У системних фунгіцидів, як і у фунгіцидів контактної дії, виділяють препарати, ефективні проти борошнисторосяних і несправжньоборошнисто-росяних грибів, а також комбіновані фунгіциди, що застосовують у період вегетації рослин.

Основні хвороби яблуні — це парша (Venturia inaequalis), борошниста роса, (Podosphaera leucotricha), плодова гниль (Monilia fructigena), а головні шкідники — яблунева, східна і грушева плодожерки. Сполуки міді, дитіокарбамати ефективні в контролі несправжніх грибів (мілдью, фітофтороз, пероноспороз), парші яблуні та груші, деяких плямистостей.

Препаратами міді треба обробити рослини заздалегідь, до розвитку хвороби. На це направлено резервне (блакитне) обприскування бордоською сумішшю та регулярна обробка рослин захисними фунгіцидами в період вегетації.

Бордоська суміш — основна сіль сульфату міді з домішкою гіпсу (CuSО4 × 3Cu(ОН)2 + 3CaSО4). Її готують із мідного купоросу та вапна. Застосовують бордоську суміш 1–4%-ї концентрації в нормі від 600 до 1200 л/га (витрата мідного купоросу 6–60 кг/га) залежно від культури. Рідина являє собою суміш 1%-го водного розчину мідного купоросу та 1%-го вапнякового молока у співвідношенні 1 : 1. Для приготування 10 л 1%-ї бордоської суміші беруть 100 г мідного купоросу, розчиняють у 5 л води, 100 г вапна гасять невеликою кількістю води, потім додають воду до 5 л. Розчин мідного купоросу повільно при помішуванні вливають у вапняне молоко. Навпаки, за вливання вапняного молока в розчин мідного купоросу реакція взаємодії перебігає в кислому середовищі й у суспензії утворюються більші, швидко осідають частинки, що характеризуються нижчими прилипанням й утримуваністю на обробленій поверхні.

_________________

Бордоську суміш не можна змішувати з фосфорорганічними інсектицидами та іншими препаратами, що розкладаються у лужному середовищі

_________________

Бордоську суміш не можна змішувати з фосфорорганічними інсектицидами та іншими препаратами, що розкладаються у лужному середовищі. Фунгіцидна дія Бордоської суміші зумовлена тим, що за гідролізу під впливом діоксиду вуглецю повітря, виділень грибів і рослин основна сіль сульфату міді розкладається й виділяє в невеликих кількостях сульфат міді. Якщо цей процес перебігає інтенсивно (за високих вологості й температури), то захисна дія фунгіциду буде короткочасною й можливе пошкодження рослин.

Ефективність Бордоської суміші залежить від терміну її застосування. Найкращі результати отримують, коли обробки проводять незадовго до зараження, але це можливо тільки за умови точної сигналізації. Щоб створити надійний бар’єр інфекції, рано навесні (у період набухання бруньок або на початку їхнього розпускання) здійснюють блакитне обприскування садів і виноградників 3–4% Бордоською сумішшю (30–60 кг/га по мідному купоросу). Вона зазвичай ефективна проти парші та плодової гнилі, клястероспоріозу кісточкових, червоної плямистості сливи. Для літніх обприскувань бордоську суміш застосовують у 1%-й концентрації (6–20 кг/га за мідним купоросом) з інтервалами між обробками 7–15 днів.

Бордоська суміш неефективна проти справжніх грибів, а також пероноспорозу тютюну та махорки. Бордоська суміш має значну бактеріостатичну силу, що дозволяє застосовувати її для запобігання бактеріальним хворобам. Останній термін обробки більшості культур — за 15 днів до збирання врожаю, винограду — за 25, баштанних культур — за 5, томату — за 8 днів до збирання врожаю за умови ретельного дощування під час збирання. За прилипання й утримування на поверхні рослин Бордоська суміш посідає перше місце серед захисних фунгіцидів. Однак з огляду на велику витрату мідного купоросу, складність приготування, а також з можливим пошкодженням рослин цей фунгіцид часто замінюють на органічні препарати. Бордоська суміш малотоксична для теплокровних тварин і людини.

Хлорокис міді або хлорид міді (СuСL2 × ЗСu(ОН)2) — основна сіль хлорної міді. Застосовують її проти тих самих хвороб, що й Бордоську суміш. Вона у порівнянні з Бордоською сумішшю гірше утримується на рослинах, але менш фітотоксична. Істотна перевага цього фунгіциду — простота приготування робочих розчинів.

У культур, чутливих до мідьумісних препаратів, а також в умовах сильного зволоження препарати на основі хлорокису міді можуть спричиняти опіки листя та сітку на плодах. Тому її слід застосовувати диференційовано залежно від зони та культури: у зонах із сухим літом вона дає високий ефект, а північніше, в районах достатнього зволоження, краще застосовувати органічні фунгіциди. Небезпека пошкодження культур зменшується за застосування Хлорокису міді в суміші з органічними фунгіцидами з групи дітіокарбаматів. У такій суміші органічні сполуки вирізняються більшою тривалістю дії та більш токсичні для збудників хвороб. Хлорокис міді середньотоксичний для людини й теплокровних тварин (СД50 для мишей — 470 мг/кг). У разі потрапляння всередину організму може спричиняти запалення шлунково-кишкового тракту. Обробки культур слід припиняти за 20 днів до збирання врожаю, щоб уникнути накопичення залишкових кількостей Хлорокису міді в урожаї. Кратність обробок не більша за 3–6 залежно від культури.

Літні обробки контактними препаратами плодових дерев проводять такими концентраціями робочого розчину: оксид міді, 860 г/кг (Нордокс 1–1,5 кг/га /1000–1500 л води) — 10–15 г на 10 л води або 0,1 кг/100 л р-р. (0,1% розчин), хлорокис міді, 350 г/л (Медян Екстра 1,5–2 кг/га /300–150 л води) — від 0,5 до 1% (0,5–1 л/100 л р-р.), гідрооксид міді, 770 г/кг (Гарт 30 г/10 л води) — від 0,3 до 0,8% (300–800 г/100 л р-р.), каптан, 780 г/кг (Мерпан Платинум 2–2,5 кг/га/500–1000 л води) — від 0,25 до 1% (0,25–1 кг/100 л р-р.). За внесення препаратів дронами важливо дотримуватися рекомендованої концентрації робочого розчину залежно від норми препарату і виливу води на 1 га.

Похідні дітіокарбамінової кислоти (метирам, манкоцеб, цинеб) є контактними фунгіцидами захисної дії і найефективніші в разі використання безпосередньо перед зараженням або відразу після нього. Перевага похідних дітіокарбамінової кислоти перед неорганічними фунгіцидами групи міді — їхня низька фітотоксичність. Вони позитивно впливають на ріст і розвиток рослин, тому зазвичай їх рекомендують застосовувати в період інтенсивного росту (навесні та на початку літа).

У зовнішньому середовищі похідні етилен-біс-дитиокарбамінової кислоти розкладаються протягом 1–1,5 міс. Важливо зазначити, що комплексні етилен-біодитіокарбамати типу метіраму стійкіші й розкладаються повільніше, ніж цинеб. Солі етилен-бис-дитиокарбамінової кислоти затримуються, як правило, на поверхні рослин, не проникаючи вглиб тканин. Зникнення їх відбувається в результаті змиву з рослин і розкладання під впливом абіотичних чинників. Під час термічної обробки харчових продуктів руйнуються залишкові кількості цих препаратів.

У процесі перетворення похідних дітіокарбамінової кислоти утворюються леткі сполуки, такі як сірковуглець, сірководень, диметиламін, а також порівняно стійкі етилентіосечовина та етилентіурамдисульфід, які виявляють у харчових продуктах, ґрунті, воді. Продукти розкладання токсичні, а деякі з них, зокрема етилентіосечовина, більш небезпечні, ніж вихідні препарати. Тому асортимент препаратів, похідних дітіокарбамінової кислоти, значно скоротився.

Цинеб — фунгіцид захисної дії, що запобігає розвитку і поширенню різноманітних захворювань. Іноді зазначають його локальну системну дію проти фітофторозу картоплі, а також пероноспорозу та іржі цукрових буряків. Ефективний у боротьбі з мілдью виноградної лози, фітофторозом картоплі та томату, пероноспорозом тютюну, паршею яблуні та груші, церкоспорозом цукрових буряків і багатьма іншими хворобами овочевих, плодових, технічних і баштанних культур.

_________________

Нині цинеб застосовують тільки в складі комбінованого препарату з хлорокисом міді, який через цинеб належить до 2 класу небезпеки для теплокровних і до 1 класу небезпеки для бджіл

_________________

У перші дні після обробки рослин цинебом у повітрі можуть накопичуватися в небезпечних для здоров’я концентраціях сірковуглець, сірководень й інші продукти розкладання цинебу, тому на оброблених ділянках потрібно користуватися протигазовими респіраторами й іншими засобами індивідуального захисту. Нині цинеб застосовують тільки в складі комбінованого препарату з хлорокисом міді, який через цинеб належить до 2 класу небезпеки для теплокровних і до 1 класу небезпеки для бджіл. Його рекомендують для обприскування 0,4%-м робочим складом у період вегетації яблуні та груші, винограду, картоплі, а смородину, аґрус і малину обробляють до цвітіння й після збирання врожаю.

Тирам у зв’язку з небезпекою накопичення залишкових кількостей препарату дозволено застосовувати тільки для обробки насіння і знезараження садивного матеріалу. Тирам малоефективний проти сажкових захворювань плівчастих культур, але надійно захищає насіння від збудників пліснявіння та кореневих гнилей. У ґрунті на протруєному зерні зберігає фунгіцидну активність до 30 днів. Застосовують тирам у боротьбі з фузаріозними та гельмінтоспоріозними кореневими гнилями пшениці, пліснявінням насіння кукурудзи, поліспорозом льону, аскохітозом гороху, кореневмістом цукрового буряка та іншими хворобами.

У системних фунгіцидів, як і у фунгіцидів контактної дії, виділяють препарати, ефективні проти борошнисторосяних і несправжньоборошнисто-росяних грибів, а також комбіновані фунгіциди, що застосовують у період вегетації рослин. Системні фунгіциди здебільшого характеризуються захисною та лікувальною дією, тоді як контактні — тільки захисною, тому обробку ними можна проводити не лише до початку захворювання рослин за прогнозом, а й після появи видимих симптомів хвороби, тобто після проростання спор і впровадження гіфів.

Усі системні фунгіциди мають захисну та лікувальну дії, тому можуть захищати рослини, коли патоген проник у тканини, тобто можуть лікувати хворі рослини. Однак системні фунгіциди, як і контактні, доцільно застосовувати до зараження, бо захисна дія проявляється за нижчих концентрацій і норм витрати, а лікувальна — за вищих. Чим вища норма витрати, то швидше розвивається резистентність і швидше препарат втрачає ефективність. Щоб запобігти розвитку резистентності, застосовують комбіновані препарати, до складу яких входять діючі речовини з різним механізмом дії.

Сергій Хаблак, д-р біол. наук, агроном
Інститут харчової біотехнології та геноміки

Компанія Elicit Plant безкоштовно надала...

За підтримки уряду Франції українським фермерам безкоштовно надали 20 тис. л препаратів компанії...

Якісний плуг, надійний сервіс — і...

Компанія KUHN не просто вивела на ринок України топмодель плуга MULTI-LEADER XT, а й забезпечила...

Контроль амброзії в посівах соняшнику стає все...

У давньогрецькій міфології амброзія («безсмертна») це — їжа богів Олімпу. А в повсякденній роботі...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

41422
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

29140
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

15747
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.