Переваги й обмеження гліфосату для передзбиральної обробки соняшнику

Навіть за цих складних умов українські агровиробники роблять серйозну ставку на соняшник. І щоб очікування на високий і якісний урожай справдилися, ретельної уваги потребує кожен етап вирощування. Тож, збираючи соняшник, за певних умов доречним рішенням може стати десикація культури. На вітчизняному ринку не бракує відповідних агрохімічних рішень. Зокрема, препарати на основі солей гліфосату допоможуть господарству у вирішенні кількох завдань. Але тут варто врахувати кілька нюансів

Зволікання небезпечне

Більшість сортів соняшнику завершують свій життєвий цикл через 90–120 днів після сівби. Звичайно, цей час може значно відрізнятися залежно від різних чинників (біотичних й абіотичних стресів, ґрунтово-кліматичних умов, особливостей агрофону тощо). Але період між дозріванням і збиранням урожаю має бути якомога коротшим, бо існує ризик втрати врожаю (та його якості) через хвороби, ураження шкідниками, птахами або характерну для осені вологу / вітряну погоду. Сам кошик із насінням, по суті, є губкою і вбирає вологу з кожним новим дощем. Відтак існує серйозний ризик гниття, а вологі кошики можуть перетворитися на кашу під час збирання комбайном. Також досить часто в кінці сезону спостерігаються хвороби стебел.

Допомогти природі

Тож після дозрівання рослини треба висушити, а вміст вологи в насінні знизити. Якщо соняшник сіють на початку вегетаційного періоду, то врожай може дозріти ще впродовж літа. Очікування, коли насіння стане достатньо сухим, збільшує ризик втрат під час збирання. І коли суто природні чинники належній передзбиральній вологості не сприяють, то на порядку денному може постати десикація.

Десикації — це свого роду підстрахування від примх погоди тощо. У цьому разі вона вигідна для виробників, бо врожай можна без проблем зібрати раніше. Таке збирання соняшнику може суттєво позначитися на якості насіння й знизити витрати на сушіння.

____________________

Деякі західні фахівці взагалі кажуть, що коли фермер рано сіє, то заздалегідь має закладати в бюджет витрати на десикацію

____________________

Деякі західні фахівці взагалі кажуть, що коли фермер рано сіє, то заздалегідь має закладати в бюджет витрати на десикацію. Адже коли соняшник перестоїть, то втрати можуть бути набагато більшими. Проте такий агрозахід не слід застосовувати до досягнення фізіологічної стиглості рослини — це може знизити врожайність і вміст олії. Також важливо пам’ятати, що десикант не діє миттєво. І навіть за його застосування скидання вологості насінням відбуватиметься значно повільніше проти сушіння всієї рослини.

Десиканти й псевдодесиканти

Ринок десикантів збільшується досить високими темпами. Як правило, продукти для хімічного сушіння соняшнику містять такі активні інгредієнти, як дикват, паракват, глюфозинат амонію тощо. Дещо осторонь стоїть гліфосат, який інколи називають псевдодесикантом. Солі гліфосату фактично є гербіцидом суцільної дії, завдяки системним властивостям він проникає в тканини рослини та блокує синтез амінокислот, які потрібні для перебігу ростових процесів.

Одночасний удар по бур’я­нах

Звідси випливає ще одна істотна перевага продуктів на основі солей гліфосату. Фахівці наголошують, що десикація посівів соняшнику із застосуванням гліфосату є також ефективним способом знищення злісних багаторічних або пізньої хвилі однорічних бур’янів. У разі високої засміченості для досягнення потрібного ефекту треба використовувати середні норми внесення, а проти складно контрольованих бур’янів — навіть максимально рекомендовані норми.

