Новини з полів України

Аграрний сезон 2023 року для сільгоспвиробників став нелегким випробуванням, адже зниження ціни на продукцію та труднощі з реалізацією завдали чимало клопоту. На додаток до всього погодні умови були досить сприятливими для розвитку хвороб на озимій пшениці та ярому й озимому ячмені. Особливо дошкуляли на озимій пшениці септоріоз листя та фузаріоз колоса, а посіви ячменю піддавалися ураженню такими збудниками, як рамуляріоз, темно-бура та сітчаста плямистість. Усі ці хвороби можуть значно знижувати врожайність культур за недостатньо ефективного фунгіцидного захисту.

Погодні умови, що склалися протягом 2023 року в західному регіоні України, були не зовсім сприятливими для отримання високих урожаїв. Квітень характеризувався коливаннями температури від +20 до 0 °С у кількох періодах, що не найкраще вплинуло на процеси фізіологічного розвитку рослин. Також протягом квітня-червня в регіоні фіксували опади у вигляді дощів, водночас температура у травні та червні була досить високою — 22–28 ⁰C, що формувало відносну вологість повітря на рівні 50–90%, зокрема у Львівській та Тернопільській областях. З огляду на ситуацію з погодою у квітні аграрії не мали змоги якісно та вчасно обробити засобами захисту рослин у фазу Т1 (початок виходу в трубку). Відповідно, це сприяло розвитку вказаних вище хвороб у посівах озимих зернових, що показано на графіках ризику ураження хворобами (рис. 1–4). У підсумку на значній частині посівів у регіоні спостерігали ознаки ураження хворобами (фото 1–3). Зважаючи на значні ризики ураження захворюваннями у найвідповідальніші фази розвитку культур з боку впливу на врожай та його якість (Т2 — вихід прапорцевого листка і Т3 — початок цвітіння у пшениці та Т2 у ячменю), потрібно було обирати потужні фунгіциди з максимально ефективною дією на ці хвороби.

Фото 1. Дані діагностичного центру після проведення фітопатологічного аналізу рослинного матеріалу. Визначено ураження септоріозом листя на рівні 2,0–4,0 бали та фузаріозом — 1,0–2,0 бали (рослинний матеріал відібрано в одному з господарств у Тернопільській обл.)

Фото 2. Дані діагностичного центру після проведення фітопатологічного аналізу рослинного матеріалу. Визначено ураження сітчастою плямистістю листя на рівні 2,0 бали (рослинний матеріал відібрано в одному з господарств у Львівській обл.)

Фото 3. Дані діагностичного центру після проведення фітопатологічного аналізу рослинного матеріалу та ураження рослин у полі безпосередньо збудником рамуляріозу (рослинний матеріал відібрано в одному з господарств у Львівській обл.)

Рис. 1. Графік прогнозу поширення збудника септоріозу листя на посівах озимої пшениці протягом травня на Заході України (дані з мережі метеостанції I-Metos, розташованої на території Тернопільської обл., компанія «Сингента»). З графіка видно, що ризики ураження цим збудником мали два основних періоди й ризик ураження становив 75–100%

Рис. 2. Графік прогнозу поширення збудника фузаріозу колоса на посівах озимої пшениці протягом червня (дані з мережі метеостанції I-Metos, що у Львівській обл., компанія «Сингента»). Згідно з графіком є два критичних періоди з високим рівнем ураження цим збудником — 75–100%

Рис. 3. Графік прогнозу поширення збудника сітчастого гельмінтоспоріозу листя на посівах ячменю протягом травня (дані з мережі метеостанції I-Metos, компанія «Сингента»)

Рис. 4. Графік прогнозу поширення збудника рамуляріозу листя на посівах ячменю протягом червня (дані з мережі метеостанції I-Metos, компанія «Сингента») Згідно з графіком ризик ураження посівів цим збудником у цей період був на досить високому рівні й становив 50–100%

Отже, аналізуючи графіки з рівнями поширення і розвитку хвороб із мережі метеостанцій, можна констатувати, що у травні-червні вони були досить високими й розтягнутими у часі, тому для ефективного контролю хвороб, що досліджували, потрібно обирати потужні фунгіциди, які зможуть ефективно контролювати ці патогени й забезпечити досить довгий період захисту.

Далі ми хочемо ознайомити вас із прикладами застосування таких продуктів і зробити порівняльне оцінювання їх ефективності з конкурентами. Йдеться про препарати на основі SDHI, які є лідерами у контролі хвороб листкового апарату й колоса, — це Елатус^® Ріа, Міравіс^® Нео та Міравіс^® Ейс.

Елатус^® Ріа — революційний продукт, що поєднує високий рівень захисту, лікувальну та профілактичну дії проти широкого спектра хвороб. Варто зауважити, що цей препарат демонструє високу ефективність проти септоріозу та найдієвіший у захисті від іржастих хвороб.

Міравіс^® Нео — це унікальний SDHI фунгіцид із найширшим спектром дії проти хвороб пшениці та ячменю, має три різні механізми дії на збудника хвороби, унікальну ефективність контролю піренофорозу, плямистостей (сітчастої, темно-бурої, смугастої), рамуляріозу та септоріозів.

Міравіс^® Ейс — унікальний SDHI фунгіцид, який містить Адепідин^® і забезпечує найширший спектр захисту колоса й верхнього ярусу листя, має унікальну ефективність контролю фузаріозів колоса, альтернаріозу, плямистостей і септоріозів.

