У той час, коли на Півдні країни вирує весна, в середній смузі зима може помітно затягнутися, не бажаючи здавати свої позиції. Однак роботи в саду, на дачі в досвідчених садівників не припиняються цілий рік: розсада зеленіє, готується посадковий матеріал

Один із заходів захисту стовбурів і скелетних гілок від гризунів — високе обв’язування чи обгортання у 2–3 шари газетами або іншим світлим пухким папером. Інший спосіб — побілка штамбів, яку проводять пізно восени. Слід звернути увагу на захист штамбів і скелетних гілок від сонячних опіків, що виникають у результаті сильного нагрівання кори сонцем і швидкого її охолодження в нічні години. Порівняно висока температура вдень у цю пору року може різко знижуватися вночі. У сонячний день наприкінці лютого температура поверхні кори на штамбі з південно-західного боку буває на 12–15 °С вищою, ніж на затіненій північно-східній стороні. Якщо ж штамби й гілки з осені побілено 20%-м вапняним розчином (2 кг вапна на 10 л води), то різниця в нагріванні не перевищить 3–5°С.

У зоні сонячних опіків кора стовбура і гілок темніє, підсихає і відпадає, а оголивши деревину, стає незахищеною. Утворюються рани, через які й проникають у рослину збудники чорного раку та інших хвороб штамбів і скелетних гілок. Від термічних опіків можуть постраждати не лише молоді, а й старі дерева. Ранньовесняні опіки можуть захоплювати досить великі ділянки кори, спричиняючи відмирання скелетних гілок, а іноді й усієї рослини. Ось чому в перші дні весняних відлиг треба поновити побілку, якщо вона виявилася порушеною. Найчастіше це трапляється в низинах і в насадженнях на нижній частині південних схилів.

Боротьба зі шкідниками

Навесні бажано провести три обприскування.

Обприскування потрібно проводити на трьох фазах вегетації дерев: на початку цвітіння та набухання бруньок під час цвітіння і в кінці цвітіння.

Перше обприскування дерев треба проводити, як тільки на деревах з’являються бруньки — це знешкодить тогорічних шкідників.

Друге обприскування проводять, щоб захистити дерева від личинок комах і збудників різних хвороб. До найнебезпечніших хвороб саду належать: парша, чорний рак, кокомікоз, моніліоз, антракноз й інші. Саме тому варто обробляти насадження проти їх збудників і личинок паразитів (ґрунтових комашок, яблуневої плодожерки, гусені, кліщів тощо) інсектицидами.

Кісточкові дерева обробляють у квітні, коли розпускаються бруньки. Тоді необхідно використовувати спеціальні препарати з умістом міді — це допоможе забезпечити захист від грибних інфекцій.

_________________________

Багато шкідників і збудників хвороб рослин перезимовують на ослаблених гілках. Тому під час весняного обрізування плодових дерев слід видаляти гілки, що ушкоджені або відмирають, виносити їх із саду й спалювати

_________________________

Багато шкідників і збудників хвороб рослин перезимовують на ослаблених гілках. Тому під час весняного обрізування плодових дерев слід видаляти гілки, що ушкоджені або відмирають, виносити їх із саду й спалювати. Зрізи треба зачищати й замазувати садовим варом або олійною фарбою на натуральній оліфі.

Якщо впродовж зими з дерев не було знято і знищено гнізда із сухого листя з гусеницями золотогуза і глодового кліща, а також муміфіковані (засохлі) плоди, уражені плодовими гнилями, цю роботу треба провести ранньою весною.

Головним чином захист проти шкідників і хвороб саду залежить від своєчасного і правильного застосування хімічних і біологічних засобів захисту рослин, але це не означає, що слід щорічно обприскувати сад препаратами.

Заходи захисту варто провадити, виходячи зі ступеня зараженості рослин шкідниками й очікуваного прояву хвороб. Не слід застосовувати хімічні засоби «про всяк випадок».

Після цвітіння на штамби яблуні накладають ловчі пояси, світлові, харчові й феромонні пастки проти яблуневої плодожерки. З появою на молодих деревах яблуні ознак «молочного блиску» їх викорчовують і спалюють. У період дозрівання плодів видаляють із саду й термічно обробляють падалицю яблук, ушкоджених шкідниками.

Механічно ведуть захист проти слимаків, що ушкоджують усі культури в саду: розкладають дошки, вологі ганчірки, куди слимаки заповзають вдень і де їх можна зібрати.

Як правильно обрізати дерева

Також треба обрізати дерева. Це потрібно робити за умови:

• у саду не обрізали дерева близько 1–2 років;
• плодів багато, але вони дрібні;
• крона дерева така широка й висока, що робить тінь для більшої частини саду чи закриває від сонця рослини під ним.

Правильне обрізування дерев призведе до:

• збільшення якості та розміру плодів;
• врегулювання плодоношення;
• прорідження крони веде до кращого доступу сонця;
• зменшення ураження хворобами й шкідниками;
• на місці старих хворих гілок відростають нові — здоровіші та сильніші.

Загальні правила обрізування плодових дерев:

1. Обрізують у період припинення вегетації. За окремими винятками — влітку.

2. Для роботи слід використовувати тільки стерильний інструмент.

3. Спочатку потрібно прибирати всі хворі, мертві, засохлі й старі гілки.

4. В обрізуванні слід дотримуватись правила «третьої бруньки».

5. Варто дотримуватись горизонтальності (45–55°) гілок.

6. Основним завданням першого обрізування є закладання скелетних гілок.

7. Вкрай важливо ретельно продезінфікувати й обробити садовим варом усі рани, що є на дереві, навіть найменші.

Весняне обрізування, що припадає на кінець березня — початок квітня, це обрізування молодших дерев більшості культур зерняткових і кісточкових. Обрізування і формування молодих дерев потрібно закінчувати до початку сокоруху, тому що обрізування в пізніші терміни послаблює молоді рослини через втрату запасних поживних речовин, які є в гілках.

Пізньовесняне обрізування дерев, що припадає на травень-червень допускає старих дерев — для обмеження розмірів крони, щоб послабити відновлювальні ростові процеси.

Абрикос часом можна обрізати навіть улітку, щоб відтягнути цвітіння наступного сезону й уникнути втрати врожаю під час весняних заморозків.

Обрізування груші. Гілки обрізають на бічний відросток, що перешкоджає утворенню надмірної кількості закрутів. З другого року дерево формують ярусами по кілька віялових скелетних гілок, розташованих нижче, ніж центральний стовбур рослини.

Обрізування персика. Крона дерева повинна мати форму чаші. Вперше весняне обрізування вимагає укорочення молодих відростків до трьох бруньок. Надалі тільки формують крону. Скелетних гілок має бути не більше як п’ять. Гілки, які вже не плодоносять, варто обрізати до 20 см.

Обрізування вишні. Крону краще тільки проріджувати, але не обрізати. Через рік видаляють пагони, що ростуть біля штамба, а скелетні гілки обрізають на сильну бруньку, вони не повинні підійматися над центральною гілкою. Надалі слід проводити проріджування й усунення сухих і хворих гілок.

Обрізування сливи. Після посадки стовбур урізують до 75 см, що дасть змогу сформувати дерево. Наступного року прибирають перемерзлі й пошкоджені гілки. Якщо проводиться обрізування на омолодження, то варто видаляти гілки, яким виповнилося понад 4 роки.

Підживлення дерев

Підживлювати садові дерева треба речовинами, що містять у складі фосфор, калій та азот. Вони стимулюють ріст і плодоношення плодових дерев. Це дає змогу насичувати рослини киснем і речовинами, які сприяють росту нових пагонів і коренів.

Мінеральні й органічні добрива є найкращим підживленням. До органічних належать: перегній, гній, торф, послід, компост. А до мінеральних: сульфат амонію, аміачна селітра, сечовина.

З мінеральними добривами важливо дотримуватися інструкції, техніки безпеки та норми витрат, щоб не завдати шкоди рослинам.

Варто зазначити, що значної шкоди саду можуть завдавати шкідники, а саме попелиці та щитівки. Зимують не лише в стадії яйця під лусочками кори й біля основи бруньок, а й нерідко у фазі личинок і безкрилих самок на стовбурі і коренях. В ущелинах кори 2–4-річних гілок груші трапляються значно дрібніші, подовжені, жовті без блиску яйця грушевої медяниці. У цього шкідника зимують і дорослі особини в ущелинах кори плодових дерев і під опалим листям. Під відсталою корою на стовбурах і штамбах зовсім маленькі, червоного кольору — яйця плодових кліщів.

Пошкодження рослин гусеницями

На яблуні, груші можна побачити щитівок, які складаються з трьох іночних ковпачків, розташованих один під одним. У псевдощитівок ковпачок більший і горбиком. Після виходу личинок з-під ковпачків вони лишаються порожніми на гілці, але зберігаються і добре помітні. Уважно оглядаючи не лише гілки, а й також бруньки, на початку їх розпускання можна виявити вже личинки попелиць і медяниці, які завдають великої шкоди. У роки масової появи яскраво-помаранчеві личинки яблуневої медяниці обліплюють розкриті бруньки й висмоктують із них сік. Пізніше личинки поступово набувають зеленого забарвлення, скупчуються на розкритих бутонах, склеюючи їх своїми липкими виділеннями. У результаті пошкоджень бутони і квітки зазвичай гинуть. Пошкоджені медяницями листки також сильно відстають у рості, що може спричинити обпадання зав’язі й загальне пригнічення рослин.

Пошкодження рослин гусеницями багатьох метеликів досить легко виявити по об’їдених листках. Гусениці шовкопрядів, глодового, п’ядуна зимового об’їдають усю листкову пластинку або значну її частину, але не обплітають листя павутинкою; гусениці листовійок скручують або стягують їх павутинкою, а яблуневої молі — обплітають нею листя у вигляді гнізд, які легко помітити. Гусениць досить легко розрізняти. Жовтувато-зелене зі світлими поздовжніми смужками, тіло дугою — це гусениця п’ядуна зимового.

