Валентин Бебес: «Жодна теличка не пішла на відгодівлю — усіх продаємо як племінних»

На сьогодні у СТОВ «Ратнівський аграрій» на Волині розводять елітні м’ясні породи ВРХ: лімузин, шароле та абердин-ангус. Загальне поголів’я нараховує близько 2500, маточне — складає 1000 тварин. Щороку експортують 600-800 голів. Переважно реалізують биків із середньою вагою 600-700 кг. Тим часом на внутрішньому ринку продають племінну худобу по 4,8 євро/кг. Найближчим часом планують виростити биків із мармуровим м’ясом та розширити виробничі потужності

Про особливості утримання худоби м’ясних порід, вільний вигул на пасовищах та найкращий раціон для відгодівлі ВРХ «Агробізнесу Сьогодні» розповів директор СТОВ «Ратнівський аграрій» Валентин Бебес.

? На яких породах ВРХ зараз спеціалізується СТОВ «Ратнівський аграрій»? На фермі маєте власне поголів’я чи закуповуєте?

— Господарство зареєстровано 2011 року. Основна діяльність — це розведення та утримання племінних порід ВРХ із використанням сучасних технологій. Крім тваринництва, також вирощуємо зернові та олійні культури для продажу на сільськогосподарських угіддях площею понад 8500 га. На сьогодні розводимо три основні породи — це абердин-ангус, лімузин та шароле, маємо також поліську та волинську м’ясні породи. Загальне поголів’я нараховує майже 2500 тварин, маточне поголів’я складає 1000 голів. Спочатку купували молодняк ВРХ в Україні і за кордоном. На сьогодні вже маємо власне стадо найкращої селекції. Закуповуємо лише спермопродукцію у європейських виробників для покращення поголів’я.

__________________

Три породи ВРХ утримуються окремими стадами та не перетинаються. Відтворення поголів’я здійснюється двома шляхами — штучним осіменінням (30%) та природнім (70%)

__________________

? Господарство практикує вільний вигул тварин на пасовищах. Як забезпечуєте чистоту порід?

— На фермі технологічний процес побудований наступним чином. З листопада по квітень-травень вся худоба перебуває на фермі. Корови із телятками по породах розміщені в окремих приміщеннях, де є місце для відпочинку молодняку, так звані «ясла». Худоба, яка переведена на відгодівлю, розміщується у відгодівельниках, де отримує окремий раціон з підвищеним вмістом білкової групи. Бики — плідники також утримуються відокремлено. За потреби в стадо до корів запускаємо одного бика на певний період. Так само й на вигулі з квітня-травня по жовтень-листопад зберігаємо просторову ізоляцію для різних категорій худоби. Корови із телятами перебувають на пасовищі весь період. Тоді зі стадом так само перебуває один племінний бик. У цей період може відбуватися природне запліднення в окремих корів. Через 21 день бугая замінюємо іншим биком. Таким чином відслідковується родовід, бо за термінами можна буде визначити, хто є батьком телят.

? І не важливо, яка порода племінного бика?

— У СТОВ «Ратнівський аграрій» пасовища становлять до тисячі гектарів. На них три породи ВРХ ходять окремими стадами та не перетинаються. Відтворення стада відбувається штучним (30%) і природнім (70%) шляхами. Сперму для штучного запліднення закуповуємо в європейських виробників. Перед тим вибираємо у каталогах найкращих биків-репродукторів своєї породи. Зазвичай, щоб уникнути перехресного запліднення, то проводиться штучне осіменіння. Коли народжуються потім бички, то з них, за різними характеристиками, відбираємо найкращих. Частину собі залишаємо, решту — продаємо іншим господарствам.

__________________

На фермі молочного напрямку немає, тому кожна корова 6-7 місяців лише вигодовує молоком своє теля

__________________

? Корів не доїте, тобто вони лише вигодовують телят?

— Так, вони не дояться. Телятка майже до семимісячного віку перебувають біля матерів. Вони мають вільний доступ до молока. Додатково їх ще підгодовуємо найкращими кормами. Корови м’ясних порід мають різну молочність. Але на нашій фермі молочного напрямку немає, тому кожна корова 6-7 місяців лише вигодовує молоком своє теля. Молодняк росте здоровим і швидко набирає вагу.

Телята, порода Абердин-ангус

? Розкажіть детальніше про м’ясні породи ВРХ. Чи є між ними суттєва різниця?

