Удобрення ожини — основні правила
- Деталі
- Ягідництво
- 3738
Ожина потребує великої кількості поживних речовин. А тому систематичне внесення добрив є запорукою отримання високих урожаїв і нових приростів.
Відомо, що коріння ожини лежить неглибоко і на ньому близько до поверхні ґрунту закладаються бруньки, з яких наступного року виростають пагони, тому вносити добрива треба обережно. Строки внесення добрив такі ж, як для інших ягідних чагарників, а періодичність внесення залежить від типу ґрунту. Органічні добрива з високим вмістом азоту й азотні добрива слід вносити в помірних кількостях, оскільки вони викликають затримку визрівання пагонів і тим самим збільшують сприйнятливість останніх до низьких температур.
Ознаки проявів хвороби через нестачу:
• азоту — ослаблений ріст пагонів за умови нормальної вологості ґрунту, листя дрібнішає, блідніє і жовтіє, стебла тоншають, робляться ламкими, цвітіння слабке, ягоди дрібнішають; через гостру нестачу азоту листя опадає в середині літа; відростки з однорічних пагонів розвиваються слабо;
• бору — хлороз (знебарвлення) молодих листків, їх дрібнішання, скручування та раннє опадання, оголення верхівок у пагонів, цвітіння і зав’язування насіння слабке, на ягодах з’являються западини й плями тканини, верхівкова брунька відмирає, від чого серед літа починають рости сплячі бруньки в пазухах листків середніх і нижніх ярусів пагонів, листя на нових пагонах має багряний і навіть коричневий відтінки;
• заліза — рівномірний хлороз між жилками листя, воно стає блідо-зеленим або жовтим, але тканина не відмирає, ягоди зморщуються і всихають;
• калію — поява по краях дорослого листя коричневого обідка відмираючої тканини (його називають крайовим опіком), на молодих листках з’являються сонячні опіки, курчавість через нерівномірне зростання різних частин листових пластинок, забарвлення листя від блакитнуватого, тьмяного до блідувато-зеленого, ягоди дозрівають нерівномірно, їх внутрішня частина буває розм’якшена;
• кальцію — молоді листки блідо-зелені або жовті, старе листя залишається зеленим, у пагонів відмирають верхівкові бруньки;
• магнію — розвивається міжжилковий хлороз — між жилками дорослих листків знебарвлення (хлороз) тканини, іноді листя червоне або пурпурове, а жилки листка ще деякий час залишаються зеленими, потім відбувається передчасне опадання листя, яке починається з нижньої частини пагонів;
• марганцю — міжжилковий хлороз на верхніх молодих листках, на них з’являється візерунчастий малюнок, тканина між жилками жовта, потім коричнева, згодом вона відмирає, листя серед літа опадає;
• міді — спочатку побіління кінчиків листя, потім повний хлороз, втрачається тургор, листя в’яне, ріст пагонів послаблюється, іноді відмирає верхівкова брунька, пробуджуються пазушні бруньки, таким чином помітно послаблюється зимостійкість і зменшується врожай у поточному й майбутньому роках, у плодах майже не утворюється насіння;
• фосфору — ріст листя сповільнюється, його забарвлення тьмяніє, стає темно-зеленим, іноді червоно-пурпуровим, з’являється бронзовий відтінок, у засихаючого листя майже чорний колір, воно рано опадає, цвітіння і дозрівання ягід затримується;
• цинку — на верхівках пагонів листки дрібні, у вигляді розеток, потовщені, пожовклі, з бронзовим відтінком, форма листкової пластинки асиметрична, нагадує витягнуте листя верби, плоди дрібні; нестача цинку частіше проявляється там, де в ґрунт було внесено надлишок вапняного й фосфорного добрива.
Зовнішні ознаки хвороби рослин через надлишок елементів мінерального живлення:
• азоту — хлороз тканини на краях листя і між жилками, на листках з’являються коричневі плями, листя згортається й обпадає;
• бору — хлороз на кінцях і краях листя, поширюється між жилками, листова пластинка майже біла, краї закручені, раннє опадання листя;
• заліза — хлороз між жилками в молодого листя, жилки деякий час зелені, пізніше весь листок може стати жовтим або білим, ягоди швидко всихаються;
• калію — пагони дуже повільно ростуть порівняно зі здоровими кущами, у хворих стебел міжвузля неприродно подовжено, листя світлішає, на ньому виникають темні плями, спостерігається раннє опадання листя;
• кальцію — на стеблах міжвузля дуже зближені, листя ростуть розетками, між жилками листя тканина жовтіє, на ній з’являються світлі або темні плями, нерідко наповнені водою, листя опадає, пагони відмирають;
• магнію — листки темніють, іноді зморщуються і згортаються;
• марганцю — хлороз між жилками в молодого листя, на листках з’являються жовті, білі й темно-коричневі плями, листя викривляється і зморщується;
• міді — у молодого листя між зеленими жилками тканина жовтіє або біліє, у дорослого листя забарвлення тканини коричневе, листя передчасно опадає, врожай ягід різко знижується;
• сірки — листя дрібнішає, стає тьмяно-зеленим, стебла твердіють і погано згинаються, у пізнього листя краї спочатку світлішають, потім темніють, а саме листя закручується всередину;
• фосфору — у дорослого листя зникає зелене забарвлення, воно світлішає, на краях і на кінцях забарвлення коричневе, пізніше на листових пластинках виникають яскраві темні некротичні плями; відбувається раннє опадання листя;
• хлору — листя набуває тьмяно-зеленого забарвлення, подрібнюється, стебла твердіють і погано згинаються, на дорослих листках з’являються пурпурово-коричневі плями; спостерігається раннє опадання листя;
• цинку — відмирають верхівкові бруньки пагонів, молоде листя жовтіє, у дорослих листках жилки стають червоними і навіть чорними, між жилками можуть з’явитися прозорі плями, наповнені водою, листя передчасно опадає без попереднього в’янення.
Дефіцит макроелементів (азоту, фосфору, калію) і мікроелементів (бору, міді, цинку, молібдену та інших) може виникати на будь-яких ґрунтах, але частіше — на легких піщаних і супіщаних (калію, магнію, сірки, йоду, брому), на карбонатних (марганцю, бору, цинку), на зафосфорених під час внесення надлишкових норм фосфорних добрив (цинку), на торф’яних (міді, марганцю, бору, калію).
Надлишок поживних речовин також шкідливий для ягідних культур. Надмірне внесення азоту під посадку погіршує приживлювання рослин і подальший їхній ріст, а в другій половині літа викликає подовження періоду зростання, через що деревина не визріває і підмерзає взимку. Зовнішні ознаки надлишку елементів бувають подібні з такими, як при голодуванні рослин, однак знання відмінностей дозволяє відрізняти одні від інших і своєчасно виправляти становище на ділянці.
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН