Фузаріозне в'янення кавунів: виклики та можливості біологічного контролю в умовах різних кліматичних зон

Початок повномасштабного вторгнення росії на територію Україні негативно вплинув на всі соціально-економічні галузі країни в цілому, зокрема зміни відбулися і в агропромисловому секторі.

Перш за все, слід відмітити високий рівень зруйнованої сільськогосподарської переробної промисловості, повністю або частково виведеної з ладу, непридатності мільйонів гектарів родючих земель до вирощування рослинної продукції внаслідок їх окупації, замінування та ведення постійних бойових дій, унеможливлювання виробникам реалізовувати вирощену рослинну продукцію в повному обсязі за рентабельною ціною, та інших чинників.

Водночас змін зазнала і структура посівних площ як польових, так і плодо-овочевих сівозмін, до прикладу Херсонська, Запорізька, Миколаївська, Одеська та частина Донецької області традиційно вважалися регіонами-лідерами за посівними площами та валовим збором овочевої продукції. Відомим є і те, що до початку військової агресії на цих територіях вирощували та забезпечували ринок ранніми сортами столової картоплі, хоча ці регіони і не можна назвати природньо картоплярськими, у порівнянні з Вінницькою, Львівською, Житомирською, Чернігівською та Київською областями.

_________________________

У 2023 році спостерігалося збільшення площ під посівом кавунів майже у всіх регіонах країни, що безперечно впливає на фітосанітарну ситуацію цих областей

_________________________

Водночас, значно скоротилося забезпечення сезонною продукцією – томатами, цибулею, перцем, зокрема й кавунами. Для прикладу до початку збройної агресії, площі під посівами кавунів у Південних областях у загальному виробництві становила понад 50%, де збирали понад 270 тис. т. плодів з площі 32,7 тис. га. До 2014 товарне баштанництво також розвивалося у Миколаївській, Запорізькій, Донецькій, Одеській областях, Автономній Республіці Крим. Найбільшим постачальником продукції баштанництва була Херсонська обл. – 190 тис. т. (або майже 70% від валового виробництва південного регіону). Запорізька область вирощувала 35 тис. т., найнижчі показники у Одеської (30 тис. т.) та Миколаївської (27,5 тис. т.) областей. Валове виробництво до 2022 було стабільним і знаходилося на рівні 550–570 тис.т.

У 2023 році спостерігалося збільшення площ під посівом кавунів майже у всіх регіонах країни, що безперечно впливає на фітосанітарну ситуацію цих областей. Особливо доцільно відмітити і те, якщо порівнювати Лісостепову та Степову природно-кліматичну зону, то отримаємо суттєву різницю в кількості опадів, що сприяє інтенсивному поширенню та інфікуванні посівів кавунів різними збудниками грибної етіології, таких як: антракноз кавунів (Соllеtоtrісhum lаgеnаrіum, біла Sclerotinia sclerotiorum, сіра Botrytis cinerea гнилі, борошниста роса Erysiphe cichoracearum, зокрема і одним з найбільш шкодочинних захворювань фузаріозне в’янення кавунів Fusarium oxysporum Schl. f. melonis Wr. (рис. 1).

Рис. 1. Симптоматика фузаріозного в'янення (вілт) Fusarium oxysporum Schl. f. melonis Wr. в посівах кавунів,
а) мікроскопічне виявлення конідій збудника,
b) характерне побуріння на поперечному розрізі кореневої шийки,
c) в’янення надземної частини рослин

Fusarium oxysporum Schl. f. melonis Wr. уражує молоді та дорослі рослини. На сходах хвороба проявляється у двох формах: в’янення та гнилі кореневої шийки рослин. Доцільно відмітити і те, що фузаріозне в’янення поширено в усіх зонах товарного баштанництва. Розвитку хвороби сприяє знижена температура (14-16°С) та надмірна вологість ґрунту.

За першої форми прояву хвороби, сім’ядольні листочки набувають блідо-зеленого кольору, втрачають тургор, в’януть і засихають протягом 2-3 днів (рис. 2).

Рис. 2. Інтенсивність протікання фузаріозного в'янення на початкових стадіях росту та розвитку, здорові рослини (0); спостерігається побуріння корінців, без зупинки росту та зовнішнього прояву на надземній частині (1); продовжується ураження кореневої системи, також сповільнюється ріст пагонів (2); повністю уражена коренева система, повна зупинка росту кореневої та вегетативної частини рослини (3); повна загибель (4)
(*Eun Ju Jo et all. 2017)

Гниль найчастіше спостерігається за надмірної вологості та зниження температури ґрунту, що спостерігається під час активного росту та розвитку кавунів в першій половині літа.

Характерним є і те, що іноді в’януть окремі пагони, водночас деякі уражені рослини не гинуть, а залишаються карликовими, мають короткі міжвузля та дрібне листя (рис. 3).

Рис. 3. Часткове в'янення пагонів рослин

Зараження відбувається через кореневу систему внаслідок проникнення міцелію через кореневі волоски або механічні пошкодження.

Після проникнення в рослину міцелій концентрується в судинах, зумовлюючи закупорювання та інтоксикацію, чим і пояснюється в’янення рослин.

Джерелом інфекції є ґрунт, а також рослинні рештки та насіння. Спори зберігаються у ґрунті до 15 років у формі склероцій, хламідоспор та грибниці.

Для ефективного контролю поширення фітопатогену доцільно запроваджувати ряд фітосанітарних заходів, а саме дотримання науково-обґрунтованого чергування сільськогосподарських культур у часі та просторі. Так, найкращими попередниками для баштанних культур є – зернові, зернобобові культури, багаторічні трави, водночас повернення кавунів на попереднє місце допускається не раніше ніж через 5-6 років.

_________________________

Оптимальними умовами для розвитку збудника фузаріозного в’янення сприяє низька температура ґрунту, тому рекомендовано посів насіння кавунів проводити в оптимальні строки, а саме в добре прогрітий ґрунт – 16-18°C, та з рівнем вологості в шарі 0-70 см – 75-80%

_________________________

Важливим чинником у системі ефективного контролю поширення збудників хвороб рослин є збалансована система живлення, оскільки відомим фактом є те, що підвищена концентрація азоту сприяє інтенсивному поширенню та розвитку фітопатогенів та інших шкідливих організмів. Так, оптимальними умовами для розвитку збудника фузаріозного в’янення сприяє низька температура ґрунту, тому рекомендовано посів насіння кавунів проводити в оптимальні строки, а саме в добре прогрітий ґрунт – 16-18°C, та з рівнем вологості в шарі 0-70 см – 75-80%.

Одночасно в комплексі із цими агроприйомами доцільно застосовувати фунгіцидні препарати, які будуть контролювати поширення збудників хвороб рослин які зберігаються в ґрунті, зокрема і фузаріозне в’янення у посівах кавунів. Водночас, доцільно відмітити, що плоди цієї культури вживають в їжу у свіжому вигляді, тому виробникам слід максимально обмежити застосування синтетичних препаратів, а також суворо дотримуватися регламентів їх застосування. Ефективною альтернативою, є застосування біологічних препаратів на основі грибів антагоністів з роду Trichoderma spp., одним з таких препаратів представлений компанією Біонорма – Біонорма триходерма (рис. 4).

Рис. 4. Біопрепарат для захисту рослин від захворювань викликаних збудниками грибкового походження Біонорма Триходерма

Зареєстрований для застосування на зернових, зернобобових, технічних, овочевих, баштанних, плодово-ягідних та декоративних рослинах. Для досягнення максимальних показників, як технічної, так і господарської ефективності необхідно застосовувати рекомендовані норми внесення (табл. 1) препарату в ґрунт за допомогою розкидачів, сівалками в рядок посіву, в лунки разом з насінням або посадковим матеріалом.

Таблиця 1. Норми витрат для промислового та приватного використання

Під час основного внесення доцільно рівномірно розподілити біопрепарат по поверхні ґрунту з використанням розкидачів мінеральних добрив. Препарат необхідно заробити в ґрунт на глибину до 20 см використовуючи наявне технологічне обладнання (дискові борони, культиватори та інше).

Також препарат можна застосовувати під час посіву, висадці розсади та саджанців сільськогосподарських культур, за рахунок зручної гранульованої препаративної форми, внесення можливе за допомогою сівалок та іншої техніки, водночас необхідно забезпечити рівномірний розподіл гранул в рядку з обов’язковим загортанням.

За прикореневого внесення рекомендовано рівномірно розподілити біопрепарат по поверхні ґрунту, після чого провести рясний полив.

Сергій МОРОЗ, канд. наук, асистент кафедри
ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин,
Національного університету біоресурсів і природокористування України,
науковий співробітник Інституту агробіології ГК Біонорма

Для консультацій та замовлень звертайтеся:

0 800 216 000

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

www.bionorma.ua