Олександр Жилінський: «Майбутнє готується сьогодні»

У молочному тваринництві є проста формула: здоров’я тварини напряму визначає прибуток господарства. І якщо якість корму та води фермери вже давно сприймають як критично важливі, то мікроклімат у корівнику часто залишається “за кадром”. Проте саме температура, вологість і рух повітря щодня впливають на надої, стан тварин і загальну ефективність ферми.

Ми поговорили з інженером української компанії «ВАДА» Олександром Жилінським про роль вентиляції в корівниках, інженерні підходи до її проєктування та типові помилки, які коштують фермерам втраченої продуктивності.

Олександр Жилінський, інженер української компанії «ВАДА»

? Олександре, як компанія «ВАДА» прийшла до роботи з системами мікроклімату для тваринницьких комплексів?

— Якщо чесно, починалося все значно простіше: ми просто продавали обладнання. Але дуже швидко стало зрозуміло, що просто «продати» в нашій сфері вже не працює. Якщо ти не розумієш, як ця техніка живе в реальних умовах ферми — ти не зможеш дати клієнту результат. Тому ми свідомо пішли в глибину. Одним із перших кроків було навчання у наших партнерів, зокрема в компанії Hotraco. Там ми освоїли базу: як підключати, налаштовувати контролери мікроклімату. А далі була практика. Перший тестовий проєкт ми реалізували фактично «для себе», встановивши контролер на базі підприємства Agrolife, щоб перевірити всі знання в реальних умовах. Це був безкоштовний кейс, але він дав нам головне — впевненість і розуміння процесів. Потім з’явилися перші серйозні клієнти: ТОВ «УЛАР», де ми вже монтували комп’ютер Fortica. Згодом працювали з великими компаніями, такими як МХП, ТОВ «Агро-Овен». Паралельно глибоко вивчили ще один важливий інструмент — систему Orion.

? Які напрями є ключовими у Вашій інженерній роботі?

— Якщо говорити коротко — ми займаємося мікрокліматом «під ключ». Але за цим стоїть значно більше. Сьогодні ключове — це комплексні рішення. Ми не дивимося на вентиляцію окремо від, наприклад, напування чи освітлення. Бо в реальному житті ферми це все одна система. Наприклад, можна поставити найкращі вентилятори, але якщо у тварини погана вода, то продуктивності не буде. Те ж саме з кормом. Або якщо є проблеми з освітленням чи обігрівом — ефект від вентиляції теж буде обмежений. Тому ми працюємо так: занурюємося в об’єкт, аналізуємо, вимірюємо. У нас є прилади, якими ми перевіряємо швидкість руху повітря, реальну роботу вентиляції. І це важливий момент, тому що ми не «розповідаємо», як має бути, а показуємо клієнтам це на практиці. Був, наприклад, кейс у Миколаївській області в ТОВ «Промінь». Ми встановили вентилятор у тестовому режимі, показали його роботу, заміряли показники, і керівник господарства сам побачив різницю. З цього й почалася довгострокова співпраця.

? Чи є у Вас «основна спеціалізація» в тваринництві, чи Ви працюєте з усіма напрямами однаково?

— Найбільша частка нашої роботи сьогодні — це птахівництво. І це логічно, бо ця галузь в Україні зараз найбільш розвинена і технологічно вимоглива. Але ми працюємо не тільки з пташниками. Є багато проєктів у свинарстві та ВРХ. Особливо цікаві задачі саме у корівниках, де вентиляція має дуже тонке налаштування, бо впливає і на комфорт тварини, і на надої.

? Олександре, чому вентиляція аж така важлива на фермі?

— Дуже критично, яким повітрям дихатиме тварина. Без різниці чи це свиня, корова чи курка. Часто фермери основним вважають корм. Але це часткова правда. Бо, скажімо, корова може отримувати ідеально збалансований раціон, але якщо вона дихає важким, вологим повітрям, то просто не реалізує свій потенціал. Тому вентиляція — це не про «щоб було свіже повітря». Це про те, щоб тварина їла, пила, відпочивала і давала молоко на максимум своїх можливостей.

? З Вашого досвіду, які проблеми виникають у господарствах без правильної вентиляції?

