Розвиток ріпаку залежно від кількості опадів

За час проведення досліджень (2018–2020) в осінній період розвитку ріпаку озимого кількість атмосферних опадів за роками проведених досліджень дуже різнилася

Так, 2018 року сума опадів за осінній вегетаційний період становила 698 м³/га, тобто 25%, або 177 м³/га припала на ІІ декаду жовтня, що доповнило запаси продуктивної вологи в посівах ріпаку озимого. В осінній вегетаційний період 2019 року сума опадів становила — 952 м³/га, з яких частина опадів припала на ІІ та ІІІ декади вересня — 398 м³/га та І і ІІ декади жовтня — 536 м³/га. Основна маса цих опадів мала зливовий характер і спричинила часткове замулення посівів ріпаку озимого, висіяного у І декаду вересня нормою 0,9 млн шт./га, на посівах ІІ строку — це призвело до ущільнення ґрунту, утворення поверхневої ґрунтової кірки та зменшення і затримання польової схожості насіння культури.

У 2020 році сума опадів за осінній вегетаційний період культури становила — 979 м³/га. Отже, восени цього ж року проведення вологозарядкового (600 м³/га) і передпосівного (200 м³/га) поливів та опади за осінній вегетаційний період (979 м³/га) не лише забезпечили оптимальний розвиток культури в осінню вегетацію, а й створили достатній запас вологи для весняної вегетації. Наші дослідження свідчать, що за глибокого залягання ґрунтових вод водоспоживання рослин ріпаку озимого відбувається внаслідок атмосферних опадів і запасів продуктивної вологи в ґрунті.

У сприятливі за зволоженням роки в рослин ріпаку озимого спостерігається найбільше сумарне водоспоживання води, що призводить до підвищення продуктивності завдяки збільшенню висоти рослин, площі листкової поверхні за більшого формування надземної та підземної маси рослин культури. Так, у середньому за роки досліджень на посівах рослин ріпаку озимого з шару ґрунту 0–100 см сумарне водоспоживання становило 2351 м³/га за сівби у І декаду вересня, 2298 м³/га — за сівби у ІІ декаду вересня і 2347 м³/га — за сівби у ІІІ декаду вересня. Серед досліджуваних сортів найраціональнішим у використанні вологи був сорт Антарія — за сівби у І декаду вересня з нормою висіву 1,1 млн шт./га (табл. 1).

Таблиця 1. Сумарне водоспоживання досліджуваних сортів із шару ґрунту 0–100 см, м³/га

У середньому за роки досліджень сумарне водоспоживання цього сорту становило 2296 м³/га. Коефіцієнт водоспоживання — 894 м³/т. Тому можна сказати, що цей сорт найефективніше використовує вологу і має всі перспективи для впровадження його на зрошуваних землях.

За весняно-літній період водоспоживання рослинами ріпаку озимого за різних норм висіву в середньому за роками досліджень було на одному рівні і значних коливань не мало. Узагальнюючи наведене вище, слід зазначити, що 2020 року за умовами вологозабезпеченості був найсприятливішим, що і забезпечило найвищу продуктивність рослин ріпаку озимого.

_____________________

Проаналізувавши кореляційні схеми між показниками структури та врожайністю насіння ріпаку озимого, було відмічено високу кореляційну залежність, коефіцієнт кореляції становив 0,90, 0,97, 0,90. Такий тісний зв’язок дозволив побудувати кореляційну поліноміальну модель залежності між урожайністю та різними показниками структури

_____________________

Досліджуючи різні норми висіву, треба зазначити: вона суттєвого не впливала на структурні показники рослин ріпаку озимого. За різних норм висіву густота рослин на момент збирання в середньому по фактору коливалася від 39,1 до 39,7 шт./м². Кількість стручків на рослині варіювала від 117,3 до 119,5 шт. та кількість насіння в стручку була відповідно 22,0–22,3 шт. Збільшення норми висіву від 0,9 до 1,3 млн шт./га не сприяло формуванню та збільшенню структурних елементів у рослин ріпаку озимого, тому вони були на одному рівні. Основним параметром, що визначає ефективність вирощування рослин ріпаку, є врожайність. Важливим аспектом досліду є можливість визначення рівня кореляції між взаємодією окремих структурних показників і рівнем урожаю.

