Однакові й водночас різні

Ми багато говорили про різні культури, такі як пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник та ін. Проте лише зрідка згадуємо про такі цінні бобові культури, як горох та нут, які крім харчової цінності мають також велике агрономічне та економічне значення. Горох і нут використовують у багатьох сферах, зокрема у фармакології, харчовій промисловості, відгодівлі тварин, виробництві рослинних протеїнів, як диверсифікацію сільгоспвиробництва тощо. Горох і нут мають значний потенціал для розвитку як важливі сільськогосподарські культури. Їхня здатність адаптуватися до різних кліматичних умов, висока харчова цінність і позитивний вплив на агроекосистеми роблять ці культури привабливими для фермерів і споживачів

Якщо горох ми знаємо і навчилися його вирощувати вже давно, то нут для нас — культура відносно нова, але дуже схожа з горохом у вирощуванні. Наприклад, нут і горох під час проростання не виносять сім’ядолі на поверхню ґрунту, як, наприклад, соя, і завдяки цьому їх можна висівати глибше, ніж сою. Нут і горох мають багато спільних особливостей у вирощуванні: підготовка посівного матеріалу до сівби, патогени, шкідники, строки сівби та ін. Не дивно, що нут ще називають турецьким горохом. Саме про спільні елементи та виклики технології вирощування нуту й гороху ми сьогодні й поговоримо.

Ні для кого не секрет, що немалий відсоток майбутнього врожаю ми можемо втрачати ще до сівби культури, коли неправильно плануємо підготовку посівного матеріалу. Хвороби можуть зменшувати потенціал культури аж до 50%, а інколи навіть і більше. До основних хвороб гороху, які уражують культуру в момент проростання й на ранніх стадіях росту й розвитку, належать фузаріозна та ризоктоніозна коренева й прикоренева гнилі, аскохітоз, несправжня борошниста роса або пероноспороз, біла гниль й ін. Основними хворобами нуту є фузаріозна коренева гниль, аскохітоз і пероноспороз.

Аскохітоз

Аскохітоз гороху (фото в лабораторії)

На горосі спостерігають три види аскохітозу. Блідий аскохітоз (Ascochyta pisi Lib.), темний аскохітоз (Ascochyta pinodes Jones.) та аскохітоз, що зливається (Ascochyta pisicola Sacc). А нут уражує збудник Ascochyta rabiei Lib. Аскохітозом уражуються всі наземні органи рослини. На листках з’являються коричневі плями з темно-бурою облямівкою. Пізніше у їх центрі утворюються темні цятки. На стеблах і плодах також з’являються плями, але вдавлені, у вигляді виразок. Збудник хвороби потрапляє і в насіння, яке стає бурим. Джерелом інфекції є заражене насіння та рослинні рештки. Упродовж вегетації спори гриба поширюються вітром, поливною і дощовою водою. Аскохітоз сильно знижує врожай у вологі роки. Уражується вся рослина. Найбільше шкодить у період появи сходів і утворення молодих бобів. Гриб заражає насіння, на якому також з’являються плями. Початок ­розвит­ку хвороби спостерігається як під час проростання ураженого насіння, так і потім. Оптимальними умовами для проростання конідій і зараження рослин є температура +18–20 °С і наявність крапельної вологи.

Таблиця 1. Дані фітонасіннєвої експертизи гороху (2022–2024 рр.)

Фузаріозна коренева гниль

Насіння гороху, уражене фузаріозом

Збудниками кореневої гнилі є недосконалі гриби з роду Fusarium Link (частіше F. avenaceum Sacc., F. roseum Fr.). Гриби з роду Fusarium у сиру погоду в місцях ураження утворюють білий або ясно-рожевий наліт, що ущільнюється і набуває вигляду коростинок яскраво-рожевого або жовтогарячого забарвлення. Ці гриби утворюють рясне спороношення у вигляді прямих або серпоподібних безбарвних конідій із 1–5 перегородками. Вони швидко поширюються вітром і крапельками дощу на здорові рослини, що призводить до посилення розвитку захворювання. Коренева гниль уражає сходи й дорослі рослини. У сходів загнивають корені, стебла біля кореневої шийки і сім’ядолі. Проростки буріють і часто гинуть до виходу на поверхню ґрунту. В уражених рослин, що з’явилися на поверхні ґрунту, сім’ядолі вкриваються глибокими бурими виразкоподібними ранками. Іноді темніє точка росту, у більш дорослих рослин чорніють і відмирають корені. Такі рослини відстають у рості та в’януть. Джерелом інфекції є заражений ґрунт, де збудник розвивається на рослинних рештках. Часто гриби роду Fusarium зберігаються й на насінні. Ураження фузаріозною кореневою гниллю може спричинити недобір урожаю 15–50% і навіть більше.

Таблиця 2. Дані фітонасіннєвої експертизи нуту (2022–2024 рр.)

Біла гниль (Sclerotonia sclerotiorum)

Біла гниль на насінні гороху

В Україні хвороба поширена повсюдно, особливо в районах зі значною кількістю опадів. Збудник хвороби є поліфагом і уражує багато культур. Характерний візуальний прояв білої гнилі — в’янення верхніх листків і поникнення верхівок головного стебла або бокових пагонів, уражене листя має вигляд обвареного. Симптом в’янення проходить раптово та швидко: тканини, що втратили тургор, стрімко (за 2–3 доби) некротизуються і всихають. Джерелом інфекції є міцелій на рослинних рештках і насінні, а також склероції в ґрунті або у вигляді домішок у насінні. В ґрунті склероції не втрачають життєздатність 6–8 років. У сприятливі для розвитку хвороби роки кількість уражених рослин досягає 20–30%, сильно уражені рослини гинуть. Недобір урожаю з однієї рослини може становити 10–100%. 

Несправжня борошниста роса (Peronospora pisi Syb)

В Україні хвороба дуже поширена в районах із достатньою і надмірною вологістю. Захворювання може проявитися на сходах гороху, але частіше спостерігається на початку бутонізації. Уражуються всі надземні органи рослин гороху, але найсильніше — листя. Ураження рослин пероноспорозом може бути місцевим або дифузним. За місцевого ураження з верхнього боку листків з’являються округлі блідо-зелені або жовтуваті плями з розпливчастими краями, які згодом буріють. На стеблах і бобах утворюються розпливчасті хлоротичні плями. За дифузного ураження міжвузля сильно вкорочені, верхівки та листя деформовані, рослини мають карликовий вигляд, зерно якщо і утворюється, то щупле. У вологу погоду місця ураження вкриваються сірувато-фіолетовим павутинним нальотом спороношення гриба. Джерела інфекції — заражені насіння та рослинні залишки. Навесні відновлення гриба відбувається тільки ооспорами. Життєздатність їх на насінні становить 1,5 року, на рослинних рештках — 1 рік. Протягом вегетаційного періоду гриб дає 4–6 поколінь конідій. Інкубаційний період — 4–15 днів. Спороношення гриба утворюється за температури не нижчої ніж 18–20 °С і відносної вологості повітря 95–100%. Спекотна і суха погода затримує розвиток хвороби. Сильні зливи не сприяють поширенню та розвитку захворювання, тому що змивають спори патогену. Ураження призводить до зниження продуктивності хворих рослин на 40%, схожість насіння зменшується на 30%, а його вага — на 5–50%.

І це лише деякі найбільш шкодочинні хвороби, які можна побачити на посівах гороху й нуту на території України.

Хоч ці дві сільгоспкультури і є нішевими на території України, однак дані діагностичних центрів компанії «Сингента» мають чітку картину щодо розуміння того, що посівні площі та цікавість фермерів до гороху й нуту останні роки зростають. Але водночас зростає й інфекційне навантаження на насіннєвому матеріалі та у сівозмінах, контроль якого слід планувати на етапі підготовки насіння до посіву.

Саме для контролю вищезгаданих хвороб «Сингента» має у своєму портфоліо такий препарат, як Вайбранс^® RFC, що має реєстрацію в нормі 1 л/т не лише на сою, а ще й на такі культури, як горох, нут та квасоля.

Вайбранс^® RFC — це системно-контактний фунгіцидний протруйник, до складу якого входять Седаксан™ 50 г/л, флудиоксоніл 25 г/л та металаксил-М 37,5 г/л. Це новий інноваційний продукт для захисту насіння бобових культур від хвороб. Вайбранс^® RFC — це передусім унікальне поєднання відмінної фунгіцидної ефективності, лагідності до азотфіксувальних бактерій і неперевершеної стимуляційної дії на розвиток кореневої системи.

Розглянемо коротко механізми дії діючих речовин препарату Вайбранс^® RFC.

