Інтегрований захист озимих колосових культур

Шкідливі організми знижують урожай у 2–3 рази. Головними причинами їх наростання є порушення сівозмін, перенасичення структури стерньовими колосовими, низька агротехніка, висока забур’яненість, сівба не каліброваним і не протруєним насінням, використання нестійких сортів

Ефективним захист посівів буває за умови застосування всіх методів (організаційно-господарських, селекційно-насіннєвих, агротехнічних, хімічних, біологічних й інших) з урахуванням закономірностей розвитку хвороб і фітосанітарного стану посівів.

В осінній період важливо не допустити пошкодження сходів комахами-фітофагами та ураження хворобами. Для забезпечення фітосанітарної безпеки посівів насиченість сівозмін озимими зерновими колосовими культурами не має перевищувати 40%, зокрема пшеницею озимою — 30%.

Кращі в фітосанітарному відношенні попередники пшениці озимої — чорні та зайняті пари, горох, ранні сорти сої, багаторічні бобові трави, гречка, картопля. По стерньових попередниках озимим культурам великої шкоди завдають хлібна жужелиця, злакові мухи, попелиці, трипси, кореневі гнилі, септоріоз, борошниста роса та інші шкідливі організми.

Обов’язковим агрозаходом є знищення бур’янів на всіх полях сівозмін та на неораних землях, узбіччях полів, тому що вони природні резерватори для більшості шкідників і хвороб зернових колосових культур. Просторова ізоляція озимої пшениці, за даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, від тогорічних посівів понад 1 км у 1,5–2 рази зменшує чисельність пшеничного трипса.

Восени після збирання попередника для передпосівного знищення бур’янів застосовують Ураган Форте (2,0–4,0 л/га), Раундап Екстра (2,0 — 3,5 л/га), Раундап Макс (2,4 л/га) та їх аналоги. Залежно від погодних умов та виду бур’янів вони гинуть через 5–10 діб. Високого ефекту за осіннього застосування гербіцидів можна досягти, застосовуючи їх за середньодобової температури повітря не нижчої за 10 °С.

Система моніторингу та економічні пороги шкідливості основних фітофагів пшениці в осінній період

Строк сівби — один з основних чинників, що суттєво впливає на фітосанітарний стан і продуктивність озимих культур. За сівби в оптимальний строк рослини менше пошкоджуються шкідниками й уражуються хворобами. В посівах, проведених раніше від оптимального строку, збільшується шкідливість злакових мух, попелиць, цикадок, борошнистої роси, кореневих гнилей. За пізніх строків сівби озимі сильніше пошкоджуються личинками весняного покоління злакових мух, хлібної жужелиці, клопом шкідливою черепашкою, хлібними пильщиками, хлібними блішками.

Щупле зерно насамперед є носієм інфекції збудників хвороб. Тому очищення його від легких фракцій є обов’язковим.

Наступний етап — протруювання насіння фунгіцидними й інсектицидними препаратами, що дає можливість захистити молоді проростки та корені від комплексу шкідливих хвороб і шкідників на посівах зернових культур. Залежно від діючої речовини препаратів повноцінний захист може тривати до 3–4 тижнів із моменту потрапляння зернівки в ґрунт. Протруєння захищає на початкових етапах органогенезу від майже всіх видів сажки, кореневих гнилей, пліснявіння насіння, а також від ґрунтових та наземних шкідників.

Найширший спектр ефективності забезпечують протруйники, що містять кілька діючих речовин із різними способами дії (контактна, локально-системна, системна). Найменшу фітотоксичність до насіння мають Ламардор, т. к. с. (0,2–0,25 л/т), Ламардор Про, т. к. (0,5–0,6 л/т), Вінцит Форте, к. с. (пшениця — 1,0 л/т, ячмінь — 1,25 л/т), Іншур Перформ (0,5 л/т), Максим Стар 025 FS, (1,0–2,0 л/т), Вітавакс 200 фф, в. с. к. (2,5–3,0 л/т). Протруювати насіння можна завчасно (за 15–30 днів), а також перед сівбою (1–15 днів). Завчасне протруєння більш ефективне для плівчастих культур (ячмінь), особливо проти внутрішньої інфекції (летюча сажка, гельмінтоспоріоз, септоріоз). Системні протруйники ефективніше застосовувати перед сівбою (за 1–15 днів).

