Наземні дрони для обприскування інтенсивних садів

Плодовим насадженням Лісостепу України значних збитків завдають близько 300 видів шкідливих комах, кліщів, гризунів і 100 збудників грибних, бактеріальних та вірусних хвороб

Відкриті сади

Основними шкідниками яблуні та груші є сірий бруньковий довгоносик, букарка, казарка, цикадка, яблуневий квіткоїд, листокрутки, п’ядуни, попелиці, мінуючі молі, яблуневий пильщик медяниці, яблунева, східна і грушева плодожерка, кліщі — червоний плодовий, звичайний, павутинний та інші. Найбільш поширеними і шкідливими хворобами плодових зерняткових культур є парша, септоріоз або біла плямистість листя, буруватість листя груші, борошниста роса яблуні, плодова гниль (моніліоз), кореневий бактеріальний рак, бактеріальний опік тощо.

У більшості господарств України в різних кліматичних зонах основні хвороби яблуні — це парша (Venturia inaequalis), борошниста роса, (Podosphaera leucotricha), плодова гниль (Monilia fructigena), а головні шкідники — яблунева, східна і грушева плодожерки.

_________________

Щоб отримати максимальний ефект від фунгіцидів, слід упродовж сезону застосовувати фунгіциди різних хімічних груп, витримувати блокову систему, враховувати біологічну активність і ефективність препаратів

_________________

Щоб отримати максимальний ефект від фунгіцидів, слід упродовж сезону застосовувати фунгіциди різних хімічних груп, витримувати блокову систему (контактні фунгіциди — блок системних фунгіцидів — контактні фунгіциди), враховувати біологічну активність і ефективність препаратів.

У зв’язку з цим застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова вимога Фунгіцидного антирезистентного комітету (FRAC) для запобігання появі резистентних штамів збудників хвороб. Слід планувати застосування трьох блоків фунгіцидів: контактні фунгіциди — системні фунгіциди — контактні фунгіциди. На початку вегетаційного періоду планують обприскування контактними препаратами, потім проводять обробку системними фунгіцидами. Останні обробки знову проводять контактними фунгіцидами. Щоб отримати максимальний ефект від фунгіцидів, слід упродовж сезону застосовувати фунгіциди різних хімічних груп, витримувати блокову систему (контактні фунгіциди — блок системних фунгіцидів — контактні фунгіциди), враховувати біологічну активність і ефективність препаратів.

Вентиляторні обприскувачі

Для інсектицидних і фунгіцидних обробок сучасне садівництво застосовує переважно вентиляторні обприскувачі Evolution (Ideal S.r.l., Італія), Mercury (Hardi, Данія), SLV-1500 (Mecagra, Молдова ), BAB Turblow 1500L (AB Bamps, Бельгія), Sleza 1000 Millenium (Pilmet, Польща), Rafal (Caffini, Італія), Vicar (Vicar, Німеччина). Попри широке розмаїття торгових марок, вентиляторні садові обприскувачі різняться лише конструкціями вентиляторно-розпилювальних пристроїв (типу «равлик», «колона»).

Вентиляторний розпилювальний пристрій слугує для створення повітряного потоку, за допомогою якого робоча рідина у вигляді крапель транспортується на оброблювані насадження. Конструкція вентиляторного пристрою має відповідати виду насаджень і фазі їхнього розвитку (обсягу листкового апарату), висоті та схемі посадки. Вентиляторний пристрій можна дообладнати різними типами приставок, дифузорів й інших знарядь, що спрямовують повітряний потік.

Тип вентиляторного пристрою обирають залежно від висоти насаджень. У конструкції всіх сучасних вентиляторних обприскувачів застосовується варіація кута атаки лопатей вентилятора та ступеневий механізм зміни швидкості обертання вентилятора. Це дає змогу змінювати швидкість подачі повітря залежно від типу саду й умов обробки.

Вентиляторні обприскувачі мають низку недоліків. Під час обробки саду вентиляторними обприскувачами робоча рідина потрапляє також і за межі крони й осідає на ґрунт — залежно від ступеня розвитку листкового апарату втрати робочого розчину можуть сягати 30–90%. Максимальними втрати є навесні, з наростанням листяної маси вони скорочуються. Агрономи враховують це і збільшують норму внесення робочого розчину на одиницю площі. Норми виливу робочого розчину в садах варіюють у межах 100–500 л/га. Однак збільшення норм унесення погіршує екологічну ситуацію в місцях обробки, саме тому санітарні правила забороняють виконання хімічної обробки садів і виноградників на відстані ближчій як 500 м від населених пунктів.

Під час обробки вентиляторними обприскувачами робоча рідина потрапляє не тільки на насадження, а й за їхні межі. Такий спосіб обприскування погіршує екологічну безпеку в місцях обробки, а також збільшує норму внесення робочої рідини через її нецільові витрати.

За якістю роботи сучасні вентиляторні обприскувачі часто не задовольняють вимоги до хімічного захисту саду. Такі показники, як нерівномірність розподілення робочої рідини по висоті насаджень і густота вкриття краплями верхнього та нижнього боків листка не становлять 5,8–35,6% та 84–100% відповідно. Через низку технічних і технологічних чинників, а також з урахуванням санітарних вимог застосування вентиляторних обприскувачів можливе тільки в ранкові та вечірні години за безвітряної погоди.