Гусениця та метелик яблуневої молі заселяють молоді листочки, проникають всередину пластинки й харчуються їх м’якушем, лишаючи незайманою шкірку (такі пошкодження називають мінами). Тіло їх світло-жовте з двома рядами чорних крапок. Тіло гусениці непарного шовкопряда густо вкрито чорними довгими волосками. Навіть невеликий вітер може їх підхопити й перенести на 2–3 км від місця виплоду.

Сіро-коричневі гусениці золотогуза вкриті бородавками з пучками жовтуватих волосків і мають із боків білі переривисті смуги.

Плодові дерева часто пошкоджують плодові кліщі — червоний плодовий, бурий плодовий та ін. Висмоктуючи соки з листя, вони спричиняють їх пожовтіння і відмирання. Вихід личинок кліщів із зимівлі, звичайно, збігається з часом появи бутонів на яблуні.

Перед самим цвітінням на деревах з’являються і дорослі особини пильщика, схожі на невеликих бджіл. Під час фази рожевого бутона можна їх знищити, обтрушуючи з гілок, як це роблять при боротьбі з жуками-довгоносиками. Але краще це робити в похмуру погоду, коли пильщик погано літає.

Навесні після рясних дощів на торішніх листках, що лишилися на поверхні ґрунту, з’являються спори парші (вони зберігаються протягом зими). Спори підхоплюються вітром і потрапляють на молоде листя яблунь і груш. Якщо на листках є крапельки води, спори можуть прорости. У роки з посушливою весною необхідність захисту від парші та інших вологолюбних збудників хвороб рослин у період від розпускання бруньок до цвітіння дерев відпадає. Проти плодових тіл парші яблуні й груші обприскують 7%-м водяним розчином сечовини, де високі концентрації добрив руйнують ще не дозрілі тіла парші.

_________________________

Деревна зола підвищує імунітет рослин до хвороб і допомагає у захисті проти шкідників. Цінується вона в основному як калійне добриво, що не містить хлору

_________________________

Деревна зола підвищує імунітет рослин до хвороб і допомагає у захисті проти шкідників. Цінується вона в основному як калійне добриво, що не містить хлору. Найбільша кількість калію втримується у золі трав’янистих рослин. Тому на підзолистих і кислих ґрунтах тільки деревна зола може нейтралізувати підвищену кислотність. Сприяє швидкому росту здорових рослин унесення деревної її в лунки й під час садіння ягідних чагарників і суниць.

Результат обробки рослин залежить від якості роботи. При обприскуванні необхідно змочити не лише верхній, а й, головне — нижній бік листків, де найчастіше харчуються шкідники й розвиваються хвороби. Робочий розчин не має стікати з листків, пагонів, бутонів рослин, а має осідати на них у вигляді тонкого шару, що можливо створити тільки із застосуванням обприскувачів, коли розчин розпорошується під тиском і добре прилипає до рослин.

При обприскуванні не можна допускати знесення рідини й осідання її на сусідні (не підлягають обробці) рослини.

Норми витрати робочої рідини при обприскуванні рослин: молоді дерева (до 6 років) — до 2 л/дерево; плодоносні — до 10 л/дерево.

Симптоми ушкодження рослин неінфекційними хворобами, крім грибів, бактерій, вірусів, негативний вплив на плодові та ягідні культури роблять занадто низькі або високі температури, недостатність або надлишок тих або інших елементів харчування, вологи, механічні ушкодження, порушення технології обробки рослин отрутохімікатами.

Зовні симптоми неінфекційних хвороб часто бувають подібні до симптомів, спричинених паразитами: відмирання частин рослин (некрози); усихання пагонів; утворення ран. За ушкодження заморозками листки стають зморшкуватими, кучерявляться усихають і розтріскуються. Листки підмерзлих дерев стають часто матово-білуватими зі сріблистим відтінком «молочного блиску». Пластинки листків товщають, стають горбистими, потім тендітними й сухими. Молочний блиск частіше трапляється на молодих деревах яблуні, груші, сливи, вишні та на їх саджанцях. У хворих дорослих дерев зменшується приріст, знижується врожайність, уражені частини всихають. Їх треба видалити й спалити. З появою ознак молочного блиску збільшують догляд за рослинами, рясно поливають, підживлюють фосфорно-калійними добривами (у межах норм) або деревною золою, розпушують ґрунт.

Ольга Власова, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН

Ресурсоощадні технології вирощування зернових —...

Аналізуючи сучасний стан АПК України, слід зазначити, що він є одним з основних...

BEDNAR на Дні поля AGRO Challenge

На даному Дні поля AGRO Challenge компанія BEDNAR з нашими дилерами АМАКО, НФМ АГРО та Тайтен...

Сучасні провідні рішення в технології...

Нині соняшник — це дещо більше ніж просто велика культура, у вирощуванні якої українські...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

40013
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

28226
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

14988
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.