Пухирчаста сажка кукурудзи: загроза, делікатес та модель

В Україні ця хвороба широко розповсюджена і становить серйозну загрозу при вирощуванні цариці полів. Та на батьківщині кукурудзи вона породжує ще й справжній делікатес, окрасу національної кухні. Вподобали пухирчасту сажку і науковці, маючи на те всі підстави.

Вітлакоче (Huitlacoche) – це початки кукурудзи, вражені грибом виду Ustilago maydis. В усьому світі сажка вважається шкодочинною хворобою, що доставляє немало клопотів агровиробникам. Та, наприклад, в Мексиці вони отримають від неї ще й щире задоволення, коли сідають за стіл. Там вітлакоче – це шановане національне блюдо, делікатес, що завоював місцеву кухню ще з доіспанських часів.

Із диких джунглів до вишуканого столу

В таких специфічних кулінарних цілях певні сорти кукурудзи навіть заражають спеціально. Зовнішній вигляд враженої кукурудзи людину, незнайому з особливостями мексиканської високої кухні, скоріше відштовхує: cіро-чорні пухирі, деформовані грибом зерна і таке все інше. Але місцевих гурманів приваблює солодкуватий смак та димний аромат з відтінком імбиру. Уражені початки слід збирати досить швидко, через два-три тижні після розвитку хвороби. Добірні екземпляри навіть поставляють на експорт.

Коли раніше вітлакоче смакували переважно індійські племена, корінні жителі континенту, то в осанні десятиліття він перейшов в свого роду елітний статус. І став одним з символів мексиканської кухні, інгредієнтом вишуканих страв відомих шеф-поварів. Гурмани запевняють, що вітлакоче надає особливого смаку і аромату, збагачуючи та підкреслюючи смакові відтінки страви.

Тож вітлакоче залюбки додають в різноманітні соуси. А також використовують як начинку для тортилій, тако або емпанадас, що додає м'якості і своєрідного смаку. Додається цей продукт і до супів чи рагу, подається окремо смаженим чи в якості гарніру тощо.

На відміну від зерна, ураженого іншими видами сажки, вітлакоче не токсичний і не здатен викликати галюцинації. Навпаки, він знижує рівень холестерину в крові і допомагає розвитку мозку. В його складі багато лізину, амінокислоти, що відповідає за побудову м'язової тканини, укріплення кісток тощо. А за кількістю поживного білку і бета-глюкану (полісарид, що сприяє підвищенню імунітету) вітлакоче перевищує чимало відомих продуктів, ту ж вівсяну кашу.

Хвороба рослини на користь людині

Вітлакоче широко використовувався в традиційній медицині доколумбової Америки для лікування різних захворювань, зокрема як антимікробний засіб для лікування запальних процесів шкіри, виразок і інших дерматологічних проблем. Є дані, що його вживали також для посилення імунітету та загального зміцнення організму в разі поранень, травм різного походження тощо.

__________________

Наразі інтерес до Ustilago maydis отримав друге дихання – уже на сучасній технологічній та методологічній базі. Він є об'єктом серйозних досліджень в фармацевтичній галузі

__________________

Наразі інтерес до Ustilago maydis отримав друге дихання – уже на сучасній технологічній та методологічній базі. Він є об'єктом серйозних досліджень в фармацевтичній галузі. Вчені, зокрема, зосереджуються на вивченні біологічно активних сполук і потенційному медичному застосуванні. Так, велику цікавість становлять фенольні сполуки, терпени, флавоноїди та інші біологічно активні речовини, які містяться в пухирі (галлі). У фокусі уваги дослідників їх антиоксидантні властивості, протизапальна дія, протипухлинний ефект та імуномодулюючий потенціал.

Вже є дані, що галла Ustilago maydis дійсно містить комбінацію сполук, які проявляють істотну антиоксидантну та протизапальну активність. Ці властивості можуть мати корисний вплив на здоров'я людини та можуть бути застосовані в розробці природних антиоксидантів та протизапальних препаратів.

Хоча дослідження використання Ustilago maydis в фармацевтиці все ще тривають, і його потенціал ще повністю не розкритий, але біотехнологи над ним уже вже активно працюють. Зараз вже налагоджене виробництво різних біологічно активних сполук: полісахаридів, ферментів тощо.

Страва для розуму та модель для вчених

Взагалі, біологічні властивості та особливості галли Ustilago maydis – справжня знахідка для біологів. Дослідники вивчають процеси формування, розвитку, структуру та способи взаємодії з рослинами, аналізуються механізми, за допомогою яких галла формується та сприяє виживанню гриба.

Ustilago maydis є модельною системою для дослідження паразитичних грибів та їх взаємодії з рослинами. Він добре документований і легко культивується у лабораторних умовах, що робить його привабливим об'єктом для досліджень.

Також Ustilago maydis є надзвичайно цінним об'єктом для генетичних досліджень. Його геном не так давно був розшифрований, що дозволяє ретельно вивчити гени гриба та їх основні функції. Це дає можливість глибоко аналізувати генетичні основи патогенезу, механізми взаємодії з рослинами та інші аспекти біології цього гриба. Такі дослідження допомагають розуміти, як Ustilago maydis викликає захворювання - та яким чином можна розвивати стратегії контролю грибкових хвороб в посівах кукурудзи, а також інших культур.