Вентиляторні обприскувачі не можуть забезпечувати такі показники якості роботи: відхилення від установленої витрати рідини на робочому режимі ±10%; 80% верхньої та 60% нижньої листкової поверхні має бути оброблено з густотою покриття краплинами не менш як 30–40 шт./см²; допустиме відхилення витрат робочої рідини від розрахункової через один розпилювач обприскувача в робочому положенні — не більш як 5%.

Технологія вирощування садів останнім часом зазнала прогресивних змін, орієнтованих на ефективне використання новітніх технічних засобів для механізації технологічних процесів. І тут простежується взаємовплив двох чинників: технологічні можливості, своєю чергою, визначають технології інтенсивного садівництва та виноградарства.

Наземні дрони

Обприскувачі для садів і виноградників повинні мати властивості, що відрізняються від можливостей обприскувачів для загального землеробства, а саме: через обмеженість простору для маневрів — мати компактні розміри й малий радіус розвороту.

Головною вимогою до сучасного промислового садівництва та виноградарства є забезпечення високого рівня виходу продукції з одиниці площі. Застосування наземних дронів дає змогу вдосконалити систему догляду за деревами, ґрунту в садах і виноградниках, що забезпечує належний контроль забур’яненості й шкідників та хвороб. Належне виконання всіх цих операцій допоможе садівникові й виноградарю виростити багатий і якісний урожай із мінімальними економічними витратами, який окупиться значними прибутками.

_________________

Наземні дрони поступово витіснять вентиляторні обприскувачі в обробці садів через низку важливих переваг, які дозволяють зменшувати витрати на вирощування культур і підвищувати урожайність

_________________

Наземні дрони поступово витіснять вентиляторні обприскувачі в обробці садів через низку важливих переваг, які дозволяють зменшувати витрати на вирощування культур і підвищувати урожайність.

Обприскування садів вентиляторними обприскувачами та ручне внесення засобів захисту впливає на людей і може призвести до різного роду захворювань. Крім того, вентиляторні обприскувачі мають кілька інших недоліків, таких як додаткове використання засобів захисту, дефіцит робочої сили, меншу рівномірність розпилення, забруднення навколишнього середовища та гірше покриття поверхні. Це зумовлює в садах вищу вартість застосування засобів захисту і меншу ефективність у контролі зі шкідниками та хворобами. Для усунення цих недоліків застосовують наземні дрони.

Сучасне садівництво базується на інтенсивних технологіях вирощування, за яких на гектарі розміщується від 2–3 тис. до 10 тис. дерев на карликових підщепах. Такий сад уже на другий рік після посадки забезпечує 15 т/га плодів високої товарності, а на 3–4-й — 30–40 т/га, чим окупає витрати на посадку саду. Рівень урожайності 50–60 т/га такого саду за належного догляду забезпечує його високу рентабельність.

Досвід розвитку світового садівництва показує, що найефективнішим типом, скажімо, яблуневого агрогосподарства нині є інтенсивний карликовий сад. У багатьох країнах Європи, а також у США й Канаді, садівництво в останні 20–30 років практично повністю переведено на слаборослі підщепи. Це дозволяє скоротити загальні площі під садами й одночасно збільшити валове виробництво плодів. Водночас і захищати такий сад від несприятливих погодних умов теж значно простіше.

Сьогодні найпоширеніша підщепа для інтенсивних садів — це М-9, її використовує більшість господарств. Дерева на цій підщепі слаборослі, на 2–3-й рік починають плодоносити, урожайність висока, плоди великі й вирівняні, інтенсивно забарвлені. Є кілька клонів підщепи М-9, яким притаманний інтенсивний ріст, але всі вони вважаються карликовими підщепами. Підщепа М-9 якнайкраще підходить для закладання садів за так званою голландською технологією.

Під сіткою

В Україні сади під сіткою, порівнюючи з Європою, не поширено, і їх не так багато через велику вартість. Установлення протиградових сіток усе частіше стає єдиним способом захисту саду від погодних ризиків влітку. Вони захищають не тільки культурні насадження від несприятливих погодних умов, а й створюють стабільний мікроклімат у саду, на малинниках чи полуничних плантаціях. Протиградові сітки добре зберігають стабільний рівень вологи й захищають плодові дерева й кущі від сильних перепадів температур.

У наш час практично вся Європа, а також Австралія та країни Південної Америки, застосовують затінювальні й градобійні сітки для садів і виноградників. Популярна ця технологія і в деяких країнах колишнього СРСР, зокрема в Азербайджані. Але для нас такі нескладні пристосування поки що є якимсь нововведенням.

Протиградові системи з’явилися в Польщі, і вони з кожним днем отримують все більшу популярність. Випадки пошкодження врожаю фруктів градом останніми роками почастішали, а вимоги покупців до якості фруктів стали жорсткішими. Тому садівники, щоб убезпечити себе від ризиків і гарантовано отримати врожай належної якості, дбають про встановлення в саду протиградових сіток. Крім захисту від граду чи сонячних опіків сітки можуть посприяти зменшенню проблем із деякими шкідниками, особливо з птахами, наприклад для черешні. Системи, що встановлюють у садах черешні, базуються на використанні спеціального виду плівки. На сьогодні це дуже дорога інвестиція, але одночасно і найбільш економічно обґрунтована. Плівку розгортають тільки в останній момент перед збиранням, коли плоди найбільш піддатливі до розтріскування під впливом надмірної вологи. Застосування плівки у поєднанні з протиградовими сітками дає також величезні переваги в захисті саду від птахів.

Сергій Хаблак, д-р біол. наук, агроном
Інститут харчової біотехнології та геноміки