Фунгіцидний захист кукурудзи наразі вважається, швидше, екзотикою, ніж нагальною потребою. Тут свою роль відіграють економічні чинники, технологічні обмеження тощо. Але загроза поширення грибних хвороб і мікотоксичного ураження культури останнім часом різко загострилася. В суто біологічному та санітарному планах і навіть певним чином у політичному. Тому профілактичні фунгіцидні обробки — особливо в перспективі запізніх термінів збирання чи навіть перезимівлі кукурудзи в полі — можуть стати необхідними в агротехнічному арсеналі українських виробників

Уважається, що четверту частину всього врожаю зернових у світі уражають мікроскопічні гриби та мікотоксини. Найнебезпечнішими мікотоксинами є афлатоксини, цитриніни, охратоксини, трихоцетини, зеараленони, фумонізини. Щодо України, то можна говорити про висхідну динаміку ураження фузаріозом, а зернових продуктів — відповідними йому мікотоксинами.

Лідер по мікотоксинах

Кукурудзу ця проблема стороною не обійшла. Ба більше, найчастіше мікотоксини уражають саме її. Вчені констатують, що серед грибів, що уражають зерно кукурудзи, є як польові (патогени, облігатні та факультативні паразити, епіфіти), так і сапротрофні патогени, які поширюються внаслідок невчасного збирання та неналежного зберігання. Для свіжозібраного зерна, а також зерна, що зберігається відносно недовго, проблему становлять головним чином представники польових патогенів. Насамперед це стосується численних видів Fusarium. Хоча в процесі тривалого зберігання інфекційний баланс може зміщуватися в бік цвілевих грибів (аспергіли, пеніцили тощо). Щодо мітотоксинів, то наразі найбільш досліджені та являють найбільшу небезпеку такі:

Вомітоксин (дезоксиніваленол, ДОН) — Fusarium graminearum.

T2\TH2 — Fusarium section Liseola.

Зеараленон — Fusarium gra­mi­nearum & Fusarium section Liseola.

Фумонізін — Fusarium section Liseola.

Афлатоксин — Aspergillus sp.

Охратоксин — Penicillium sp., Aspergillus sp.

Небезпека для тваринництва

Кукурудзу широко використовують у кормовиробництві. І насамперед ураження її мікотоксинами становить велику небезпеку для тварин. Зазначається, що вкрай небезпечні гриби роду Aspergillus, Penicillum і Fusarium, що спричиняють фузаріотоксикоз (важке отруєння продуктами життєдіяльності грибків) у тварин та птиці. Додавання спеціальних кормових домішок, що руйнують мікотоксини, не завжди може цьому зарадити. Навіть коли справа не дійшла до гострого отруєння, то в процесі своєї життєдіяльності гриби впливають на структуру жирів, вуглеводів і білків, спричиняють руйнування вітамінів і, як наслідок, знижують поживність корму. Взагалі мікотоксини дуже стійкі до фізичних та хімічних впливів, тому сучасні способи знезараження забрудненої мікотоксинами продукції технологічно складні й затратні.

Загроза для людини

Однак ще більша проблема в тому, що мікотоксини мають високу токсичність, а також канцерогенні, тератогенні (порушують розвиток ембріона або плода), мутагенні й мають імунодепресивні властивості не лише для тварин, а й для людини. Науковці наголошують: деякі мікотоксини, наприклад охратоксин А й афлатоксин, можуть акумулюватися в тканинах тварин і птиці, роблячи небезпечною тваринницьку продукцію. Крім того, афлатоксин В1 може в молоці трансформуватися в не менш токсичну сполуку — афлатоксин М1.

Зазвичай у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах і кормах присутній комплекс мікотоксинів. Постійне надходження комплексу мікотоксинів у кількостях навіть у кілька разів нижчих від ГДК (гранично допустима концентрація) на організмі позначається більш негативно, ніж за високого вмісту одного мікотоксину.