Проаналізувавши кореляційні схеми між показниками структури та врожайністю насіння ріпаку озимого, було відмічено високу кореляційну залежність, коефіцієнт кореляції становив 0,90, 0,97, 0,90. Такий тісний зв’язок дозволив побудувати кореляційну поліноміальну модель залежності між урожайністю та різними показниками структури. Узагальнюючи наведені вище дані треба зазначити: найкращий урожай насіння, а також найкращі структурні показники ріпаку озимого, було отримано за сівби у І декаду вересня у сорту Антарія з нормою висіву
1,1 млн шт./га у тих варіантах досліду, де густота рослин забезпечила оптимальний розвиток рослин, і таке співвідношення було найгармонічнішим.

Урожайність ріпаку залежно від строків сівби

За результатами досліджень установлено, що строк сівби істотно впливав на насіннєву продуктивність ріпаку озимого. Так, у середньому по фактору за 2018–2020 рр. за сівби у І декаду вересня врожайність культури становила 2,34 т/га. За сівби у ІІ та ІІІ декади вересня врожайність насіння мала тенденцію до зниження на 18 та 28% і, відповідно, становила 1,91 та
1,69 т/га. Така закономірність простежувалася протягом усього періоду досліджень.

Серед досліджуваних варіантів максимальний показник урожайності насіння ріпаку озимого по досліду — 3,61 т/га — було отримано за сівби у І декаду вересня у сорту Антарія з нормою висіву 1,1 млн шт./га у сприятливий за природно-кліматичними показниками 2020 р. Для ІІІ строку сівби погодні умови осені та зими виявилися несприятливими і передовсім за температурним режимом. Прохолодна погода із заморозками затримала розвиток рослин культури, в результаті чого на кінець листопада вони мали 5,0–6,6 листка на рослині та діаметр кореневої шийки 5,19–6,71 мм, що було недостатнім для успішної перезимівлі рослин.

Найсприятливіші умови для формування врожаю у сортів ріпаку озимого створюються у тих посівах ріпаку, що найкраще відповідають потребам рослин. У середньому за період проведення досліджень серед сортів ріпаку озимого, що вивчали, найпродуктивнішим виявився сорт Антарія. В середньому по фактору врожайність сорту Антарія була вищою на 13% за врожайність сорту Сенатор Люкс, на 4% — сорту Анна та 16 % — сорту Черемош. Так, у сприятливий за агрокліматичними показниками 2020 року врожайність насіння ріпаку озимого в досліджуваних сортів набула максимального значення. Досліджувані норми висіву суттєво не впливали на врожайність сортів ріпаку озимого. В середньому по фактору їх врожайність не мала великих коливань і становила 1,96 т/га за сівби нормою 0,9 млн шт./га, 2,0 т/га — за сівби нормою 1,1 млн шт./га та 1,99 т/га — за сівби нормою 1,3 млн шт./га.

За три роки досліджень урожайність ріпаку озимого серед досліджуваних норм висіву коливалася в межах від 1,61 до 2,79 т/га — це пояснюється тим, що за погодно-кліматичними умовами 2020 рік був сприятливим як за вологозабезпеченням, так і за температурним режимом. Установлено, що серед факторів, що вивчали у досліді, переважний вплив на формування насіннєвої продуктивності мав строк сівби, а саме сівба у І декаду вересня, частка якого коливалась у межах 46,3–68,0%, залежно від року досліджень. Сортовий склад по своїй значущості також мав суттєвий вплив на формування насіннєвої продуктивності у рослин ріпаку озимого, але значно менший, ніж строк сівби й, залежно від року досліджень, мав такий показник частки впливу — 18,0–21,1%. Серед досліджуваних сортів найбільш адаптивним та продуктивним виявився сорт Антарія. Досліджувані норми висіву 0,9 та 1,3 млн шт./га не мали суттєвого впливу на насіннєву продуктивність сортів ріпаку озимого. Тільки з нормою висіву 1,1 млн шт./га в середньому за три роки досліджень було отримано найбільшу кількість насіння ріпаку озимого.

Таким чином, можна дійти висновку, що в зрошуваних умовах південного Степу України насіннєва продуктивність ріпаку озимого головним чином залежить від природно-кліматичних умов року, строку сівби та норми висіву. Одержання стабільного врожаю насіння базується на жорсткому дотриманні агротехнічних заходів вирощування цієї культури, а особливо — проведення сівби в оптимальні строки. Встановлено, що для зрошуваної зони Півдня України сівба сорту ріпаку озимого Антарія у І декаду вересня з нормою висіву 1,1 млн шт./га гарантовано забезпечить високу насіннєву продуктивність і найбільший вихід кондиційного насіння з 1 га.

Анатолій Влащук, канд. с.-г. наук,
старший науковий співробітник
Олеся Дробіт, канд. с.-г. наук
Людмила Шапарь, канд. с.-г. наук
Микола Дробіт
Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН