Основні підходи й помилки за здійснення фітосанітарного спостереження

Сучасний інтегрований захист рослин (ІЗР), зокрема, передбачає керування популяціями шкідливих організмів у межах конкретних агробіоценозів. Він націлений на застосування оптимального для тих чи інших умов комплексу заходів заради мінімізації втрат урожаю.

Знання та сила методів моніторингу

Необхідною передумовою ІЗР є фітосанітарний моніторинг. Він допомагає вчасно виявляти наявність і поширення шкідників на полі, оцінити ризик, який вони становлять для культури. Таким чином визначають порогові значення популяцій шкідників (ЕПШ), перевищення яких може призвести до значних пошкоджень. На основі цього визначають необхідність і пріоритетність втручання, конкретні заходи захисту рослин. На основі отриманої інформації розробляють і реалізують стратегію контролю шкідників, досягаючи ефективного застосування ресурсів.

_______________________

Моніторинг важливий і під час здійснення конкретних заходів із боротьби зі шкідниками та їх завершення. Це допомагає оцінити ефективність застосованих методів і дає змогу коригувати стратегії контролю й удосконалювати їх ефективність

_______________________

Моніторинг важливий і під час здійснення конкретних заходів із боротьби зі шкідниками та їх завершення. Це допомагає оцінити ефективність застосованих методів і дає змогу коригувати стратегії контролю й удосконалювати їх ефективність.

У моніторингу шкідників вдаються до різних підходів, залежно від конкретних умов і цілей. Фахівці вирізняють кілька основних методів.

На око агронома. Цей підхід передбачає вивчення полів і рослин шляхом візуального огляду. Шкідників можна виявити шляхом спостереження за ознаками їх безпосередньої наявності й ознаками життєдіяльності: уражене листя та інші органи рослини тощо.

За допомогою пасток. Цей підхід полягає у встановленні пасток для вилову шкідників. Пастки можуть бути липкими пластинами, ентомологічними сачками, водяними пастками, ящиками Петлюка, світлодіодними гібридними пастками, феромонними пастками або електронними пристроями, що реєструють шкідників. Увесь цей «мисливський» арсенал допомагає збирати дані про чисельність і розподілення шкідників на полі.

Більш просунуті методи моніторингу:

Біоекологічний аналіз. Він зосереджений на вивченні й аналізі екологічної взаємодії між рослинами, шкідниками та їх природними ворогами в агроценозі. Це потребує знання біології шкідників, особливостей розподілення їх популяцій і взаємодії з іншими організмами.

Молекулярний моніторинг. Цей підхід застосовує молекулярні методи для виявлення й точної ідентифікації шкідників. Це можуть бути ДНК-тестування, ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) або інші молекулярні техніки ідентифікації шкідників.

Дистанційне зондування. Цей підхід ґрунтується на супутникових зображеннях й інших технологіях дистанційного спостереження (дрони тощо) для оцінювання стану рослинності й виявлення ознак ураження шкідниками. Це дає змогу виявляти зони з високим ризиком заселення шкідниками та зосередити там подальші моніторингові заходи.

Не потрапити в пастку помилок

Зрозуміло, що молекулярний чи біоекологічний аналізи для більшості господарств лишаються в області фантазій. Але й за залучення доступних методів моніторингу шкідників можна припуститися купи помилок й огріхів, які стануть фатальними для повноцінного збереження врожаю.

Іде не за планом. В агронома голова часто йде обертом у розпал сезону. І за всього бажання й розуміння може просто не бути зайвої години на милування комашками на якомусь віддаленому полі. Але неправильне планування й недостатня систематичність моніторингу можуть призвести до пропуску важливих періодів, коли шкідники проявляють свою активність. Якщо не проводити моніторинг ключових стадій розвитку культури або не приділяти посівам прискіпливу увагу під час інтенсивного розмноження шкідників, можна легко пропустити їх появу і не усвідомити рівень загрози.

Неправильний відбір. Також поширеною помилкою в моніторингу є неправильний відбір зразків, яка може призвести до неправдивих результатів. І, як наслідок, недооцінювання або переоцінювання популяції шкідників. Важливо отримати репрезентативний зразок або зразки, що показують різноманітність шкідників на полі й дають адекватне уявлення про ситуацію в посіві.

_______________________

Далеко не всі різновиди пасток можуть приставати для тих чи інших конкретних шкідників. Фахівці часто визнають, що, наприклад, поширені на ринку феромонні пастки для виявлення стеблового метелика та бавовникової совки не повністю відповідають наявним расам шкідників

_______________________

Варто зауважити, що далеко не всі різновиди пасток можуть приставати для тих чи інших конкретних шкідників. Фахівці часто визнають, що, наприклад, поширені на ринку феромонні пастки для виявлення стеблового метелика та бавовникової совки не повністю відповідають наявним расам шкідників. Окрім того, що статеві феромони в цих пастках можуть не приваблювати комах, слід урахувати ще й те, що вони розраховані тільки на самців, які, зрозуміло, не відкладають яйця. А в конкретних популяціях того самого стеблового метелика співвідношення самців і самок може коливатися в широкому діапазоні — відтак, точну картину ситуації на полі й уявлення про рівень загрози ви не отримаєте.

Неправильна ідентифікація. Поверхнева, неуважна або неправильна ідентифікація шкідників може призвести до неправильного вибору методів контролю. Фахівці, наприклад, попереджають про часті труднощі з визначенням загрози від кліщів у посівах. Хоча б тому, що малі розміри цих поширених фітофагів ускладнюють їх виявлення. А відсутність належної інформації про правильну ідентифікацію кліщів і брак знань щодо особливостей їх життєдіяльності здебільшого обмежують можливості контролю цих небезпечних шкідників.

Брак систематичної фіксації та документації. Несистематична фіксація й недостатня документація результатів моніторингу може призвести до втрати даних або ускладнити аналіз популяцій шкідників і зв’язку між моніторингом і контрольними заходами. Ретельне ведення записів щодо місця, дати, типу шкідника та чисельності є важливим аспектом моніторингу.

Ризики оцінювання ризику. Неправильне ведення моніторингу, неправильне оцінювання ризику може призвести до недооцінювання або переоцінювання загрози від шкідників. Це може вплинути на ухвалення рішень щодо втручання та вибір конкретних методів контролю. І ризик неправильного оцінювання ризику — мабуть, найпоширеніша проблема в контролі шкідників.

Тут питання ще в тому, що економічні пороги шкідливості (ЕПШ) як такі досить умовні. ЕПШ істотно залежить від низки чинників: фази розвитку культури, запланованого рівня врожайності, вартості інсектицидів і затрат на їх унесення, наявних та прогнозованих погодних умов тощо. Загалом самі науковці досить часто мають суттєві розбіжності з визначенням ЕПШ. А в умовах конкретного господарства це й поготів проблематично.

Так, економічні пороги шкідливості одного й того самого шкідника на різних культурах можуть різнитися. Різняться вони навіть, коли йдеться, наприклад, про кукурудзу. У наукових джерелах поріг економічної ефективності застосування інсектицидів для контролю стеблового (кукурудзяного метелика) і бавовникової совки може становити від 5 до 30 гусениць на 100 рослин. Називають норми і 5–10 екземплярів/м² у фазу 4–6 листків, і 15–20 екземплярів/м² у період викидання волоті.

То ж моніторинг — це тільки необхідна передумова. Так, його слід проводити постійно, поліпшувати ефективність методів і підходів. Та рішення на його основі зазвичай ухвалює агроном, виходячи з конкретної ситуації на полі та економічних реалій.

Іван Кандул