— У загальному породи більш-менш схожі. Різниця є тільки в якості м’яса та в характері тварин. Лімузин і шароле — французькі породи ВРХ, абердин-ангуська — це англійська. Наприклад, бики абердин-ангуської породи більш схильні до мармуровості та мають жирніше м’ясо. Лімузин і шароле — більш пісне м’ясо. Якщо говорити про середньодобовий приріст, то вони майже однаково ростуть. Коли ж скрупульозно підійти, то у породи шароле буде найбільший середньодобовий приріст. За характером найбільш агресивна — це лімузин. У корови цієї породи дуже складно забрати теля для спеціальних процедур чи вакцинації. Мати в такий момент буде ревно захищати своє маля.

? Наскільки безприв’язне утримання та випас, які практикуєте на фермі, зменшує собівартість вирощування?

— У нашій складовій на собівартість пливає середньодобовий приріст. Для того, щоб він був найбільшим, треба забезпечити тваринам найкращий раціон. Корови з телятами не харчуються так інтенсивно, як худоба на відгодівлі. Саме тому вони з квітня по жовтень перебувають на випасі. Їм вистачає хорошої трави на пасовищах, тому тваринам майже нічого не додаємо у раціон, лише за потреби підгодовуємо. У період випасу немає великих витрат на утримання корів.

Натомість у зимовий період, коли ВРХ перебуває на фермі, раціон суттєво розширюється — включає сіно, солому, силос та частково комбікорми для того, щоб тварини були в хорошій формі. Натомість бикам на відгодівлі даємо більше концентрованих кормів, щоб вони швидше росли.

__________________

У період інтенсивної відгодівлі середньодобовий приріст биків становить до 2,7 кг

__________________

? А коли починається інтенсивна відгодівля?

— До семи місяців телятка перебувають біля корів. Їм забезпечуємо найкращі екструдовані корми — кукурудзяні або пшеничні палички, плющений овес, якісне сіно тощо. Потім молодняк у віці 6-7 місяців відлучаємо від корів орієнтовною вагою 180-200 кг. На окремому раціоні підгодовуємо теляток до ваги 300-350 кг. Це такий перехідний період, коли їм забезпечуємо звичайний раціон із невеликою кількістю концентрованих кормів. На цьому етапі середньодобовий приріст не є великим, оскільки телятка отримують стрес від того, що їх відлучили від мамки. На заключному етапі тварин переводимо у режим інтенсивної відгодівлі та забезпечуємо їм найкалорійніший раціон. У цей період інтенсивної відгодівлі середньодобовий приріст становить до + 2,7 кг.

? До якої маси ВРХ доростає і за який період?

— Переважно продаємо биків із середньою вагою від 600 до 700 кг. На той період їх вік становить не більше 18 місяців. Орієнтовно за півтора року тварини набирають 500 кг.

Порода Лімузин

? Якої ваги досягають племінні самці, яких утримуєте на фермі?

— Маємо бугаїв-плідників віком 3-5 років, їх вага становить 1000-1300 кг. Дорослий бугай довго може бути продуктивним. Лише питання у тому, щоб не було перехресного запліднення. Якщо у нас цей племінний самець покрив вже велику кількість корів, то його продаємо в інші господарства або за кордон для продовження племінної справи. В рідких випадках віддаємо на забій.

? У вас власна кормова база? Який раціон потрібен ВРХ м’ясних порід?

— Маємо понад 11 тис. га землі, посівні площі становлять 9,5 тис. га. Вирощуємо багато сільськогосподарських культур: озимі — ячмінь, ріпак, пшениця, жито, тритикале, спельта; ярі — соняшник, кукурудза, соя, гірчиця, гречка, бобові, олійна редька та інші культури для посіву сидерату, крім того, кукурудзу на силос, озиме жито на сінаж. У раціон ВРХ входить сіно, солома, силос, виготовляємо на власному обладнання комбікорм за різними раціонами відповідно до вікової групи тварин, який включає власну вирощену зернову групу (ячмінь, пшениця/тритикале, кукурудза), соєву макуху та мікроелементи. В літній період купуємо мелясу та доповнюємо раціон для кращого «апетиту». Переважно наші бички набирають 2,5-2,7 кг за добу на заключній стадії відгодівлі. У передньому періоді — це десь 1,3 кг за добу. Якщо взяти від народження до продажу, то десь 1,7 кг становить середньодобовий приріст.

__________________

Головне для ВРХ– це вільний доступ до кормового столу

__________________

? У цей період тварини мають бути на вигулі чи навпаки — менше рухатися?

— Це залежить від того, чого хочемо досягти. Наразі активно вивчаємо питання щодо мармуровості м’яса. Поки що не досягли бажаного результату, оскільки головна увага сконцентрована на дотриманні високого рівня племінної справи, але маємо вже напрацювання. Дійсно, тут треба, щоб худоба менше рухалася. Загалом, аби ВРХ гарно росла, треба забезпечити накриття від дощу та снігу, обмежити протяги і забезпечити головне — вільний доступ до кормового столу. В одному загоні на фермі у нас одночасно утримуються від 20 до 40 бичків, переважно вони одного віку. Якщо тварина не матиме належного доступу до кормового столу, отримає менше кормів, то відставатиме у розвитку.

? Чи передбачені обов’яз­кові вакцинопрофілактики для ВРХ?

— У СТОВ «Ратнівський аграрій» працюють чотири ветлікарі, які ретельно слідкують за здоров’ям худоби. У нас розроблені схеми вакцинації і вони відбуваються кожного року. Хоча й не дешеве задоволення, але мусимо проводити профілактику хвороб. Особливо це важливо в літній період, коли поголів’я йде на пасовища, і коли повертається на зимівлю. У нас пасовища всі огороджені електропастухами для того, щоб зменшити доступ диких тварин, які переносять небезпечні хвороби.

? Чи маєте власну переробку яловичини?

— Поки власної переробки немає, але плануємо у перспективі. Виготовлення готової продукції — це, напевно, найбільш маржинальна складова, оскільки орієнтована на кінцевого споживача. Проте переробка передбачає вкладення чималих інвестицій. Крім того, в Україні ще ринку споживання яловичини немає як такого. Останніми роки тварин живою вагою продаємо в Ліван через посередників. Вони закуповують ВРХ у нас. Потім везуть в порт Рені і кораблем відправляють на експорт. Ми продаємо на забій, але, наскільки мені відомо, ВРХ експортується у живому вигляді, а забій відбувається безпосередньо за кордоном.

__________________

Щороку десь 600-800 голів ВРХ продаємо за кордон

__________________

? Зараз працюєте повністю на експорт?

— Саме так. Якщо порівняти внутрішній ринок, то тут корова коштує 110 грн/кг. Натомість експортна ціна становить 140 грн/кг. Биків на внутрішній ринок продаємо за 140 грн/кг,
а на експорт — за 190 грн/кг. В Україні є кілька оптових компаній, які займаються закупівлею та експортом худоби до арабських країн. Щороку ми десь 600-800 голів експортуємо. До війни продавали молодняк 350-380 кг як племінну ВРХ в Узбекистан. З 2022 року кордони закрилися, втратилась логістика, тому більше в азійські країни племінну худобу не експортуємо. Тим часом у європейських країнах існують посилені санітарні вимоги до імпортованого м’яса, тобто до вакцинації, препаратів, які застосовуються під час вирощування худоби. Європейський ринок для української яловичини поки що закритий як живою вагою, так і забійними кондиціями. До речі, українські виробники продають ВРХ по 3,76 євро/кг. А в Європі така худоба коштує орієнтовно 5-6 євро/кг. Тому європейський ринок для нас цікавий, але нас туди не пускають. Можливо, вони захищають так свій ринок.

__________________

Коли продаємо бичка півторарічного віку, то він має окупити як своє утримання, так і корови, яка його народила

__________________

? Чому ж культура споживання яловичини в Україні на низькому рівні? Як це змінити?

— Причина у тому, що яловичина — дорожче м’ясо, і його собівартість вища. Коли продаємо бичка півторарічного віку, то він має окупити як своє утримання, так і корови, яка його народила. А утримання корови, відповідно, недешеве задоволення. Тому таку ціну більшість українців не готові платити на даний момент. В Європі є дотація для сільськогосподарського виробника на гектар, чи на голову, що здешевлює собівартість. Наразі свинина значно дешевше м’ясо. Хоча, якщо говорити про якість і вплив на здоров’я, то яловичину і свинину не варто навіть порівнювати.

? Яка нині ціна на племінну ВРХ?

— На сьогодні телиць і биків продаємо при масі 320-350 кг по 4,8 євро/кг. Якщо 400+ кг і більше, то можемо трохи скинути ціну — 4,50 євро/кг. Різні домовленості бувають. Це племінна худоба, що продається з обов’язковим проведенням карантинних заходів (досліджень), яка йде не на забій, а на поповнення. В Україні за останні роки відбувається відновлення інтересу до бізнесу з розведення ВРХ м’ясних порід і це не може не радувати. У нашому господарстві жодна теличка не пішла на відгодівлю. Фактично усіх продаємо як племінних, тобто на поповнення стада.

Важливість партнерства — стабільність розвитку

Дуже важливим складником ефективної діяльності є робота з партнерами. Валентин Бебес наголошує: для нього партнерство — це насамперед відповідальність обох сторін. Більшість партнерів господарства — це компанії, з якими співпраця триває чимало років. Валентин Бебес зазначає, що співпраця з постачальниками — це не разові угоди, а багаторічна взаємна довіра, сервіс, відповідальність і прогнозованість. Серед згаданих надійних партнерів у сегменті генетики — ТОВ «Українська генетична компанія», ТОВ «МУТО ГЕНЕТІК», у годівлі тварин — ТзОВ «Ковель-Агро-Альянс», коли йдеться про ветеринарію — ТОВ «ВЕТРЕЙД», «УВТ», ДП «Волинська ОБП»», ТОВ «СВАОР».