Седаксан™ — діюча речовина, що належить до інгібіторів сукцинатдегідрогенази (SDHI), бере участь на рівні енергетичного обміну в клітинах патогену і пригнічує метаболізм грибів шляхом зв’язування ферменту сукцинатдегідрогенази в процесі клітинного дихання. На додаток до контролю широкого спектра хвороб ця діюча речовина має унікальний фізіологічний вплив на рослину, який забезпечує міцніші та здоровіші корені для найбільш раціонального використання доступної вологи на ранніх фазах розвитку і для засвоєння повною мірою мінерального живлення з ґрунту. Здорове коріння — сильна рослина.

Оброблений горох, норма робочого розчину 4 л/т

Флудиоксоніл — контактна діюча речовина, яка після висіву насінини рівномірно розподіляється в ґрунті навколо неї та закріплюється в ґрунтово-вбирному комплексі. Ця д. р. пригнічує ріст міцелію, діє на утворення клітинних мембран і синтез амінокислот. Цей механізм дії характерний тільки для групи фенілпіролів, тому флудиоксоніл має унікальну біологічну ефективність. Він також є еталоном у контролі одного з найнебезпечніших патогенів, що уражує сходи всіх культур, — фузаріозу.

Металаксил-М — високосистемна д. р. тривалої дії з класу феніламідів. Швидко поглинається насінням і рівномірно розподіляється по рослині після проростання. Крім того, перерозподіляється в ґрунті поблизу насінини, звідки пізніше вбирається корінням і потім засвоюється рослиною. Таким чином, захищається не лише насіння та проросток на найраннішій і найуразливішій стадії росту, а й забезпечується тривалий захист від вторинних інфекцій. Металаксил-М інгібує синтез нуклеїнових кислот, що приводить до уповільнення і порушення мітозу клітин патогену. Це єдина д. р., що має фунгіцидну дію проти класу ооміцетів. Контролює такі хвороби, як пероноспороз та пітіозну кореневу гниль. Такий склад д. р. у протруйнику Вайбранс^® RFC забезпечує максимальний фунгіцидний захист від широкого спектра насіннєвої та ґрунтової інфекцій у вирощуванні гороху й нуту.

Оброблене насіння нуту, норма робочого розчину 7 л/т

Отже, головні переваги Вайбранс^® RFC:

• Надійний фунгіцидний захист у сівозмінах, насичених просапними культурами;
• Стимулює розвиток кореневої системи на всіх типах ґрунтів;
• Подовжений захист від усіх форм кореневих і прикореневих гнилей та пероноспорозу;
• Формула М у складі протруйника забезпечує краще утримання препарату на насінні та ідеальну якість обробки.

Проте водночас із вибором правильного та якісного протруйника для обробки посівного матеріалу нуту й гороху ми маємо пам’ятати ще про саму обробку. Обробка — це підготовка насіння, вибір правильного устаткування, норми робочого розчину. Обробка посівного матеріалу розпочинається з очищення та калібрування насіння, щоб очистити його від домішок, половинок, битого насіння і зайвого пилу, який може забирати на себе 5–15% д. р. запланованої норми. Слід зазначити, що горох і нут є дуже ніжними культурами в обробці, тому слід вибирати обладнання, на якому можна мінімізувати травмування посівного матеріалу під час обробки. І насамкінець потрібно визначити правильну норму робочого розчину, розробляючи рецептури. Для гороху оптимальна норма робочого розчину становить 3–5 л/т, а для нуту — 7–8 л/т. Як бачимо, технологія захисту насіння гороху та нуту ніби й однакова, але водночас і різна.

Отже, сьогодні ми поговорили про проблеми в захисті посівного матеріалу гороху і нуту та їх розв’язання. І зовсім скоро наші аграрії знову вийдуть у поля для сівби цих культур, адже інвестиції в розвиток виробництва і переробки гороху й нуту можуть сприяти розв’язанню глобальних проблем продовольчої безпеки, покращенню харчування населення та розвитку сталого сільського господарства. З огляду на ці чинники можна впевнено стверджувати, що горох і нут є важливими культурами в майбутньому, відіграючи значну роль у забезпеченні здорового харчування та сталого розвитку аграрного сектору.

Дмитро ЖАРКО, технічний спеціаліст
з підтримки й розвитку протруйників,
компанія «Сингента»