Комплексний догляд навесні за слабкими посівами озимих культур

Як би не закінчилася ця зима, вона вже ввійшла в метеорологічні аннали як геть незвичайна. Більшу частину зимового періоду відзначали аномально високі температури. І таке розбалансування річного погодно-кліматичного циклу очевидно позначилося на стані озимих культур. Агрометеорологи наразі щодо цього мають чимало думок — інколи повністю протилежних. Проте агрономам про всяк випадок слід готуватися до догляду за проблемними посівами

Зимове міжсезоння

За температурними показниками із середини грудня до початку лютого в Україні була чи то пізня осінь, чи то рання весна. Рослини — не метеорологи, які завжди можуть послатися на глобальне потепління. Тож вони в багатьох регіонах просто собі пішли в ріст, незважаючи на календар. І, звичайно, морозостійкість посівів тепер під великим сумнівом. Тому лютий із морозами й мінімумом снігового покриву став справжнім випробуванням для озимих. Утім, як водиться, одностайної думки щодо впливу погодних чинників на поточний і перспективний стан культур експерти не мають.

Невловна волога

Немає згоди й щодо такого важливого чинника, як рівень вологозабезпечення. Деякі експерти, наприклад, оптимістично зазначають — чого-чого, а вологи в вдосталь. Однак у звіті НААН зазначається, що загальна кількість опадів за листопад-січень становила всього 79,6 мм, суттєво поступаючись середній багаторічній нормі 117 мм. «Надалі це може негативно впливати на ефективність усіх технологічних заходів, які будуть залучені протягом весняно-літньої вегетації в процесі догляду за посівами озимих зернових культур», — занепокоєні науковці.

Комплексна готовність

Тож агрономам у будь-якому разі слід бути готовими мати справу як із проблемними посівами, так і з проблемними умовами під час їх догляду. Загалом весняний догляд за озимими культурами є критично важливим етапом, що визначає майбутню врожайність. Та особливо це важливо, коли посіви перебувають не в найкращому стані.

Тут не існує одного успішного рішення. Господарству потрібно вживати комплекс заходів: оцінювання стану посівів, раннє підживлення, агротехнічні операції, а також ефективний захист від шкідників і бур’янів. Це саме ті головні аспекти, що допомагають мінімізувати втрати й відновити життєздатність посівів.

Оцінювання стану посівів після зимівлі

Першочерговим завданням є ретельне оцінювання стану посівів. Тут не завжди можна покладатися тільки на досвід, інтуїцію та візуальний огляд — густота сходів, колір листя тощо. Часом потрібні ґрунтовні лабораторні тести, що дозволяють визначити стан кореневої системи, наявність гнилей, дефіцит поживних речовин тощо. А метод відрощування монолітів дозволяє визначити відсоток живих рослин, а також інтенсивність відростання листків і коренів.

Також слід урахувати, що повну картину стану посівів навіть за допомогою ретельного лабораторного встановити складно Адже навіть на одному і тому полі рівень розвитку / пошкодження рослин може суттєво відрізнятися.

Раннє підживлення

Деякі господарства ще взимку, раніше за звичні терміни, з огляду на дефіцит вологи почали вносити добрива. Загалом ослаблені посіви потребують швидкого відновлення вегетації — і якомога більш раннє підживлення азотом відіграє тут головну роль. Уважається, що золоті 10 днів після сходу снігу — це основний період для азотного підживлення.

Найкращим часом для внесення добрив є період після танення снігу (якщо він взагалі був), коли середньодобова температура ґрунту перевищує +5 °C. Рекомендовано використовувати добрива у дозах 30–60 кг/га діючої речовини. Також рекомендується застосовувати комплексні добрива, що містять сірку, магній і мікроелементи для підвищення стійкості рослин до стресових умов. Такий комплексний підхід сприяє активізації вторинної кореневої системи, що критично для подальшого росту культури.

Ослаблені посіви часто потерпають від дефіциту фосфору та калію, що негативно впливає на розвиток кореневої системи. Застосування позакореневого підживлення водорозчинними формами фосфору та калію сприяє відновленню їх концентрації в рослинах уже протягом 24 годин після внесення. Цей захід посилює ріст і розвиток, забезпечуючи стійкість рослин до подальших стресових чинників. Однак чи це економічно доцільно — питання окреме.

Загалом оптимальна стратегія підживлення може містити:

• Внесення аміачної селітри або карбаміду за відновлення вегетації;
• Поступове внесення добрив у два-три етапи для кращого засвоєння;
• Використання комплексних добрив з умістом сірки, магнію та мікроелементів для підвищення стійкості до стресів.

Бур’яни та хвороби

Однією з найчастіших проблем навесні є активізація бур’янів і патогенів. Несвоєчасний контроль бур’янів і хвороб на цьому етапі може призвести до втрати 30–50% врожаю, тому кожен етап захисту має бути чітко відпрацьований.

Слід урахувати, що бур’яни навесні розвиваються активніше, ніж культурні рослини. І на слабких посівах вони становитимуть критичну конкуренцію озимим. Для контролю засміченості, як правило, застосовують гербіциди широкого спектра дії. Найефективнішою вважається обробка у фазу весняного кущіння, коли бур’яни є найуразливішими.

Для боротьби з хворобами проводять фунгіцидні обробки проти борошнистої роси, септоріозу, фузаріозу тощо. Рекомендовано застосовувати комбіновані засоби для зниження ризику розвитку резистентності патогенів. Загалом фунгіцидний захист озимих прив’язано до систем гербіцидного та, рідше, інсектицидного захисту. І за застосування в бакових сумішах слід особливо ретельно дотримуватися рекомендацій щодо сумісності діючих речовин.

Інсектицидний захист

Однією з найбільш часто нехтуваних складових весняного догляду є інсектицидний захист. У багатьох господарствах неправильно оцінюють потенційні втрати врожаю від фітофагів та ігнорують ризики, або застосовують інсектициди недостатньо ефективно. Наводяться дані, що інсектицидні обробки проводять у кращому разі на половині площ зернових культур. І переважно на пшениці. А що стосується ячменю, вівса та жита, то це є, швидше, винятком.

Між тим, за оцінками фахівців, комплекс шкідливих комах може з одного гектара пшеничного поля спричинити прямі втрати до 800–900 кг/га врожаю. До того ж інфекції, які передають ті самі попелиці та цикадки, спричиняють додаткові непрямі втрати. А ефективне застосування інсектицидів в оптимальний період може знизити втрати врожаю на 30–40%.

Щодо весняного догляду, то слід урахувати, що після перезимівлі активізуються, зокрема, такі шкідники, як злакові мухи, попелиці та хлібні жуки. Рекомендується проводити обприскування інсектицидами на початку вегетації, у фазу від початку виходу в трубку до появи прапорцевого листка. Однак практично лише близько 20–30% площ обробляють саме у цей критичний період, тоді як решта господарств проводять обробки пізніше — коли основні види шкідників уже завдали суттєвої шкоди.

Агротехнічний курс

Крім якісного живлення та хімічних методів захисту посівів свою роль відіграють і механічні агротехнічні заходи. Так, звичайне боронування допомагає руйнувати кірку, утворену після зими, та покращує доступ кисню й вологи до кореневої системи. Така аерація ґрунту навесні сприяє кращому засвоєнню вологи й поживних речовин, що позитивно впливає на відновлення рослин.

Ефективне боронування проводять за допомогою середніх або важких борін, глибина ходу зуба яких зазвичай становить 2–3 см. Напрямок руху агрегатів обирають так, щоб не пошкодити рослини та забезпечити рівномірну обробку всіх ділянок поля. А, наприклад, поєднання боронування з прикореневим підживленням азотом дозволяє за один прохід агрегата виконати два види робіт.

Інтегрований адаптивний підхід

Догляд за ослабленими посівами озимих культур навесні є комплексним процесом, що вимагає врахування численних чинників — від оцінювання стану посівів і раннього підживлення до захисту від шкідників й агротехнічних заходів.

І тут слід урахувати, що сучасне землеробство — це постійний діалог із природою. Розумні агрономи навесні не працюють за шаблоном, а вчасно та зважено реагують на мінливі обставини. Весняна погода часто є непередбачуваною: швидкі коливання температури та вологості можуть впливати на стан культури. Регулярний моніторинг температури ґрунту і повітря, стану рослин дозволяє аграріям оперативно реагувати на зміни та вживати необхідних заходів.

Іван Кандул