В умовах Заходу України ми рекомендуємо внесення Елатус^® Ріа та Міравіс^® Нео у фазу ВВСН 37–39 (підпрапорцевий — прапорцевий листок). Міравіс^® Ейс для контролю хвороб колоса рекомендовано застосовувати у ВВСН 59–62, що відповідає початку цвітіння.

Порівнюючи схеми захисту, ми наголошували на ефективності на посівах пшениці проти збудника септоріозу листя, фузаріозу колоса й на посівах ячменю проти рамуляріозу та гельмінтоспоріозів, а також на збереженні листкового апарату в період захисної дії.

Пропонуємо до вашої уваги результати ефективності препарату Елатус^® Ріа у фазу ВВСН 39 та Міравіс^® Ейс у ВВСН 61 в одному з агропідприємств у Тернопільській області.

У господарстві порівнювали ефективність фунгіцидів, ураховували навантаження хвороб, зокрема септоріозу листя та фузаріозу колоса, проводили моніторинг ризиків поширення за даними мережі метеостанцій та кінцевою оцінкою, звісно, була врожайність.

Дослід № 1. Озима пшениця

Таблиця 1. Системи захисту озимої пшениці під час дослідження

Продукти вносили у ВВСН 37–39 (Т2) з виливом робочого розчину 150 л/га й у ВВСН 59–61 (Т3) з виливом робочого розчину 200 л/га.

За результатами обстеження рослин на 35-й день після внесення препаратів у Т2, на рослинах фіксували явні ознаки ураження збудником септоріозу листя. Фітоекспертизу рослинного матеріалу проводили у діагностичному центрі, за її результатами ми помітили закономірність, що ураження на ділянці з Фунгіцид А було зосереджено як у нижньому ярусі, так і на прапорцевому листку на рівні 15–25%, тим часом як на варіанті із застосуванням Елатус^® Ріа ураження було на рівні 5% у прапорцевого листка і 15% підпрапорцевого листка, що видно на рис. 5, фото 4.

Рис. 5. Обліки ураження ярусів листкового апарату на 35 добу після внесення у Т2

Фото 4. Загальний вигляд рослин на 35 добу після внесення Елатус^® Ріа з різних варіантів досліду

Також ми проводили аналіз індексу NDVI по варіантах. У такий спосіб ми порівняли збереження активної біомаси рослин і порівняли їх у відсотковому співвідношенні.

Фото 5. Порівняльне оцінювання ефективності фунгіцидів, вигляд ділянок посіву пшениці озимої в індексі NDVI

Аналіз індексної карти NDVI поля, що досліджувалося, на різних системах захисту рослин: активність фотосинтезу на ділянці поля, де було застосовано Елатус^® Ріа (35 днів після внесення), вище на 16% порівняно з ділянкою з конкурентною схемою фунгіцидного захисту. Тож можна дійти висновку, що Елатус^® Ріа забезпечує кращий рівень захисту і збереження активної біомаси рослин.

Рис. 6. Результати аналізу на якісні показники зерна та показники врожайності з дослідних ділянок

Отже, варіант з унесенням препаратів Елатус^® Ріа (Т2) та Міравіс^® Ейс (Т3) на локації, що в Тернопільській області, продемонстрував кращу ефективність проти септоріозу листя і фузаріозу колоса, порівнюючи з конкурентною схемою, про що свідчать наведені вище результати обліків і підтверджує спектральний аналіз, за допомогою якого визначено вищий відсоток збереженої активної біомаси і, відповідно, вищий показник урожайності.

Дослід № 2. Озимий ячмінь

Таблиця 5. Схема внесення під час дослідження

Продукти вносили у ВВСН 37–39 (Т2) з виливом робочого розчину 150 л/га.

Рис. 7. Обліки ураження ярусів листкового апарату на 30 добу після внесення Т2

Фото 6. Загальний вигляд листкового апарату на 25-й день після внесення продуктів із різних схем досліду

Фото 7. Індексна карта поля NDVI.

Рис. 8. Порівняльне оцінювання ефективності фунгіцидів в індексі NDVI

Аналізуючи графік показників індексу вегетації на ділянці, де застосовували Міравіс^® Нео, ми бачимо значно вищі показники проти ділянки з конкурентним продуктом. Так, до прикладу, в діапазоні значень 0,552–1,0 площа з Міравіс^® Нео становить 76,43%, тим часом як на ділянці з Конкурент у цьому самому діапазоні — 31,45% площі, що практично вдвічі менше. Тут також слід зазначити вдвічі кращу ефективність Міравіс^® Нео в контролі хвороб і збереженні активної біомаси рослин.

Фото 8. Загальний вигляд листкового апарату на 40-й день після внесення продуктів із різних схем досліду 

Рис. 9. Результати фітоекспертизи рослинного матеріалу (рослини для фітоекспертизи відбирали на 40-й день після внесення продуктів)

Аналізуючи дані з діагностичного центру, варто зазначити, що Міравіс^® Нео забезпечив відмінний контроль рамуляріозу та сітчастого гельмінтоспоріозу, як порівняти з Фунгіцид А, що видно на рис. 9 та фото 8. У підсумку це позитивно вплинуло на кінцевий результат: урожайність була на 580 кг/га вищою, ніж на ділянці з конкурентною схемою.

Зважаючи на все сказане вище, можна дійти висновку, що Елатус^® Ріа, Міравіс^® Нео й Міравіс^® Ейс дають можливість розкрити максимальний потенціал урожайності зернових культур і забезпечать найвищий рівень захисту від хвороб.

Сергій Радчук, регіональний технічний експерт, компанія «Сингента»
Станіслав Горпинюк, менеджер з технічної підтримки,
напрям «Фунгіциди на зернових культурах», компанія «Сингента»