–4 роки виникає загроза спалаху інфекції.

________________________

Симптоми хвороби проявляються у вигляді пухирчастих здуттів/пухирів різної форми й розміру — від невеликих до 15 см і більше в діаметрі. Їх розвиток починається з блідого, слабо здутого плямистого листя

________________________

Симптоми хвороби проявляються у вигляді пухирчастих здуттів/пухирів різної форми й розміру — від невеликих до 15 см і більше в діаметрі. Їх розвиток починається з блідого, слабо здутого плямистого листя. Здуття швидко збільшуються і за 2–3 тижні перетворюються на великі жовтувато-рожеві або зеленувато-жовті пухирі. В нестиглому стані пухирчасті утворення мають сіро-білу шарувату масу, що вкрита густою вологою оболонкою.

За досягнення зрілості здуття перетворюються на чорно-оливкові скупчення спор гриба. Утворення пухлиноподібних гал Ustilago maydis спричиняється дією гриба, який викликає зміни в рослині, провокуючи формування аномальної тканини. Гала може мати різну форму та розмір. Що цікаво: в Мексиці його називають уітлакоче — і це шановане національне блюдо, делікатес, що ввійшло в місцеву кухню ще задовго до плавання Колумба і появи іспанських конкістадорів.

Хвороба поширюється протягом тривалого періоду вегетації за допомогою теліоспор, які розносяться вітром із пухирів, які лишаються на полі з минулого року і руйнуються під час обробітку ґрунту. У польових умовах кукурудза найуразливіша до хвороби з фази 4–6 листків до початку молочної стиглості. Раннє ураження спостерігається рідко, а пізніші інфекції — після настання молочної стиглості — серйозної небезпеки не становлять.

Перші ознаки хвороби проявляються на молодих листках і піхвах, пізніше починається ураження волоті й качанів на початку цвітіння. Скупчення зрілих теліоспор із пузирів сприяє повторному зараженню рослин. Залежно від погодних умов пухирчата сажка кукурудзи може утворювати 3–5 поколінь.

Чинники тривоги

Фахівці виділяють низку чинників, які можуть сприяти значному поширенню хвороби:

• Значне накопичення інфекційного потенціалу в ґрунті. Неправильний догляд за ґрунтом може сприяти його надмірному виснаженню, створюючи сприятливе середовище для перезимівлі та розвитку патогенних мікроорганізмів. Крім того, погані ґрунтові умови можуть погіршити стійкість культури до грибних інфекцій;
• Незбалансоване живлення рослин, особливо брак азоту й інших важливих мікро- та макроелементів, що негативно позначається на загальному фізіологічному стані кукурудзи;
• Випадання короткочасних дощів у посушливий період, особливо коли рослина перебуває у фазі листкоутворення та цвітіння;
• За відсутності належної ротації культури, особливо якщо є механічні пошкодження від шкідників, ураження від страхових гербіцидів, а також наслідки градобою тощо. Це все сприяє виникненню нових осередків інфекції та сприяє її подальшому поширенню.

Інтенсивний контроль сажки

Основними заходами боротьби з пухирчастою сажкою мають бути агротехнічні заходи, такі як правильна сівозміна, вибір стійких сортів, належна система живлення та підвищення імунітету рослини, загалом висока культура землеробства.

Але інтенсивне вирощування кукурудзи, що мимоволі сприяє погіршенню фітосанітарного стану й значному поширенню хвороб, часом спонукає і до інтенсивних заходів їх контролю. Застосування фунгіцидів для боротьби з пухирчастою сажкою зазвичай залежить від кількох чинників, зокрема фенологічної стадії рослин, рівня інфекції й, бажано, рекомендації місцевих науковців. Важливо відстежувати прояви та розвиток хвороби й виходити в поле з обприскувачем до того, як повсюди розлетяться спори та запухиряться гали. Оскільки ми — не мексиканці, то радості від них мало.

Вибір фунгіцидів для контролю пухирчастої сажки й інших грибних хвороб великий. Можна назвати такі поширені діючі речовини, як триадименол, піроксістробін, флутріафол, тебуконазол у різних комбінаціях тощо. Також слід надати більшу увагу й інсектицидному захисту, адже шкідники завдають механічних пошкоджень рослині, призводять до її ослаблення та зменшення опірності до грибних інфекцій, зокрема й пухирчастої сажки.

Іван Кандул