Сетар® — успішний старт ріпаку навесні

Наразі одним із найболісніших питань для аграріїв є побудова майбутніх схем захисту культур, що забезпечать максимально можливий результат за умови раціонального рівня витрат. Ріпак не буде винятком, хоча раніше на захисті цієї важливої культури економили в останню чергу. Й у цьому випадку слід бути обережними, оскільки в разі прорахунку проблема на полі може звести нанівець більшість докладених зусиль та витрачених коштів. Тому, складаючи схеми захисту, варто акцентувати на тих елементах і заходах, що є найважливішими ланками в загальній схемі та без яких решта складових не забезпечать належного результату

Одна з таких важливих ланок — застосування регуляторів росту навесні. Чому так? Незважаючи на те, що за результатами багатьох досліджень основна частина майбутнього потенціалу врожаю ріпаку озимого закладається до настання періоду зимового спокою (близько 60–70%), регуляція росту навесні, своєю чергою, забезпечить формування, з одного боку, компактної рослини, а з іншого — допоможе сформувати більшу кількість генеративних органів, а отже, і врожаю. Крім того, завдяки регуляції росту ми можемо досягти ефективнішого використання азотних добрив, які на сьогодні є доволі важливою з погляду витрат складовою, зміщуючи баланс використання цього елемента живлення з формування вегетативної маси на утворення генеративних органів. До того ж більшість регуляторів росту, які застосовують на ріпаку, крім рістрегулятивної дії також забезпечують і фунгіцидний захист, що в період активного наростання вегетативної маси є першим і важливим етапом у захисті ріпаку від хвороб надалі, й пізніше ми розглянемо, чому саме.

Отже, ми визначились, що регуляція росту озимого ріпаку навесні — дуже важлива ланка в загальній схемі захисту, тому потрібно відповідально підходити до вибору такого препарату.

Які характеристики та властивості має поєднувати регулятор росту для досягнення оптимального результату?

1. Забезпечувати формування компактних рослин, що дозволить підвищити ефективність використання азотних добрив, знизити ризик вилягання і втрат урожаю, полегшити процес його збирання.

2. Покращувати бічне гілкування, оскільки більша кількість гілочок означає потенційно більшу кількість стручків і, відповідно, вищу врожайність.

3. Забезпечувати дружніше цвітіння та дозрівання завдяки стримуванню в розвитку центрального стебла і «підтягуванню» у розвитку гілок другого порядку, що дозволить зменшити втрати врожаю через розтріскування стручків, які достигли першими і в яких, до речі, зазвичай формується найбільш виповнене насіння.

4. Мати м’яку дію, щоб мінімізувати ризик фітотоксичності. Це дуже важлива характеристика, оскільки на момент рекомендованої для застосування регуляторів росту фази розвитку рослин (висота стебла 15–25 см) ми часто маємо значне коливання температур, що в сукупності з впливом регуляторів росту на гормональний баланс рослини може призвести до негативних наслідків.

5. Захищати посіви від хвороб, особливо фомозу, що є основною хворобою осіннього та ранньовесняного періодів. Зважаючи на той рівень втрат урожаю (до 50%), що може спричиняти фомоз, пропонуємо приділити трішечки більше уваги й цьому питанню.

З першими проявами фомозу ми можемо стикнутися ще у ранній післясходовий період, через посів ураженого насіння, результатом чого може бути зрідження сходів. Надалі характерною ознакою ураження рослин фомозом є поява некротичних плям на листках (рис. 1) та в зоні кореневої шийки.

Рис. 1. Розвиток фомозу в осінній (ліворуч) та ранньовесняний (праворуч) періоди

Ураження останньої спричиняє низку небезпечних наслідків, таких як зниження зимостійкості рослин та навіть їх загибель. У разі продовження розвитку фомозу навесні, після перезимівлі, ми можемо спостерігати утворення типових некротичних плям з пікнідами на новому прирості листя, а також рак кореневої шийки — утворення виразок у прикореневій зоні (рис. 2).

Рис. 2. Ураження прикореневої зони стебла ріпаку фомозом

Ураження кореневої шийки фомозом може стати й причиною вилягання рослин, оскільки в місці ураження стебла формуються виразки, що зменшує його щільність. Найчастіше симптоми ураження фомозом прикореневої частини рослин ми можемо спостерігати у фазу молочно-воскової стиглості рослин. У цей час, проводячи візуальну діагностику в польових умовах, ми можемо сплутати ураження фомозом із ураженням стебла білою гниллю, проте характерною діагностичною ознакою ураження фомозом є утворення пікнід, які видно неозброєним оком, та відсутність у стеблі склероцій, типових для білої гнилі.

Найчастіше для контролю поширення та розвитку фомозу в посівах ріпаку використовуються фунгіциди, які містять у своєму складі триазольну складову. Проте, якщо говорити про фунгіциди — регулятори росту на ріпаку, то в такому випадку наш вибір є обмеженим лише кількома триазолами (наприклад це тебуконазол чи метконазол), що забезпечують вплив на морфологію культури, інгібуючи синтез гормону росту — гібереліну. Однак у більшості випадків такі діючі речовини, на жаль, не забезпечують достатньої ефективності в контролі фомозу, що підтверджують результати дослідів. Тож з огляду на масове поширення фомозу останніми роками рекомендуємо приділяти більше уваги і фунгіцидним властивостям препаратів, що використовуються для регуляції росту.

Чому Сетар^® найкращий фунгіцид — регулятор росту

Сетар^® є кращим поєднанням рістрегулятивних властивостей та найвищої серед подібних продуктів ефективності проти основних хвороб ріпаку в осінній і ранньовесняний періоди, включно з фомозом.

Ключ до успіху ефективності Сетар^® — це дві його складові, одна з яких (дифеноконазол) відповідає за надійний і тривалий захист від хвороб, а друга (паклобутразол) забезпечує рістрегулятивну дію. Тому, на відміну від, наприклад, тебуконазолу чи метконазолвмісних продуктів, із Сетар^® ми маємо справді універсальний препарат, завдяки якому отримуємо:

• більш компактні рослини, що мають вищу ефективність використання поживних речовин (рис. 3) і менший ризик вилягання;
• дружне цвітіння, що допоможе запобігти втратам урожаю під час достигання та збирання (рис. 3);
• кращу реалізацію потенціалу врожайності завдяки більшій кількості бічних гілок та стручків на них (рис. 4);
• м’яку дію на культуру, що важливо у разі коливання температури повітря чи запізнення з внесенням (рис. 5);
• вищу ефективність проти хвороб порівняно з подібними за напрямом використання продуктами (рис. 6).

Рис. 3. Вплив регуляторів росту на висоту рослин ріпаку та цвітіння, 20 днів після обробки у фазу видовження стебла (20–25 см), Біла Церква, 2023 рік

Рис. 4. Вплив регуляторів росту на коефіцієнт гілкування рослин (ліворуч) та середню кількість стручків (праворуч), 56 днів після обробки у фазу видовження стебла (20–25 см), Біла Церква, 2023 рік

Рис. 5. Вплив регуляторів росту на кількість стручків (шт./рослину) залежно від норми й строків застосування (ВВСН 31–32 та ВВСН 55–61)

Рис. 6. Результати обліків з ураження фомозом, 31-й день після обробки у фазу 5–6 листків (осіннє застосування), Біла Церква, 2022 рік

Сукупно все це забезпечує вищі продуктивність посівів та рівень окупності вкладень, що і є нашою основною метою (рис. 7).

Рис. 7. Середні результати врожайності, ц/га

Поради для отримання максимальної ефективності від застосування регуляторів росту на ріпаку:

1. Оптимальною фазою розвитку рослин ріпаку для застосування регуляторів росту є фаза ВВСН 31–32 (або стебло висотою 15–25 см). Зволікання з унесенням саме у цю фазу призводитиме до зниження рістрегулятивної дії, проте у разі із Сетар^® він безпечний для культури.

2. Рекомендованим температурним діапазоном для застосування регуляторів росту на ріпаку є температура від 8 (12) до 25 °С.
У разі значних коливань температури або коли рослини перебувають у стані стресу чи очікується вплив стресових чинників, обробку бажано відтермінувати на 3–5 днів.

3. Можливе застосування Сетар^® у баковій суміші з мікродобривами для запобігання/усунення їх дефіциту, передусім бору (Бороплюс^®, 11 % бор комплексований етаноламіном, 150 г/л), або стимуляторами росту — антистресантами (Квантіс^®) для підвищення стійкості рослин до несприятливих умов (коливання температур).

Підбиваючи підсумки, можемо з упевненістю сказати, що, застосовуючи Сетар^®, нам до снаги ефективно керувати ростовими процесами рослин ріпаку та забезпечити надійний захист від хвороб, результатом чого стане успішний старт росту й розвитку рослин навесні та вищий потенціал урожайності поля, що є запорукою отримання доброго врожаю, чого ми вам і бажаємо!

Олександр СОЛОВЙОВ, менеджер з технічної підтримки,
напрям «Фунгіциди на технічних культурах та кукурудзі»,
компанія «Сингента»