Соя без ГМО: технологія SAATBAU PROBSTDORFER

Для оптимального вирощування не ГМО сої аграрії повинні дотримуватися низки технологічних вимог, обираючи найбільш ефективні рішення.

У зв’язку зі збільшенням площ під соєю та завдяки попиту на соєві боби без ГМО в Європі виникає запитання: як виробникам сої підвищити врожайність і поліпшити якість продукту, а фермерам-новачкам — досягти стабільних результатів? SAATBAU PROBSTDORFER один з небагатьох оригінаторів, які мають у своєму потрфоліо всі групи стиглості сої, тому можуть задовольнити найвибагливіших клієнтів, в тому числі і ультраранні сорти, які придатні для збору двох урожаїв.

Ґрунт і поживні речовини

Соя найкраще росте на ґрунтах із хорошою структурою та швидким прогріванням завдяки особливій формі епігеічного проростання. Найоптимальніша температура для її розвитку у фазу проростання — приблизно 10 °С.

На ґрунтах із недостатньо оптимальним забезпеченням поживними речовинами потрібно планове внесення добрив задля отримання стабільних урожаїв. Так, наприклад, на важких і замулених ділянках під основний обробіток передусім бажано внести 500–800 кг/га змішаного або негашеного вапна. Вапнування підвищує активність інокулянту, нітрифікаційних і бульбочкових бактерій, а відтак посилює рухомість азоту. Окрім того, після вапнування збільшується кількість рухомих сполук фосфору, калію та молібдену.

Оптимальним для активності бульбочкових бактерій є рівень рН 6,0–7,0. За таких умов доступність фосфору і молібдену для рослин є набагато кращою, адже молібден як один із найважливіших мікроелементів для бобових стає важкодоступним за низького рівня рН. Достатня доступність Р (фосфорних добрив) є не менш важливою, адже вона підвищує кількість і розмір бульбочок, ефективність фіксації N2, а з нею, звісно, урожайність і вміст протеїну.

Ґрунтообробіток

Рекомендовано вчасно вирівнювати ґрунт після оранки або розпушення культиватором для запобігання небажаного випаровування вологи (у посушливих регіонах) і для вирівнювання посівного ложа (головна передумова для збирання врожаю без втрат).

Угіддя із промерзлими або морозостійкими сидератами також слід вчасно приорати перед сівбою, щоб забезпечити належне прогрівання ґрунту. Розпушений верхній шар ґрунту прогрівається швидше за вологі шари, що лежать глибше. Під час висіву бажано працювати на встановленій глибині закладання (3–4 см), щоб зберегти капілярність і досягти рівномірних сходів культури.

Ґрунтообробіток і закладання насіння на одній і тій самій глибині сприяють розвитку рівномірних посівів та рівномірному достиганню. І найважливіше — добре розпушене, вирівняне посівне ложе підвищує ефективність досходових гербіцидів.

Висів і час сівби

У жодному разі не рекомендовано висівати насіння сої зарано або за несприятливих погодних умов, адже паростки дуже вимогливі до температури. Сівба в достатньо прогріте посівне ложе стимулює швидкі, однорідні сходи на полі, швидкий ранній розвиток, щоб рослини мали змогу достатньо конкурувати з бур’янами та раніше починали цвітіння. За таких обставин інокуляція діє краще, ніж за тривалого перебування насіння в холодній землі.

Насіння сої значно потерпає за вологої й холодної погоди після висіву, тому й утворює нерівномірні, слабкі сходи, які дещо сильніше потерпатимуть від можливої подальшої посухи.

Вибір сорту й густота посіву

Температура і кількість опадів є вирішальними чинниками у формуванні врожаю. Завжди обирайте відповідну до вашого регіону групу стиглості. У посушливі роки краще надати перевагу ранньостиглим сортам, щоб вони мали змогу легко пройти фазу наливання.

