Не перестаратися з добривами

Усі садівники знають, що для доброго врожаю фруктів потрібні підживлення. Однак надлишок добрив не лише не корисний, а й небезпечний для рослин. Добрива, внесені понад норму, призводять до погіршення якості врожаю, хвороб, нагромадження в плодах нітратів. Надлишок поживних речовин часто нагромаджується в ґрунті.

Мінеральні добрива дозволяють отримувати великий урожай, але що відбувається за передозування? Слід усвідомлювати, що недотримання норм, пропорцій і строків унесення, особливо азотних речовин, призведе до негативних наслідків — перенасичення ґрунту й загибелі рослин.

Мінеральні добрива, порівнюючи з органічними видами добрив, надходять у ґрунт уже готовими, рослини отримують доступ до корисних елементів після внесення. Це дає швидкий позитивний результат і дозволяє зібрати хороший урожай. Деякі садівники застосовують більше добрив, ніж треба, відповідно, за нераціонального використання нетипові для рослин сполуки провокують розвиток хвороб.

Про шкоду надлишку мінеральних добрив

За надмірного внесення азоту в ґрунт відбувається затримка цвітіння та дозрівання культур. Візуально рослини виглядають перегодованими — потужні стебла, темно-зелена гичка, тканини стають м’якими. Вони більш сприйнятливі до зараження грибними хворобами та шкідниками. Також подовжується період вегетації, затримується пора цвітіння та терміни збирання.

Читайте також: Інтенсивні сади: передсадивна підготовка ґрунту

Надлишок фосфору призводить до загального пожовтіння рослин, опадання листя й появі плям. Вони швидко старіють.

За надмірного вмісту кальцію та магнію спостерігаються аномалії в розвитку листя — воно скручується, витягується, жилки бліднуть. Як наслідок — рослини швидко в’януть і гинуть.

Що робити за неправильного внесення добрив?

Якщо ви припустилися помилки й перевищили норму, оперативна допомога допоможе виправити ситуацію. Потрібно полити ґрунт великим обсягом води — рекомендується робити це одноразово (13–15 л/м²). Такий метод допомагає вимити з верхнього шару ґрунту активні речовини й трансформувати їх у глибші шари.

Ідеться в основному про промислові мінеральні добрива. Органічні добрива (гній, компости) мало концентровані, добре збалансовані за елементами живлення, діють поступово, позитивно впливають на водно-фізичні властивості ґрунту. Хоча систематичне надмірне застосування добрив у високих, необґрунтованих нормах органічних добрив (20–30 кг гною на м² щорічно протягом кількох років) також призведе до негативних наслідків, особливо через утворення в ґрунті надлишку азоту.

За надлишку азоту погіршується якість плодів: у них знижується вміст сухих речовин, вони погано зберігаються. Дерева більш схильні до ураження хворобами та шкідниками (особливо сисними). Під впливом азотних добрив може розвинутися хлороз дерев або посилитися ступінь ураження. У молодих дерев затягується ріст пагонів, вони погано визрівають; для теплолюбних культур (персик, мигдаль, черешня) це загрожує зимовими ушкодженнями.

Що ж до актуального в наші дні питання нагромадження нітратів у рослинній продукції під впливом азотних добрив — це явище, згідно з даними літератури, вітчизняним плодовим не загрожує: завдяки великим запасам вуглеводів у деревах нітрати, що надходять із ґрунту, вже в корінні перетворюються на нешкідливі азотисті сполуки. Мінеральні азотні добрива в ґрунті зазвичай не нагромаджуються: невикористані їх залишки значною мірою поглинають ґрунтові мікроорганізми, частково промиваються в глибші шари ґрунту; чимало азоту йде в атмосферу у вигляді газоподібних речовин.

Надлишок фосфорних добрив найчастіше шкідливий не сам по собі, а своїми непрямими наслідками. За великого вмісту в ґрунті фосфору низка поживних елементів переходить у незасвоюваний для рослин стан. Це насамперед стосується мікроелементів, особливо заліза і цинку. У наших умовах — у зоні вапняних ґрунтів, де цих елементів і без того часто бракує, надлишок фосфору посилює хлороз плодових дерев.

Є прямі спостереження: на вапняному ґрунті за перевищення певного рівня вмісту фосфору подальше зростання його кількості веде до зниження продуктивності дерев яблуні. Нарешті, слід знати, що як невеликі домішки в мінеральних фосфорних добривах містяться отруйні (фтор) і радіоактивні (стронцій) речовини. За звичайних, обґрунтованих норм добрив вони безпечні. Природний уміст фосфору в ґрунті досить невеликий. Підвищення його кількості, що легко виявити аналізами, є наслідок надмірного, неправильного застосування добрив. Слід пам’ятати, що, на відміну від азоту, фосфор міцно закріплюється в ґрунті, має виражений нагромаджувальний ефект і може бути видалений лише за винесення рослинами.

Калій у наших ґрунтах міститься у великих кількостях. Тому потреба в калійних добривах і норми їх невеликі. У більшості калійних добрив є в дуже великих кількостях хлор — отруйний для рослин елемент. Але невисокі норми калійних добрив, що застосовують у наших умовах, роблять його безпечним для рослин. Крім того, хлор дуже рухливий у ґрунті й осінньо-зимовими дощами та за рясних поливів промивається в глиб ґрунту.

Отже, надмірне застосування добрив не лише є економічно безцільним, а й здебільшого шкідливим.

Перегодовування органічними добривами

Органічні добрива загалом нешкідливі. У ґрунті вони швидко розкладаються й не мають накопичувального ефекту. Перепрілим гноєм або компостом перегодувати майже неможливо. А ось підвищені дозування свіжого гною або пташиного посліду можуть істотно зашкодити врожаю.

Читайте також: Правила догляду за черешневим садом

Насамперед перегодовування гноєм — це надлишок азоту. Рослини починають розвивати бурхливу зелену масу, що шкодить плодоутворенню. За дуже великих доз коріння отримують опіки, загнивають і відмирають. Деяким культурам свіжий гній взагалі протипоказано. За азотного перегодовування плоди стають пухкими, схильними до захворювань.

Культури, перегодовані органікою, можна спробувати врятувати. Для цього потрібно внести дрібну тирсу листяних порід або посічену солому в нормі 0,5–1 відро/10 м². При розкладанні клітковини ґрунтові бактерії будуть активно використовувати надлишок азоту, тим самим допомагаючи рослинам.

Ольга Власова, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН