Минула зима була не просто теплою, а однією з найм’якіших за три останні десятиліття. Фактично із середини грудня пішло потужне потепління, що ознаменувалось навіть низкою температурних рекордів. Але те, що радувало зимою, навесні лякає аграріїв загрозою значного поширення хвороб — особливо на тлі затяжних дощів і вимушених технологічних огріхів у багатьох господарствах

Глобальне зимове потепління

Зима видалася не зовсім зимною. За даними метеорологів, у середньому температура повітря в багатьох регіонах перевищувала 2–3 °C, а на Заході України навіть 4–4,5 °C. Також не спостерігалося тривалого снігового покриву. Промерзання ґрунту майже не зафіксовано, за невеликим винятком північних областей країни. Такі м’які погодні умови сприяли добрій перезимівлі, незважаючи на те, що багато посівів увійшли в зиму далеко не в оптимальному стані.

У погоди за пазухою

Але такий дарунок погоди має і зворотний бік. Теплий зимовий період створює сприятливі умови для активного розмноження й поширення цілого спектра патогенів і шкідників із весняним відновленням вегетації. М’яка зима, певний дефіцит вологи в ґрунті в осінньо-зимовий період дозволили спокійно перезимувати збудникам грибних хвороб у посівах зернових культур. За таких умов практично на всіх рослинах раннього й оптимального термінів сівби лишається ще осінній запас інфекції, зокрема, септоріозу та борошнистої роси. Тут слід урахувати, що самі рослини уразливіші до інфекції, бо система живлення та захисту в багатьох господарств — на критичному мінімумі.

Сезон дощів

А до всіх цих чинників додалися аномально дощовита погода й масштабні повені в низці регіонів навесні. Фахівці наголошують: наприклад, у квітні середньомісячна норма опадів по Україні перевищила їх середньобагаторічну кількість до 5 разів, що дається взнаки майже повсюди. Окрім того, що це суттєво ускладнило і затримало вихід у поле, фітосанітарний стан озимих посів теж бажає кращого. Експерти в один голос твердять: висока вологість за значних добових коливань температур — це ідеальні умови для розвитку хвороб. Принаймні на посівах зернових культур слід очікувати значного поширення септоріозу листя, борошнистої роси, фузаріозу, бурої іржі, кореневих гнилей.

Септоріоз. Збудник септоріозу уражає близько 50 видів як культурних, так і дикорослих злаків. Інфекція поширюється дрібними спорами повітряно-крапельним шляхом і уражає наземні частини рослин, тобто листя, стебла й колосся. Хоча період виникнення очевидних ознак гриба припадає найчастіше на червень-липень, зараження може статися ще з ранньої весни. Серед симптомів септоріозу зазначають появу на листі довгастих коричневих або жовтих плям із темним обідком, пікніди чорного кольору у вигляді крапок. Надземна частина ураженої рослини набуває блідого забарвлення, зморщується й всихає. Може спостерігатися передчасне непродуктивне дозрівання рослини.

Борошниста роса. Цей збудник становить небезпеку для всіх злакових культур, найбільш шкідливий вплив ця грибна хвороба чинить на пшеницю, ячмінь, жито і овес. Борошниста роса теж поширюється спорами в осінній період і досить легко перезимовує. Одна з причин активізації патогену — різкі температурні перепади, підвищена вологість і перебування рослин у стресовому стану. Хвороба розвивається практично протягом усього періоду вегетації, характерною ознакою є білуватий наліт міцелію на рослинах в уражених посівах.

Фузаріоз. Існує понад 20 різновидів фузаріозу, які трапляються в Україні. На зернових хвороба починає розвиватися ще з насіння. Очевидні симптоми — загнивання насіння та проростків. Але інфекцію на початкових стадіях досить не просто помітити, тому потрібен постійний моніторинг і діагностика в лабораторних умовах.
З відновлення вегетації навесні кількість генерацій залежить від погодних умов. Зокрема, прохолодні погодні умови, постійні перепади температур сприяють активізації патогену. Надмірне зволоження також визначає рівень розвитку й поширення хвороби.

Бура іржа. Бура листкова іржа зернових проявляється найчастіше на листковій поверхні, хоча інколи уражаються й листкові піхви. Симптомами ураження є іржасто-бурі урединії, а пізніше утворюються теліопустули чорного кольору. Зараження рослин відбувається вже за температури від +2…+3 °С за наявності зволоження листка каплями дощу чи роси, наявності роси чи дощу на листках. За період вегетації розвиваються кілька поколінь патогену, а пік захворювання зазвичай припадає на фази цвітіння — молочної стиглості. Основна шкода бурої іржі полягає в зменшенні асиміляційної поверхні листкової поверхні та порушенні водного балансу, що може спричинити повне відмирання листка.

Кореневі гнилі. Також фахівці зазначають, що в посівах озимих зернових із високим щільним стеблостоєм існує високий ризик розвитку прикореневих гнилей, особливо за мінімальної обробки ґрунту. Тут навіть визначальну роль відіграють не самі погодні умови навесні, а густота посіву та наявність нерозкладених рослинних решток. Як правило, це створює сприятливе середовище для посиленого розвитку грибних патогенів, що викликають ураження прикореневої частини рослин.

Церкоспорельоз. Так, тепла зима й прохолодна дощовита весна з відносно низькими температурами сприяють зараженню зернових культур церкоспорельозною прикореневою гниллю. Хвороба проявляється у вигляді світлих поздовжніх плям із темною облямівкою, а перші симптоми інфекції можна побачити вже у фазу трубкування й спостерігати аж до фази дозрівання За значного поширення церкоспорельозу можливе вилягання культури.

Снігова пліснява. Доволі прохолодна й надміру волога весна створює оптимальні умови і для розвитку снігової плісняви. Хвороба розвивається ще ранньої весни. Патоген спочатку проникає у прикореневу частину рослин, а потім здатний спричинити склеювання, опіки листя, відмирання вузла кущіння, листових піхов й ураження колоса. Найпомітнішими симптомами ураження сніговою пліснявою є водянисті плями з білим нальотом-павутинням.

Гельмінтоспоріоз. А за відносно теплої та, знову ж таки, вологої весни, зростають шанси на розвиток гельмінтоспоріозу. Грибний патоген спочатку уражає прикореневу частину рослини, згодом міцелій підіймається по стеблу, уражаючи листковий апарат колосових.

Ризоктоніоз. Також тепла і волога весна — ідеальні умови для активізації збудників ризоктоніозу. Цей різновид прикореневої гнилі особливо активно розвиваються за ранніх посівів і вирощування пшениці по пшениці. Ризоктоніозне — прикореневе ураження за симптоматикою дуже схоже на церкоспорельозну гниль: ті самі світлі плями з темною облямівкою. Фахівці наголошують: єдиною польовою діагностичною ознакою є наявність білого щільного міцелію всередині плям у церкоспорельозної гнилі за відсутності міцелію в ризоктонії. Але, звичайно, надійнішим методом є лабораторна діагностика.

Захист і підтримка

Загалом лабораторні дослідження, якщо вони оперативно доступні, — це найкращий варіант для точного визначення типу ураження патогенами. Рівень шкідливості та ступінь пошкодження кожним із них може різнитися. Але в будь-якому разі за значного зараження та ослаблених посівів найкращим варіантом захисту буде застосування комплексних препаратів фунгіцидної дії. Вони мають потужнішу дію й контролюють ширший спектр патогенів. Не менш важливо, що багато з них справляють позитивну фізіологічну дію на рослину, стимулюючи її розвиток і допомагаючи рослині подолати стрес. На етапі, коли формуються колоски в колосі та кількість продуктивних стебел, це вкрай важливо для отримання доброго врожаю з посіву.

Збалансоване живлення

І ще один момент. Рослини, звичайно, потребують якісного забезпечення елементами живлення, особливо, коли їм не додали добрив ще з осені. Та слід досить обережно ставитися до внесення азоту в стресових умовах, за проблемного фітосанітарного стану. Адже азотне живлення активізує життєдіяльність більшості з грибних збудників, водночас зменшуючи здатність рослини протидіяти інфекції. Доречнішим може стати, наприклад, комплексне або фосфорно-калійне підживлення, що підвищить стійкість до хвороб і негативних погодних чинників.

Іван Кандул

Труднощі захисту дерев в інтенсивних садах від...

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова...

Дмитро Шацман: «Вирощування класичних гібридів...

У перший рік війни українська насіннєва компанія «Євросем» не зменшила посіви насіння соняшнику, а...

Кіноа здатна зайняти одну із ніш на сучасному...

Цими днями вчені кафедри агротехнологій і ґрунтознавства Сумського національного аграрного...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

36609
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26032
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13439
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.