Амбелла – лідер сегменту ультраранніх сортів

Скористайтеся результатами селекційного прогресу від ультраранньої та середньостиглої груп SAATBAU PROBSTDORFER, щоб оптимально використати потенціал урожайності сортів (залежно від групи стиглості, густоти посіву та посівної техніки):

• Група 0000 (ширина міжряддя 12,5-15-25 см): сорти AМБЕЛЛА, AДЕССА, норма висіву – 650 – 700 тис. схожих насінин/га.
• Група 000+ (ширина міжряддя 15–35 см): сорти АБАКА, AБЕЛІНА, норма висіву – 550 – 600 тис. схожих насінин/га.
• Група 000 (ширина міжряддя 15–35 см): AУРЕЛІНА, АЛІСІЯ, норма висіву – 500–600 тис. схожих насінин/га.
• Група 000- (ширина міжряддя 12,5-35 см): АКАРДІЯ, АДЕЛЬФІЯ, норма висіву – 450–500 тис. схожих насінин/га. ширина міжряддя 12,5-25 см: АХІЛЕЯ, норма висіву – 550–650 тис. схожих насінин/га.
• Група 00+ (ширина міжряддя 25-70 см): АМАДЕА, норма висіву – 450-500 тис. схожих насінин/га; 400-450 в посушливих регіонах.
• Група 00 (ширина міжряддя 15-35 см): АЛЬВЕСТА, норма висіву – 550-650 тис. схожих насінин/га. ширина міжряддя 25-45-70 см: АТАКАМА, норма висіву – 350-450 тис. схожих насінин/га.
• Група 00- (ширина міжряддя 25–70 см): AЛТОНА, АНГЕЛІКА, АЛБЕНГА, норма висіву – 400–500 тис. схожих насінин/га.

Загалом високої та стабільної врожайності сої можна досягти як за рядкового, так і за точного висіву. Переваги й недоліки кожної з технік залежать радше від умов господарства, ґрунтів і погодних умов.

Суцільний висів

Переваги:

• скорочення витрат, висока продуктивність без додаткових інвестицій;
• швидке закриття поверхні ґрунту — менше ерозії;
• зниження випаровування вологи в міжрядді;
• усунення проблем із бур’янами (швидке змикання рядків);
• оптимальне використання світла, води та поживних речовин.

Недоліки:

• іноді утворюються загущені посіви;
• за сухої погоди контакт насінини з ґрунтом не такий оптимальний, як за точного висіву;
• регулювання глибини диска сошника, закладання насіння більш нерівномірне;
• немає можливості для міжрядного обробітку — механічна боротьба з бур’янами можлива тільки штригельною бороною.

Точний висів

Переваги:

• точна глибина розміщення насіння в рядку;
• краще провітрювання посівів — швидше просушування, менше хвороб;
• можлива менша норма висіву (5–10%) завдяки кращому гілкуванню (тільки для сортів, які добре гілкуються);
• рівномірніша поява сходів на полі, особливо за складних умов;
• ліпша придатність до мінімального обробітку ґрунту завдяки сферичним дискам із загостреною різальною крайкою та вирізним дискам типу «ромашка» для кращого подрібнення пожнивних решток;
• можливе локальне внесення фосфорних добрив;
• хороші можливості для механічної боротьби з бур’янами.

Недоліки:

• повільніше змикання рядів із меншим затіненням міжрядь — проблеми з бур’янами (пізніше забур’яненість може бути більшою);
• пізніше змикання рядів — більше проблем з ерозією;
• висихання між рядками — можливе, коли у фазу наливання зерна рослині бракує вологи;
• менша відстань у рядках від насінини до насінини;
• можливе внесення меншої кількості інокулянтів за умови використання пневматичних сівалок точного висіву.

Регулювання забур’яненості

Правильна механічна або хімічна боротьба з бур’янами є невіддільним атрибутом успішного вирощування сої. Загальні умови, як-от: ступінь забур’яненості, погода, стадія розвитку тощо — теж мають суттєвий вплив.

Правильний вибір ґрунтового гербіциду — найважливіше завдання. Препарат має бути не токсичним для сої, особливо під час дощів. Такі продукти допоможуть стримати проростання хвоща польового, пасльонових тощо.

Останніми роками через розвинення резистентності у деяких бур’янів потрібно ретельно дотримуватися рекомендацій від офіційних консультантів і фірм — виробників засобів захисту рослин.

Механічні заходи також можуть бути додані у загальноприйняту стратегію, щоб уможливити надійний контроль за бур’янами, з якими важко боротися. Додаткове руйнування кірки сприятиме зниженню забур’яненості, інтенсивнішому провітрюванню та прогріванню ґрунту, а разом із тим — кращій ефективності інокуляції.

Насправді вирощувати сою дуже вигідно, але тільки за правильного підходу, розробки ефективної системи удобрення та дотримання всіх вимог сучасної технології цієї культури. А головне пам’ятати, що ключовим моментом завжди є вибір правильного посівного матеріалу.

SAATBAU PROBSTDORFER може задовольнити найвимогливішого агровиробника.