Загалом зазначають низку переваг у застосуванні десикантів на основі солей гліфосату, зокрема:

• досить неквапне, але якісне, зниження вологості насіння (період очікування від обприскування до збирання становить 14–21 день);
• збереження врожаю завдяки зменшенню втрат під час збирання;
• збільшення швидкості руху комбайна без втрати якості збирання;
• зменшення витрати пального під час збирання;
• припинення розвитку низки патогенів, зменшення ризику поширення розвитку хвороб соняшнику за вологої погоди;
• зменшення витрат на досушування насіння культури;
• контроль бур’янів, запобігання повторному відростанню і подовженню вегетації;
• зниження ризику зараження насінням бур’янів у зібраному врожаї.

Однак обмеження та нюанси, які слід урахувати, застосовуючи десиканти на основі солей гліфосату, також є. І їх потрібно врахувати, щоб досягти бажаного ефекту.

Розумний вибір агронома

Насамперед слід взяти до уваги правильно підібраний час обробки (це стосується всіх десикантів). Окрім негативного впливу на кінцевий урожай і його якість застосований на недозрілому насінні гліфосат істотно знижує його схожість. Тому обробку посівів можна розпочинати тільки за досягнення культурою фізіологічної стиглості.

____________________

Коли починається дозрівання та висихання, на загостреній верхівці приквітка спочатку з’являється коричнева окантовка. За вологості 40–50% верхівка приквітка стає коричневою — на цій стадії вологість насіння занадто висока, рослина не досягла повної стиглості

____________________

Не потрібно покладатися на колір листя або насіння як на ознаку висихання. Вони не є надійним показником, адже на ринку чимало гібридів з ефектом stay green, тривалого озеленення. Тут більш визначальним є зміни в кольорі кошика та приквітка. Коли починається дозрівання та висихання, на загостреній верхівці приквітка спочатку з’являється коричнева окантовка. За вологості 40–50% верхівка приквітка стає коричневою — на цій стадії вологість насіння занадто висока, рослина не досягла повної стиглості. Поступово по краях приквітків з’являється коричнева смужка. І коли найширша частина приквітка вже набула коричневого забарвлення, вологість насіння становить від 30 до 35%. Це стадія R-9, яка настає через 30–45 днів після цвітіння. Саме із цього моменту може початися збирання врожаю / передзбиральна підготовка, бо подальшого підвищення вже чекати намарне.

Залежність від стану

Також ефективність роботи десикантів на основі гліфосату суттєво залежить від самого стану рослини під час обробки. Аби діюча речовина активно поширювалася по всій рослині — від генеративних органів до кореневої системи, соняшник має стабільно вегетувати, не потерпаючи від стресових чинників. Скажімо, у спекотних посушливих умовах кількість воску на листках рослини збільшується, а продихи закриваються. Це ускладнює проникнення діючої речовини, позначається на часі та ефективності роботи.

Визначальна якість води. Вимогливіший гліфосат і до якості води для приготування робочого розчину. Окрім належного рівня жорсткості особливу увагу слід звернути на чистоту води. Адже забруднення органічними часточками суттєво позначається на ефективності діючої речовини цього класу.

Температурний чинник

Слід урахувати також температурну залежність — коли вона опускається понад 14 °С, препарат діє повільніше. Тому обробку гліфосатом перед збиранням урожаю зазвичай проводять у спекотні та ясні дні. Аби оптимізувати активність гліфосату, бажано вносити його вранці за сонячної погоди, а внесення ввечері або в темний час доби найменш ефективне.

ПАР має значення. На ринку вистачає десикантів на основі гліфосату. Проте, як кажуть, не всі вони однаково корисні — що багато в чому залежить від препаративної форми. Річ у тім, що сучасні препарати можуть містити крім діючої речовини ще й 30–40%, як не більше, поверхнево-активних речовин. Вони вкрай важливі для отримання належних характеристик продукту. Так, ретельно підібрана система ПАР сприяє розподіленню крапель аерозолю по листку й розчиняє листковий віск для активного проникнення. Цей ефект має бути збалансованим — за надто агресивного впливу на листковий віск засвоєння гліфосату буде, навпаки, знижено. Також продукти можуть містити кондиціонер для води, ад’юванти, що забезпечують стійкість й утримання продуктів на листковій поверхні під час можливих опадів тощо.

Степан Коцький