Готуючись до протруєння, слід ретельно очистити посівний матеріал від пилу, остюків, битого зерна — дрібні частинки пилу та роздроблені частинки зерна мають величезну сумарну поверхню. Внаслідок цього значна кількість протруйника витрачається на покриття цієї поверхні, а до зерна доходить знижена норма препарату. На ефективність протруєння впливає також і натура зерна — маса 1000 зерен. Чим більша маса 1000 зерен, тим меншу кількість зерен потрібно обробити певною кількістю протруйника, що позитивно впливає на якість обробки насіння.

Сучасні протруйники безпечні для культур, що захищаються. Але високосистемні триазолові протруйники можуть призводити до незначного вповільнення проростання. Тому не слід завищувати норму їх використання. Це важливо за сівби в пізні строки й за засухи.

Для підвищення стійкості рослин проти шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння доцільно додавати мікроелементи з урахуванням агрохімічного аналізу ґрунту, а для покращення фізіологічних показників, збільшення морозостійкості, посухостійкості — біостимулятори росту (агростимулін, вермістим-К, емістим-С тощо).

За розміщення озимих зернових після стерньових попередників за умов достатнього зволоження можливе підвищення шкідливості личинок хлібної жужелиці. Тривалість пошкодження озимих личинками жужелиці восени залежить від вологості ґрунту. У посушливу осінь личинки живляться лише 15–25 днів, а за значної кількості опадів — до 100 днів. Личинки припиняють живлення за зниження температури до мінусової (0…–5 ºС). Поріг шкідливості визначають з урахуванням віку личинок, їх щільності (1–3 личинок/м²).

Істотної шкоди в осінній період посівам озимих зернових культур завдають гусениці підгризаючих совок (озима, оклична). Пошкодження найчастіше починається з країв поля (ЕПШ — 2–3 гусениці/м²). Загроза від ґрунтових шкідників зростає за відсутності передпосівної культивації. За вимушеної сівби зернових після колосових попередників проводять допосівні розкопки й за виявлення зазначених ґрунтових шкідників у чисельності більшій від порогової насіння за 1–15 днів до сівби обробляють Круїзером 350 FS (0,4–0,5 л/т), Рубіж (2,0 л/т), Табу (0,4–0,5 л/т) та ін., або комбінованими Селест Топ (1,5–2,0 л/т), Юнта Квадро (1,4–1,6 л/т), Рекорд Квадро (0,3–0,4 л/т) що поєднують ефективність проти шкідників та насіннєвої і ґрунтової інфекції хвороб. Цей захід забезпечує токсикацію насіння та сходів протягом 2–3 тижнів та буде ефективним також проти злакових мух, цикадок, попелиць, інших шкідників, що забезпечить також і профілактику вірусних хвороб.

Надалі в осінній період хімічні заходи захисту від хлібної жужелиці доцільні за наявності 1–2 личинок/м² у фазі сходи — 3-й листок, початок кущіння — 2–3 екз./м² і більше. Застосовують інсектициди Маршал 25 (0,8–1,2 л/га), Енжіо (0,18 л/га), Актара 240 (0,15–0,16 л/га), Шаман (1,0 л/га).

За ранніх строків сівби та помірно теплої погоди є небезпека масового заселення та пошкодження сходів злаковими мухами, які розвиваються на падалиці повсюди. Через пошкодження озимих злаковими мухами осіннього покоління до настання кущіння значна частина рослин відмирає. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У рослин, які вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине протягом зимівлі. Літ осіннього покоління злакових мух найраніше починається 10 вересня, найпізніше — 20 вересня і триває кілька тижнів залежно від умов.

______________________

Літ осіннього покоління злакових мух найраніше починається 10 вересня, найпізніше — 20 вересня і триває кілька тижнів залежно від умов

______________________

За теплої затяжної осені озимина заселятиметься злаковими попелицями, цикадками, котрі шкодять безпосередньо, висмоктуючи соки з рослин, в результаті чого пригнічується їх ріст і розвиток. А головне — є переносниками вірусних хвороб типу мозаїк і карликовості.

За порогової чисельності (злакові мухи 40 — 50 екз./100 помахів сачком, злакові попелиці — 100–400 екз./м², цикадки — 50–100 екз./м²) згаданих шкідників у фазі сходи — кущіння проводять обприскування осередково чи всього поля інсектицидами: Альфагард 100 (0,1–0,15 л/га), Енжіо 247, SС (0,18–0,25 л/га), Карате Зеон (0,15–0,20 л/га), Сумі-альфа (0,2–0,3 л/га), Фастак (0,1 л/га) та інші. Високу ефективність у боротьбі зі шкідниками сходів озимих культур виявляє інсектицид Іназума, ВГ (0,2–0,24 кг/га), що має системну та контактну дію.

За умов теплої вологої погоди в посівах озимих зернових, зокрема на добрих агрофонах, створяться сприятливі умови для розвитку хвороб, найпоширенішими з яких, в осінньо-зимовий період, є: борошниста роса, розвиток якої відбувається за температури від 0 ºС і відносної вологості повітря 50–100%, септоріоз, який може поширюватись за температури 9 ºС, гельмінтоспоріозні плямистості ячменю (темно-бура, сітчаста, смугаста, облямівкова), збудники яких розвиваються за температури від 6 ºС, кореневі гнилі. Обприскування посівів проти хвороб проводять фунгіцидами Абакус (1,5 л/га), Бампер (0,5 л/га), Імпакт Т (1,0 л/га), Тілт (0,5 л/га) та іншими. Також восени застосовують системний фунгіцид Топсін-М 500, КС (1,2–1,4 л/га). Препарат зберігає свою активність при понижених температурах (до +5 ºС), а трикомпонентний фунгіцид Ютака, СЕ (1,2 л/га) ефективно контролює борошнисту росу і септоріоз. Особливу увагу слід звернути на посіви ранніх строків сівби, які обробляють за інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею — 1 %, септоріозом — 5%.

З подовженням періоду осінньої вегетації подовжується і період вегетації бур’янів. На деяких полях виникне необхідність застосування гербіцидів в осінній період. Так, бакова суміш Пік (0,01 кг/га) та Логран (0,005 кг/га) знищує широкий спектр однорічних дводольних бур’янів, пригнічує осоти. Завдяки ґрунтовій дії ця суміш стримує проростання ранніх ярих бур’янів. Однак, якщо озимі навесні потрібно буде пересівати на даних площах не можна сіяти соняшник, буряк та ріпак. Після збору врожаю озимини можна висівати культури без обмежень. Комбінація гербіцидів Гроділ Максі (0,11 л/га) + Зенкор Ліквід (0,3 — 0,4 л/га) застосовується в осінній період для зняття проблеми падалиці.

В умовах затяжної осені істотно загострюється і проблема мишоподібних гризунів. Пік розмноження у гризунів припадає на жовтень-листопад. Обстеження на виявлення гризунів проводять перед настанням стійких похолодань і надалі за потреби.

Боротьбу з мишоподібними гризунами розпочинають зі знищення їх осередків біля скирт, лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угіддях. За виявлення понад 3–5 жилих колоній на гектарі по полю розкладають у жилі нори зернові й інші отруйні принади: Бактороденцид (3,0 г/нору), Шторм, 0,005% воскові брикети (0,7–1,5 кг/га), Рат Кіллер Супер, ГП (5–10 кг/га).

Назар Умрихін, кпнд. с.-г. наук, завідувач науково-технологічного
відділу рослинництва ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег Гайденко, канд. техн. наук, учений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення
трансферу інновацій ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник з питань
механізації сільського господарства та економіки сільгоспвиробництва