У планах розвитку агрокомпанії — запровадження програмного обладнання для кормозмішувачів. Нині аналізують пропозиції партнерів у цьому сегменті.

__________________

В Україні за останні роки трохи відновився бізнес із розведення ВРХ

__________________

? Чи зможуть українські тваринники стати потужними гравцями на ринку яловичини як в Україні, так і за кордоном? І коли це може статися?

— Українські тваринники вже є гравцями на ринку. Останнім часом багато яловичини виробники експортують за кордон, переважно до арабських країн. Натомість на українському ринку користуються популярністю дешевші за собівартістю види м’яса. Наші споживачі мають зрозуміти, чому яловичина дорожча, ніж свинина чи птиця, та як споживання м’яса впливає на наше здоров’я. Якщо зростатиме попит, то буде і пропозиція. Зараз вже збільшується кількість середніх та невеликих господарств, які починають утримувати ВРХ м’ясних порід. Насамперед, перевагою України є наявність різноманіття кормової бази, яка росте на полях, а також — природних пасовищ, тобто територій, які не придатні для основного с/г виробництва. Думаю, у нас для розвитку м’ясного скотарства є всі умови.

Коментар

Ян Роусек, представник «Шауманн»:

Компанія «Ковель-Агро-Альянс» співпрацює з агрокомпанією «Ратнівський аграрій» з 2011 року, одразу після її заснування. З самого початку ми разом розробляємо раціони годівлі тварин. Особливо тісно співпрацюємо над раціонами годівлі сухостійних і транзитних корів, яких взимку тримають у корівниках. Використовується весь спектр преміксів, які є в портфоліо представника компанії «Шауманн Агрі Австрія» у Західній Україні — ТОВ «Ковель-Агро-Альянс». Все дуже ретельно опрацьовується.

У «Ратнівському аграрії» працюють справжні професіонали своєї справи, які дуже переймаються своїм бізнесом. Кожен елемент утримання вони опрацьовують дуже ретельно і максимально професійно — від розроблених різних раціонів годівлі до вирішення комплексу ветеринарних питань і профілактики хвороб. «Ратнівський аграрій» — приклад ефективного виробництва м’яса великої рогатої худоби.

Якщо детальніше розповісти про нашу співпрацю з ними, то зазначу, що під кожну категорію тварин, кожен період їхнього життя у нас є спеціальний премікс. У «Ратнівському аграрії» використовуємо деякі з цього широкого спектру. Так, наприклад, у сухостійних корів велике навантаження на метаболізм тварини, відповідно від цього залежить якість молозива та якість майбутнього потомства. А отже, ми закладаємо добавкою «Ріндавітал» фундамент майбутнього прибутку аграріїв.

З іншого боку, премікс «Кальвіцин» додається в корм маленьким телятам, які народжуються взимку або ранньою весною — важливо забезпечити їм якісне підгодовування. А влітку для них використовуються лізунці на пасовищі, адже там тварини не отримують комбікорм.

Наступний етап співпраці — відгодівля тварин, під час якої до раціону додають комбікорми зі спеціальними преміксами для відгодівлі («Ріндамаст») або вирощування телиць («Ріндавіт»), які допомагають тваринам швидше набирати вагу та правильно розвиватися. Це дозволяє максимально використовувати генетичний потенціал тварин для досягнення максимального ефекту розвитку та приросту ваги.

Також ми співпрацюємо з господарством у заготівлі сінажу та силосу: зокрема, для кожної культури (трави, бобові або кукурудза) у нас є власні консерванти («Бонсілаж»), у яких для консервування кормів використовуються різні види бактерій. Навіть за складних погодних умов та високої вологості ми зможемо запропонувати рішення.

У «Ратнівському аграрії» розпочинається робота над виробництвом мармурового м’яса, для чого ми маємо власні пропозиції. Фірма «Шауманн» працює у понад 40 країнах і має великий досвід у всіх напрямках тваринництва. В основі виробництва мармурового м’яса лежить насамперед генетика, а потім — система годівлі тварин. Тварин годують високими дозами концентратів, і, відповідно, щоб уникнути метаболічних проблем, потрібно застосовувати спеціальні премікси та буфери. Адже тварини у фазі інтенсивної відгодівлі перебувають на межі ацидозу. Тобто для запобігання захворювань потрібно ретельно скласти кормовий раціон і ввести спеціальні премікси та буфери — тільки таке поєднання дає очікуваний результат.

Розмовляла Тетяна Ковальчук