— Перше — це вологість і накопичення газів. У корівнику завжди є аміак, вуглекислий газ, волога від дихання і гною. Якщо немає правильної вентиляції, то все це накопичується. А далі тягнеться ланцюг проблем: тварини гірше їдять, більше лежать і менше рухаються, зростає ризик респіраторних захворювань, знижується імунітет. Другою проблемою є тепловий стрес. Влітку без вентиляції корова просто «перегрівається». І тут втрати дуже швидкі: надої можуть падати буквально за кілька днів. І третє — це економіка, яку не всі одразу рахують. Бо фермер бачить: ніби корм той самий, умови ті самі, а результат гірший. І часто причина саме в повітрі.

? Які вентиляційні рішення найчастіше впроваджує компанія «ВАДА» у корівниках?

— На будь-якій фермі не існує універсального рішення. І це дуже важливо розуміти. Але якщо говорити про практику, то найчастіше ми працюємо з комбінацією природної та примусової вентиляції. Це можуть бути осьові вентилятори для створення направленого повітряного потоку, циркуляційні для зняття теплового стресу, системи з автоматичним керуванням через контролери мікроклімату. Дуже важливо не просто «поставити вентилятор», а забезпечити правильний рух повітря. Бо сам факт наявності вентилятора ще нічого не гарантує. Ми, наприклад, завжди перевіряємо швидкість повітря на рівні тварини. Використовуємо вимірювальні прилади і прямо на місці показуємо фермеру: ось тут є рух повітря, а ось тут — «мертва зона». І часто саме після таких замірів стає зрозуміло, що проблему вирішує не кількість обладнання, а його правильне розташування і налаштування.

? Чим відрізняється підхід до проєктування вентиляції у «ВАДА» від інших рішень на ринку?

— Головна відмінність полягає у тому, що ми не продаємо «схему», а працюємо з реальним об’єктом. На ринку часто є типові рішення: умовно, на такий корівник необхідна така кількість вентиляторів. Але в реальності кожна ферма має свої особливості: ширина і висота, матеріали, щільність утримання тварин, роза вітрів у регіоні. Без урахування цих факторів система не працюватиме з результатом. Ще один важливий момент — ми глибоко розуміємо обладнання, яке встановлюємо. Ті ж контролери мікроклімату (Hotraco, Orion) ми не просто підключаємо, а знаємо їх «поведінку» в різних умовах. І це дає можливість не просто змонтувати систему, а реально керувати мікрокліматом. І ще один важливий принцип: ми не працюємо лише заради швидкого заробітку. Бувають ситуації, коли проєкт для нас не найвигідніший, але ми все одно доводимо його до результату. Бо для нас важливо, щоб клієнт повертався.

? Чи важко щоразу «вигадувати велосипед», створюючи індивідуальні проєкти?

— Насправді ми не сприймаємо це як «вигадування велосипеда» щоразу. Швидше — як роботу з різними вихідними умовами однієї і тієї ж задачі.

По суті, кожна ферма — це окрема інженерна система, навіть якщо зовні будівлі можуть бути схожими, всередині вони працюють по-різному. Тому ми завжди відштовхуємося від конкретних умов. Буває, фермер приходить із запитом: «Хочу як у сусіда». І тут наше завдання — пояснити, що копіювання не працює. Бо те, що добре в одному господарстві, може не дати результату в іншому. Тому ми підбираємо рішення так, щоб воно було не «ідеальним на папері», а ефективним саме в цих умовах.

? Як правильно розраховується повітрообмін у корівнику?

— Насправді розрахунок — це один із ключових моментів, від якого фактично залежить, чи буде система вентиляції працювати правильно. Якщо пояснити просто, повітрообмін — це кількість свіжого повітря, яку потрібно подати в приміщення за одиницю часу, щоб забезпечити комфорт тварин і вивести надлишкову вологу, тепло та шкідливі гази (передусім аміак і CO₂). Але тут важливо розуміти: немає однієї універсальної цифри для всіх корівників. Розрахунок завжди базується на кількох параметрах: кількість тварин і їхня вага, сезонність (взимку головне завдання вентиляції — видалити вологу та шкідливі гази, не переохолоджуючи тварин. Влітку — навпаки, потрібно максимально ефективно відводити тепло і запобігати тепловому стресу) і конструкція приміщення. На основі цих даних інженери визначають мінімальний і максимальний повітрообмін. У спрощеному вигляді це виглядає як розрахунок на кілограм живої маси тварини або на кількість голів з урахуванням тепловиділення стада.

? І що далі?

— Далі підбирається обладнання — вентилятори, їх продуктивність, розташування, напрямок повітряних потоків. І дуже важливий момент — це не просто «поставити потрібну кількість вентиляторів», а правильно організувати рух повітря, щоб не було застійних зон і протягів на рівні тварини. Ми завжди додатково перевіряємо це вже на об’єкті: заміряємо швидкість повітря в різних точках корівника і дивимося, як система працює в реальних умовах. Бо будь-який розрахунок на папері потрібно підтвердити практикою.

? Як швидко окупаються інвестиції у систему вентиляції?

— Якщо коротко, то значно швидше, ніж більшість очікує. Але важливо розуміти: вентиляція не «заробляє» напряму, вона прибирає втрати. І от якраз ці втрати у багатьох господарствах недооцінені. Наприклад, тепловий стрес у корів — це не абстрактна проблема. У спеку тварина менше їсть, більше стоїть, менше відпочиває. Як результат, падіння надоїв може сягати 10-20% і більше, залежно від умов. І це лише вершина айсберга. У сумі це дуже великі гроші, які фермер просто «не добирає». Тому коли ми ставимо правильну вентиляцію, ефект часто помітний вже в перший сезон, особливо влітку. Господарство не втрачає надої, тварини стабільно їдять, менше хворіють.

? Олександре, де фермери найчастіше намагаються зекономити?

— Є кілька типових точок, де фермери намагаються скоротити витрати. І майже завжди це обертається більшими втратами. Ставлять менше вентиляторів, ніж потрібно, або обирають дешевші моделі без розуміння їхньої реальної продуктивності. Зовні все є, але ефекту немає. Відмовляються від автоматизації з рішенням «вмикати вручну». Але мікроклімат змінюється протягом дня, і людина фізично не може це відслідковувати постійно. У результаті система або не встигає реагувати, або працює неефективно. Встановлюють без проєктування, роблячи як у сусіда, економлять на сервісі та на налаштуванні. У підсумку виходить парадокс: гроші витрачені, система ніби є, але вона не працює так, як повинна. Тому, як на мене, найкраща економія — це одразу зробити правильно. Бо вентиляція — це як фундамент: якщо він слабкий, все інше вже не врятує.

? Чи є в України перспективи розвитку молочного тваринництва?

— Якщо говорити про поточну ситуацію, то в Україні сьогодні налічується приблизно трохи більше мільйона корів. За різними оцінками, близько 1,0-1,1 млн голів утримується в усіх категоріях господарств — як у промисловому секторі, так і в приватному. Щодо виробництва молока, то промисловий сегмент дає орієнтовно близько 3,2 млн т на рік, і останнім часом навіть спостерігається певне зростання продуктивності за рахунок більш технологічних ферм і кращого менеджменту стад. Але головний ресурс — це не тільки корови чи ферми, а технології управління ними. Бо сьогодні конкурентоспроможність визначається не кількістю тварин, а тим, скільки молока дає одна корова при мінімальних витратах і стабільному здоров’ї. І тут ми повертаємося до базової речі — мікроклімату, вентиляції, годівлі, води. Саме ці фактори формують продуктивність. Тому Україна має дуже гарні перспективи в молочному секторі. Але розвиток уже не буде йти через збільшення поголів’я будь-якою ціною, а через ефективність. І в цій новій моделі ключову роль відіграють не тільки корми чи генетика, а й інженерія: мікроклімат, вентиляція, автоматизація процесів. Саме ці рішення визначатимуть, хто буде конкурентним завтра. Майбутнє готується сьогодні!

? Як компанія «ВАДА» бачить свою роль у розвитку тваринництва в Україні?

— Наразі ринок стає все більш технологічний, і бізнес потрібно розглядати із запасом як мінімум на 20 років вперед з урахуванням різних моментів. Просто продати обладнання вже недостатньо. Цінність нашої компанії полягає не лише в широкому асортименті продукції, яку ми реалізуємо, а й в розумінні технологічних процесів на фермі: як тварина реагує на мікроклімат, як змінюється продуктивність за різних умов, як інженерні рішення впливають на економіку господарства. Ми знаємо, як зробити так, щоб окремі елементи ферми працювали не ізольовано, а як єдина система. Ми завжди знаходимо рішення, там де здається глухий кут. І це не пусті слова. Компанія постійно навчається, наші фахівці підвищують свою кваліфікацію та експертність, і закордонні новації ми не просто копіюємо, а адаптуємо під українські умови та конкретні ферми. У деяких випадках це означає пошук нестандартних інженерних рішень, коли типовий підхід не дає очікуваного результату, і систему потрібно «доточити» під реальні умови об’єкта. Але ключовий принцип залишається незмінним — ми відповідаємо не за окреме обладнання, а за кінцевий результат його роботи в господарстві.