Проблема для експорту

В Україні найпоширеніші афлатоксини, дезоксиніваленол (ДОН) і охратоксин А (ОТА), кількість яких нерідко перевищує допустимі норми. Незадовго до війни були оновлені державні санітарні правила й норми щодо максимально допустимих рівнів окремих забруднювачів у харчових продуктах. Нарівні із залишками пестицидів, важких металів тощо, це стосувалося й більш жорстких вимог до вмісту мікотоксинів у харчових продуктах. Нові правила адаптовано до вимог ЄС — Регламенту ЄС №1881/2006, і їх дотримання є складовою євроінтеграційних зобов’язань України у сфері санітарних і фітосанітарних заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Чи це наразі актуально, можна судити по тому, що одночасно із забороною імпорту нашої агропродукції деякі сусідні країни почали виявляти в зерні крім начебто залишків пестицидів та ГМО ті самі мікотоксини. Так, усі ці закиди щодо неякісного українського зерна мають виразне економічне і політичне підґрунтя. Проте треба виходити з того, що ставлення до нашого аграрного експорту буде все прискіпливішим.

Кліматичні чинники

А українські агровиробники досить уразливі в цьому сенсі. Тут свою роль відіграє низка чинників. Деякі з них мають, швидше, глобальний характер, коли йдеться про кліматичні зміни. Американські вчені прогнозують, що кількість токсинів, які продукують збудники хвороб кукурудзи, зросте протягом наступних кількох років через глобальне потепління. Зокрема, аграрії США зіткнулися з виявленням в окремих пробах зерна кукурудзи вомітоксину. Зростає загроза появи й поширення афлатоксину, гриби-продуценти якого потрапляють у кукурудзу через пилкові трубки або через пошкодження шкідниками.

________________________

Інфікування качана фузаріозом відбувається з моменту цвітіння. Але забруднення зерна може бути пов’язане не лише із зараженням зернівки, а й проникненням мікотоксинів через судинну систему

________________________

Тут слід згадати, що інфікування качана фузаріозом відбувається з моменту цвітіння. Але забруднення зерна може бути пов’язане не лише із зараженням зернівки, а й проникненням мікотоксинів через судинну систему. Тому не менш важливо контролювати фітосанітарну ситуацію в прикореневій зоні.

Озимий чинник

Інші чинники пов’язані з війною, що точиться на теренах України. Торік через перебої з енергопостачанням кукурудза виявилася найпроблемнішою культурою щодо своєчасного збирання, сушіння та зберігання зерна. А, наприклад, запізні терміни обмолоту мають невіддільним наслідком поширення грибних інфекцій, того самого фузаріозу качана.

Як урахувати, що чимала частина кукурудзи на українських полях не просто перестояла в полі, а збирали її вже навесні, то ситуація стає ще похмурішою. Мікологи попереджають: така вимушена перезимівля вкрай небезпечна. Так звана «озима кукурудза» — це величезний ризик, який призводить до накопичення комплексу мікотоксинів, непридатності зерна та його отруйності для тварин і людини. За токсикологічними показниками такий урожай придатний хіба що для переробки на біопаливо.

Та навіть у разі вчасного збирання, проблеми з якісним і вчасним сушінням зерна, його подальшим зберіганням можуть звести нанівець всю працю з вирощування. Адже переорієнтація експортних поставок на ринки країн — членів Євросоюзу з їх жорсткими нормами та прискіпливим ставленням робить питання щодо можливої наявності мікотоксинів у зерні як ніколи гострим. А цей сезон, як пророкують експерти, може бути не менш складним, ніж минулий щодо енергозабезпечення.

Контроль на полі

То ж, напевне, особливу увагу варто надати тому, що можна зробити ще на полі. Тобто дещо мінімізувати ризик зараження кукурудзи грибними хворобами. Окрім такого аксіоматичного заходу, як використання якісних протруйників насіння, має сенс подумати й про профілактичні фунгіцидні обробки кукурудзи в процесі вегетації. Унесення того ж звичайного метконазолу чи тебуконазолу у фазу цвітіння може зарадити поширенню фузаріозу качана. Існують і біологічні препарати, що можуть стати в пригоді. В тих самих Сполучених Штатах давно відомий і популярний агент біоконтролю Afla-Guard® GR, який значно знижує рівень забруднення афлатоксинами в разі превентивного застосування.

Іван Кандул

Компанія Elicit Plant безкоштовно надала...

За підтримки уряду Франції українським фермерам безкоштовно надали 20 тис. л препаратів компанії...

Якісний плуг, надійний сервіс — і...

Компанія KUHN не просто вивела на ринок України топмодель плуга MULTI-LEADER XT, а й забезпечила...

Контроль амброзії в посівах соняшнику стає все...

У давньогрецькій міфології амброзія («безсмертна») це — їжа богів Олімпу. А в повсякденній роботі...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

41423
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

29140
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

15747
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.